Слухати

Адвокатська монополія обмежить доступ громадян до правосуддя, — експертка

04 червня 2016 - 18:09 998
Facebook Twitter Google+
Згідно із ухваленим Верховною Радою законом надавати правову допомогу в суді зможуть тільки ті особи, які мають посвідчення адвоката. Раніше ця норма стосувалася тільки кримінальних справ

nina_kucheruk.jpg

Ніна Кучерук // «Громадське радіо»
Ніна Кучерук
«Громадське радіо»

Керівниця судової практики компанії «Юрімекс» Ніна Кучерук розповідає, на що саме вплине судова реформа.

Олексій Бурлаков: Что же нового в судебной реформе?

Ніна Кучерук: Нещодавно Верховна Рада прийняла два законопроекти — про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя та про судоустрій та статус суддів. Вони значно змінюють систему судоустрою. Насамперед у нас в Україні діятиме триланкова система: місцеві, апеляційні суди та Верховний суд.

У разі набрання чинності цими законодавчими актами, будуть ліквідовані вищі спеціалізовані суди. Це Вищий господарський суд, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ та Вищий адміністративний суд України. По-друге, значно змінюються вимоги до зайняття посад суддів. Вперше в Україні суддями Верховного суду зможуть стати науковці, адвокати та патетні повірені.

По-третє, судді будуть зобов’язані подавати три види нових декларацій. Це декларація родинних зв’язків, доброчесності та декларація особи, що виконує функції державного службовця або службовця органу місцевого самоврядування.

Олексій Бурлаков: Стать судьей стало проще?

Ніна Кучерук: В залежності від інстанції. Якщо раніше суддею Верховного суду могла стати особа, яка має досвід роботи на посаді судді, то з набуттям чинності цих законів такими суддями зможуть бути науковці та адвокати без досвіду роботи в суді. Щоб стати суддею, треба мати науковий ступінь і досвід роботи в професійній діяльності, науковій діяльності, щонайменше 10 років.

Викладач, який жодного разу не був у суді, зможе здійснювати правосуддя в Україні.

Тетяна Трощинська: З точки зору відкритості це краще?

Ніна Кучерук: На мою думку, такі зміни є недоліком, оскільки суддя Верховного суду повинен мати досвід роботи судді в судах нижчої інстанції. Якщо прийде науковець, який володіє лише багажем теоретичних знань, і не буде мати навичок практичного застосування, норм законодавства, він не зможе здійснювати якісне правосуддя.

Тетяна Трощинська: Але ж запитання до якості правосуддя у нас є останні 25 років.

Ніна Кучерук: На мою думку, все ж таки потрібно запроваджувати такі вимоги до посад суддів, щоб залишався досвід роботи в суді 10-15 років.

Тетяна Трощинська: Як перевірити некорумпованість?

Ніна Кучерук: Законодавці хочуть запровадити подання декларації родинних зв’язків і декларації доброчесності. Але перевірити, чи буде корумпований в подальшому суддя, на даний час є неможливим. Якщо ми говоримо про корумпованість чи некорумпованість, можна зазначити позитивним досвід, що суддями можуть стати адвокати, які мають досвід суддівського представництва не менше 10 років. Вони матимуть досвід і певний рівень достатку. Вони будуть здійснювати якісне правосуддя, а не будуть зацікавлені, щоб отримати яку-небудь вигоду.

Олексій Бурлаков: Можно ли сказать, что суд станет более человечным?

Ніна Кучерук: Безумовно, зміниться якісний склад Верховного суду. Якщо раніше судді були «кастою», то тепер буде більш різнобарвний склад.

Хочуть також запровадити новий орган, це Громадська рада доброчесності, до якої будуть входити журналісти. Цей орган буде сприяти Вищій кваліфікаційній комісії проводити кваліфікаційне оцінювання суддів.

Громадська рада буде складатися з 20 членів. Представників буде обирати громадськість. Крім журналістів, туди зможуть входити представники правозахисних організацій.

Якщо аналізувати закон, то цей орган є лише допоміжний. Значної ролі він не відіграватиме. На мою думку, запровадження цього органу є більш показовим. Він збирає, аналізує інформацію стосовно конкретного судді, надає висновок Вищій кваліфікаційній комісії про невідповідність кандидата посаді судді. Він не є обов’язковим.

Олексій Бурлаков: Тобто нас чекають маніпуляції?

Тетяна Трощинська: Ці рекомендації можуть використовуватися, щоб розправитися з людиною, яку не хочуть бачити?

Ніна Кучерук: Звичайно, але у такому випадку мають бути передбачені законом підстави. Кваліфікаційне оцінювання складається з двох етапів: складання іспиту з загальних теоретичних знань і дослідження суддівського досьє, проходження співбесіди.

Тетяна Трощинська: Чи є очікування, що зменшиться політичний тиск у зв’язку з новим законом?

Ніна Кучерук: І попередні закони, і даний законопроект не може суперечити Конституції, яка зазначає, що у нас є розподіл влади — законодавча, судова і виконавча, будь-який тиск не допускається.

Відповідно до змін кандидат на посаду судді буде призначатися не на 5 років, як зараз. Тобто наступного переобрання судді не буде. Судді можуть переводитися з однієї інстанції до іншої, але як Президент призначив, так ця особа буде займати посаду до досягнення 65 років. Є визначені законом підстави для того, щоб прибрати людину з посади судді.

Тетяна Трощинська: Чи розширилась кількість цих підстав?

Ніна Кучерук: Так, значно розширилась. За неподання декларації родинних зв’язків чи неповне подання такої декларації. Однак недоліком і нинішнього закону, і законопроекту є те, що наявність цих підстав не є безумовною підставою для того притягти до дисциплінарної відповідальності.

Тетяна Трощинська: Чи зміняться спосіб і процедура призначення і визначення людей, які оцінюватимуть і вершитимуть долі суддів?

Ніна Кучерук: До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України також входять певні представники. Вони призначаються і державними органами в тому числі. Якоїсь якісної відмінності від попереднього складу ми не можемо побачити. Автори законопроекту зосереджують увагу на зміні інших органів. Наприклад, замість Вищої ради юстиції буде діяти Вища рада правосуддя.

Вища рада правосуддя буде брати участь у вирішенні питань недоторканості. Якщо на сьогодні питання стосовно того, чи можна арештувати чи затримати суддю, необхідна згода Верховної Ради, то після набрання чинності новою Конституцією України питання затримання чи арешту вирішуватиме Вища рада правосуддя.

Тетяна Трощинська: Що в судовій реформі є прикладом кращих європейських практик?

Ніна Кучерук: Найцікавіше те, що Верховний суд України зможе переглядати свої ж рішення. Стосовно міжнародної практики я би зазначила, що деякі зміни Конституції їй не відповідають. Зокрема, запровадження адвокатської монополії суперечить основним принципам стосовно ролі юристів. У нас змінюється діяльність і у сфері адвокатури. Відповідно до конституційних змін запроваджується адвокатська монополія.

Виключно адвокати зможуть представляти інтереси у судах.

Якщо особа має свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю, вона може надавати правову допомогу. Ціни зростуть.

Якщо аналізувати пояснювальну записку, то автори проекту зазначали, що це підвищить якість надання послуг. На мою думку, особа, яка не має посвідчення адвоката, але працює досить давно, 10-20 років здійснює представництво в суді, може надавати не гіршу допомогу. На мою думку, введення такої адвокатської монополії лише обмежить права громадян.

Тетяна Трощинська: Адвокатське середовище мало б радіти цій монополії?

Ніна Кучерук: Погляди розділилися на «за» і «проти». Підвищиться роль адвокатів. Коли змінюємо Конституцію, ми маємо думати про права громадян. Сьогодні стаття 59 Конституції України гарантує кожному право вільно обирати захисника своїх прав. Це не повинен бути виключно адвокат. На це звертають увагу і міжнародно-правові акти.

Хоча Конституційний суд України надав позитивний висновок щодо відповідності проекту про внесення змін до Конституції України в частині правосуддя основному закону. Змінена Конституція цим змінам не відповідає.

Тетяна Трощинська: Можна вважати, що частина цих змін є політичними?

Ніна Кучерук: Можливо, й так. Досить дивним виглядає звернення уваги саме на адвокатські послуги.

Олексій Бурлаков: Какие изменения затронут жизнь обычных граждан?

Ніна Кучерук: Можна зазначити те, що громадяни зможуть безпосередньо до Конституційного суду України з конституційною скаргою.

Ще є запровадження інституту обов’язкового досудового регулювання спорів.

Тетяна Трощинська: Чи можна говорити, що ухвалені зміни є позитивними чи негативними?

Ніна Кучерук: На мою думку, вони більше є негативними, оскільки доступ до правосуддя буде обмежений у зв’язку з адвокатською монополією та інститутом обов’язкового досудового регулювання спорів.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.