Слухати

Акції пам’яті у Бабиному Яру радянська влада називала екстремістськими

30 вересня 2016 - 06:40
Facebook Twitter Google+

Гості

Опубліковані унікальні документи, спрямовані на вихолощування пам’яті про події у Бабиному Яру
Ігор Бігун // «Громадське радіо»

18.00ygor_bygun_0.jpg

Ігор Бігун // «Громадське радіо»
Ігор Бігун
«Громадське радіо»

Ігор Бігун, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, розповідає про те, як КДБ знищував пам’ять про Бабин Яр.

Михайло Кукін: Працівники радянського КДБ намагалися перекрутити трагедію Бабиного Яру, так?

Ігор Бігун: У радянському союзі було не прийнято виділяти певні національності як жертви фашизму і війни. Все маскувалося за формулюванням «радянський народ». Саме тому жертв Бабиного Яру, особливо єврейського народу, окремо як етнічну спільноту не вшановували. До середини 70-х років там не було жодних символів, лише потім встановили камінь, де було написано, що там буде встановлено пам’ятник радянським громадянам, жертвам фашизму. Через деякий час на тому місці постав меморіал, який теж вшановував радянських громадян, розстріляних фашистами.

Тепер там встановлені пам’ятні знаки, присвячені пам’яті ромів, українських громадян і, звичайно ж, євреїв.

Михайло Кукін: Що робилося для того, щоб приховати справжню історію, вилучалися архіви?

Ігор Бігун: Ні, вони не вилучалися, просто до них мало хто мав доступ.

В 60-80-ті роки в СРСР панувала антисемітська політика, політика дискримінації євреїв. Частково вона була спричинена геополітичними міркуваннями, тому що Радянський союз ворогував з Ізраїлем. Всі масові заходи за участю євреїв радянська влада таврувала як антигромадські акції сіоністських екстремістів і єврейських буржуазних націоналістів. В тому числі до таких заходів відносилися акції, присвячені вшануванню пам’яті загиблих євреїв у Бабиному Яру.

1.jpg

Архівний документ // Центру досліджень визвольного руху
Архівний документ
Центру досліджень визвольного руху

Ірина Ромалійська: Їм забороняли їх проводити чи лише таврували?

Ігор Бігун: Їм перешкоджали їх організовувати. Збереглися документи, які Центр визвольного руху спільно з архівом Служби безпеки України опублікував на сайті Електронний архів визвольного руху, в яких містяться таємні повідомлення КДБ УРСР, де йдеться про оперативне супроводження а також заходи, спрямовані на перешкоджання акціям у Бабиному Яру.

Перешкоджання відбувалося через агентів, шляхом викликів до КДБ активістів сіоністського руху. Їх переконували у тому, що такі акції являються ворожими антигромадськими виступами.

Звичайно, це мало не надто великий вплив. В дисидентському русі утворилась певна течія борців за права євреїв, які щороку приходили в Бабин Яр покласти квіти і вшанувати своїх земляків.

Михайло Кукін: Це називали боротьбою з сіонізмом і екстремізмом?

Ігор Бігун: Так. Із документу в документ кочують фрази-кліше про те, що це антигромадські акції і наклепи на Радянський союз про нібито дискримінацію євреїв.

Михайло Кукін: Цікаво, що мова йде не про сталінські часи, а про період застою. У вашому архіві, про який ви казали 25 документів. Що це за документи, про що там мова?

Ігор Бігун: Це документи за кінець 60-го-78-й роки. Це період однієї з хвиль антисемітської кампанії в Радянському союзі, причиною якого був і розрив дипломатичних стосунків з Ізраїлем, і боротьба проти кампанії за імміграцію євреїв до Ізраїлю. Радянська влада вважала сіонізм інспірацією імперіалістичних розвідок, зокрема США. В цей період органи КДБ дуже активно з цим боролися. Щоправда вже нікого не розстрілювали і не засилали в табори, тим не менш активістів часто арештовували, давали 15 діб арешту, штрафували і залякували.

Михайло Кукін: Наскільки я розумію, більшість цих повідомлень — це спеціальні повідомлення КДБ на ім’я першого секретаря КПУ.

В одному з документів, наприклад, йдеться про те, що 19 вересня на мітингу в Бабиному Яру виступали відомі письменники: Віктор Некрасов, Борис Антоненко-Давидович та Іван Дзюба. При чому керівник спецслужби Віталій Нікітченко оцінює реакцію єврейської молоді на заклики боротися проти антисемітизму та скріплювати співпрацю між українським і єврейським народом як націоналістичну.

4.jpg

Архівний документ // Центру досліджень визвольного руху
Архівний документ
Центру досліджень визвольного руху

А в 1974 році, мені здається, взагалі сталася напіванекдотична ситуація, коли загін радянських дружинників припинив спробу групи євреїв покласти квіти до пам’ятного каменю в Бабиному Яру.

Ігор Бігун: Саме так. Такі мирні акції, які не несли жодної загрози ні суспільному порядку, ні радянському ладу, були під спостереженням влади на найвищому державному рівні.

Михайло Кукін: Коли ці документи були розсекречені?

Ігор Бігун: По-суті, ті та інші документи, що зберігаються в галузевому архіві СБУ повністю стали доступними лише після ухвалення спеціального закону Верховною Радою минулого року.

Ірина Ромалійська: Тут залишилися всі документи того періоду, чи частина була вивезена до Росії?

Ігор Бігун: Більшість документів залишилась в Україні. Зараз ми можемо казати, що у нас один з найбільших масивів інформації про діяльність спецслужб і взагалі каральних органів Радянського союзу, порівняно з іншими радянськими республіками. Але, звичайно, найбільш компрометуючі документи в останні дні Радянського союзу було терміново вивезено до Москви, зокрема документи про діяльність агентурно-бойових груп НКВС та НКДБ в західній Україні під час боротьби з Українською повстанською армією.

Ірина Ромалійська: Чи плануєте ви якось популяризувати ці документи, можливо, хоча б провести виставку?

Ігор Бігун: Публікація документів в Інтернеті теж є їх популяризацією. Але ніхто не забороняє використовувати ці документи у виставках, також є вільний доступ до них в архіві СБУ. Центр досліджень визвольного руху завжди готовий до такої співпраці.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.