Слухати

55 медиків загинули під час війни на Донбасі, — Андрій Гук

04 грудня 2016 - 17:20 298
Facebook Twitter Google+

Гості

«99% з них загинули на фронті. Один медик наклав на себе руки», — говорить нейрохірург

Андрій Гук, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник відділу травми центральної нервової системи Інституту нейрохірургії імені академії А. П. Ромоданова АМН України, нейрохірург, розповідає про медиків на Майдані та війні, про медичну реформу.

Дмитро Тузов: Вчора була третя річниця створення медичної служби Майдану. Ви були серед організаторів. Скільки медиків тоді постраждало?

Андрій Гук: На той час було не більше 5 медиків, які постраждали під час акцій протесту на Майдані. Загалом більше 800 медиків України долучилося до надання медичної допомоги на Революції Гідності.

Вчора був трагічний день. Ми згадували 55 медичних працівників, які відійшли в інший світ з часів Майдану до нашого часу. 99% з них загинули на фронті. Один медик не витримав нелегкої долі і наклав на себе руки.

На Майдані, напевно, зародилася нова національна система охорони здоров’я України. Дуже багато експертів говорять про те, що треба обрати якусь модель. Це не зовсім правильно. Ми живемо в одній з найбільш гідних країни. Країни навколо нас вирішили питання доступності медичної допомоги.

Незалежно від статусу і статку людина повинна отримувати якісну медичну допомогу. Це почалося на Майдані. До нас приходило багато «тітушок». Ми надавали їм медичну допомогу. Вони приходили з обмерзанням і гострими респіраторними захворюваннями, травмами. Ми надавали медичну допомогу і силовим структурам.

У нас було розгорнуто понад 20 медичних пунктів. В найбільші часи протистояння 18 — 20 лютого було до 25 медичних пунктів, де кожна людина могла отримати долікарську і першу лікарську допомогу. Якщо поранення тяжке, ми можемо тільки зупинити кровотечу, а далі нам треба було терміново доправляти людей до лікарень.

Дмитро Тузов: Чи вирішується зараз питання надання допомоги пораненим?

Андрій Гук: Вирішується, але в дуже складний спосіб. Є певні правила, які кажуть про те, що передусім у кожного має бути один лікар. Називайте його лікарем загальної чи сімейної практики, з яким треба працювати протягом року, щоб уникнути ускладнень зі своїм здоров’ям, перевірити своє здоров’я хоча б раз на рік. Після 40 треба раз на півроку ходити до лікаря.

У нас все зовсім не так. Ми маємо якусь таку систему охорони здоров’я, яка є системою лікування. Люди біжать до лікаря, коли припекло.

У нас гарантована безоплатна медична допомога всім дітям, всім онкологічно хворим, усім пораненим в зоні АТО, як захисникам Батьківщини, так і вимушено переселеним людям. Це законодавчо закріплено, на це є ресурси.

Сергій Стуканов: В низці західних країн існує страхова медицина. Як, на ваш погляд, має виглядати наша медицина?

Андрій Гук: Після оприлюднення електронних декларацій, я думаю, є всі шанси для запровадження медичного страхування. Принцип дуже простий — здоровий платить за хворого, багатий платить за бідного. Рівень має бути однаковий.

Медичне страхування — це об’єднання всіх ресурсів. Якщо кожному громадянину України сказати: щомісяця ви будете сплачувати по 100 гривень за кожного члена родини, але, якщо ви потрапите до лікарні, ніхто не проситиме вас придбати певні ліки, за це буде заплачено.

Для того, щоб медичне страхування було дієвим, треба, щоб були легалізовані всі зарплати.

Дмитро Тузов: Як зробити так, щоб наші політики обслуговувалися у наших лікарнях? Проблема якісної медичної допомоги була б їм значно ближчою.

Андрій Гук: Оскільки людина є державним службовцем, вона не повинна лікуватися за кордоном. Нехай спробує пролікуватися у нас, нехай зрозуміє, яка у нас система охорони здоров’я. Ніяких елітних клінік! Приватними коштами — будь ласка, але не за рахунок бюджету. Ми утримуємо наших можновладців, ми можемо диктувати ці умови.

Дмитро Тузов: Чи вдається вам контактувати з виконувачкою обов’язків міністра Уляною Супрун. Чи відбувається в Україні медична реформа?

Андрій Гук: Вчора понад 30 працівників медичної служби Майдану, які вшанували пам’ять героїв Небесної Сотні і загиблих медиків, були на зустрічі з командою реформ. Я вважаю, що Уляні Супрун треба просто допомогти зробити те, про що базікали 25 років. 31 числа прийнято 10 ключових постанов уряду. Вже можна починати.

Буде сформовано госпітальні округи. Ви точно будете знати, до якої лікарні вас повезуть, до якої лікарні вам звертатися, щоб вам сказали, що платити нічого не треба, за все заплатила держава.

Сергій Стуканов: За яким округом закріплені внутрішньо переміщені особи? За довідкою переселенця?

Андрій Гук: Так, вони будуть обслуговуватися там, де зареєстровані. Ми перейдемо на електронну систему охорони здоров’я. За кожним пацієнтом буде зареєстрований ідентифікаційний номер. Ця людина не зможе одночасно бути зареєстрована в Дарницькому чи Шевченківському районі. Але людина зможе отримувати медичні послуги будь-де в Україні.

Дмитро Тузов: Ви надаєте допомогу пораненим на фронті. Як забезпечується Інститут нейрохірургії?

Андрій Гук: Ми профінансовані на 25% потреби. Все інше — позабюджетні кошти. Жодна країна в світі не живе тільки за рахунок державного фінансування. При кожній лікарні існувала опікунська рада. Кошти шукали в меценаті. Нашому інституту допомагали люди з Луганської та Донецької області, коли там працювала економіка. Зараз ситуація погіршилася. Низький уклін волонтерам за допомогу.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.