Слухати

300 затриманих і 4000 обшуків. Рік по терактах у Парижі

13 листопада 2016 - 16:24
Facebook Twitter Google+
13 листопада світ згадує жертв шести терористичних атак в Парижі, які відбулися в цей день рік тому
300 затриманих і 4000 обшуків. Рік по терактах у Парижі / Програми на Громадському радіо

12.07_tetyana_ogarkova.jpg

Тетяна Огаркова // «Громадське радіо»
Тетяна Огаркова
«Громадське радіо»

У Франції згадують жертв серії терактів, скоєних рік тому в Парижі. Президент країни Франсуа Олланд 13 листопада відвідає всі місця, де були здійснені напади бойовиків. Легендарний концертний зал Парижу Bataclan, де стався один із терактів, вперше відкриває свої двері після кривавих подій. Вчора там відбувся символічний концерт Стінга.

В студії «Громадського радіо» говоримо про те, що у Франції змінилося за цей рік. В нашій студії голова міжнародного відділу Українського кризового медіа-центру Тетяна Огаркова.

Ірина Славінська: Після кривавих терактів у Парижі минув рік, що змінилося у Франції з того часу?

Тетяна Огаркова: Перш за все треба сказати, що це був перший кривавий теракт, але, на жаль, не останній за цей рік. Тому дійсно і суспільство, і влада реагують на цю терористичну загрозу, яка стає постійною, стає елементом життя суспільства, який неможливо не враховувати. Вже впродовж року, з 20 листопада 2015, у Франції триває надзвичайний стан.

Ірина Славінська: Як проявляється надзвичайний стан у Франції, що саме відбувається?

Тетяна Огаркова: В першу чергу обмежено свободу зібрань. Коли люди планують зібратися на площі, то мають подати заявку в префектуру. Якщо раніше дозвіл видавався майже автоматично, то тепер дуже часто влада має можливість не дозволити проводити маніфестації, особливо небажані, наприклад, про невиплату зарплатні,. Відповідно це такий важіль, який обмежує свободу громадян. Свобода пересування також зазначена в цьому положенні про надзвичайний стан. Збільшились можливості для будь-яких обшуків без попереднього повідомлення — багажу, помешкань. За цей рік було 4000 тисячі адміністративних обшуків помешкань, але дійсно щось важливе знайшли лише у чверті випадків.

Олександр Близнюк: Як суспільство реагує на всі ці обмеження?

Тетяна Огаркова: З одного боку ми чуємо критику, що ці обмеження дуже відчутні, але немає доказів ефективності надзвичайного стану. Не було жодного моніторингу, щоб показати чого вдалося досягти. Загроза теракту є в будь-якому місці, неможливо скрізь поставити поліцейських. Та і суспільство такого тотального контролю є небажаним. Натомість прибічники надзвичайного стану кажуть, що за цей рік вдалось попередити близько десятка терактів.

Ірина Славінська: Посол Франції в Україні пані Ізабель Дюмон в одному з інтерв’ю сказала, що Франція є одним із світових лідерів боротьби з тероризмом. І що насправді дуже важливою є ця посилена присутність військових, які на невидимому фронті ведуть боротьбу з тероризмом?

Тетяна Огаркова: Так, дійсно йдеться про 300 людей, яких французька поліція змогла ідентифікувати впродовж цього року, які потенційно належать до терористичної мережі. За цей рік вилучено 600 одиниць вогнепальної зброї, з них 80 — це фактично автомати Калашникова або подібна зброя, яку потенційно можна використовувати для здійснення теракту. Поліція заявляє про 10 попереджених терактів. В принципі, певні речі вдається знаходити.

Олександр Близнюк: Що відомо про результати роботи правоохоронної системи щодо терактів 13 листопада?

Тетяна Огаркова: Наразі відомо, що єдиний відомий учасник цих терактів Салах Абдеслам відмовився давати свідчення. Вже півроку він перебуває в ув’язненні, але застосовує своє право на мовчанку. Його адвокати, які відмовились з ним працювати саме через відмову говорити кажуть, що він може використовувати це право протягом всього процесу.

Ірина Славінська: Ви сказали, що зараз є триста затриманих. Чи можна сказати, що у справі тероризму присутній суспільний чи політичний тиск?

Тетяна Огаркова: Дійсно, багато правозахисників і адвокатів констатують, що є певний тиск на правоохоронну систему. Ми маємо розуміти, що президентські вибори у Франції відбудуться у 2017 році, тобто вони надзвичайно близькі. Теракти великою мірою дискредитують владу, яка виявилася нездатною їх попередити. Відповідно політичний клас робить все можливе, щоб продемонструвати важливість результатів і ефективність боротьби з тероризмом. Тому правозахисники часто говорять про так звані превентивні затримання, коли проти ув’язнених немає достатньої доказової бази щодо їхньої причетності до терористичної мережі.

Олександр Близнюк: Будь-яка біда в домі вносить у свідомість людей різні зміни. Як французи зараз себе поводять у своїй країні, як вони ставляться до інших людей, націй, рас?

Тетяна Огаркова: Ви знаєте, французи дуже по-різному реагують. Мене особисто дуже зворушили пам’ятні заходи, які відбуваються сьогодні. Газета Le Monde, наприклад, опублікувала пам’ятну стіну, де є інформація про усіх 130 жертв. Тобто журналісти протягом року зустрічалися з друзями, родичами загиблих і про кожного написали портрет, який є надзвичайно людяним. Підкреслювали принципову відкритість, толерантність цих людей, тобто їхнє бажання жити, але відсутність якоїсь ненависті до ісламу, до інших. Акцент на відкритості, на тому, що, зрештою, ці люди мали друзів серед мусульман, так само як і серед християн чи атеїстів. Це були абсолютно сучасні люди, які не були проти міграцій чи проти ісламу. Але водночас цифри показують, що дедалі більше підтримкою користуються ультраправі сили.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.