Слухати

Архівні документи про аварію на ЧАЕС: розсекречена більшість

06 червня 2018 - 19:28
Facebook Twitter Google+
Чорнобильську документалістику включили в реєстр ЮНЕСКО «Пам'ять світу». Що це означає для України?

prylepisheva_m.jpg

Громадське радіо
Юлія Прилепішева
Громадське радіо

Розповість начальниця управління міжнародного співробітництва та документального забезпечення Державної архівної служби Юлія Прилепішева.

Вікторія Єрмолаєва: Що це за реєстр ЮНЕСКО «Пам’ять світу»?

Юлія Прилепішева: Ця програма була створена у 1992-му році. Головною метою цієї програми є те, що всесвітня документальна спадщина, яка є надбанням всього людства, має бути збережена і захищена в інтересах усіх. Вона повинна бути доступною на офіційній основі без усіляких перешкод з відповідним визнанням при цьому культурних особливостей, традицій, народів світу, документальна спадщина яких увійшла до цієї програми.  

Те, що документальна спадщина України, пов’язана з Чорнобильською аварією, увійшла до цього реєстру, є дуже важливим для України, бо це світове визнання цінностей цього документального комплексу, його значення для всього людства, адже Чорнобильська катастрофа – це найбільша катастрофа ХХ століття.

Туди увійшли документи, які створювалися і за період радянської доби, які передували будівництву ЧАЕС, документи, які стосуються саме цієї аварії, її наслідків і вирішення питань, пов’язаних з катастрофою на сьогодні. І це документи державного архіву вищих органів влади управління України, документи  Центрального державного архіву громадських об’єднань України (колишній архів компартій України), це документи Центрального державного кіно-фото архіву України.

Вікторія Єрмолаєва: Скільки з цих документів не були засекречені і чи всі документи, пов’язані з Чорнобильською АЕС, вже розсекречені?

Юлія Прилепішева: Щодо розсекречених. Документи, пов’язані з Чорнобильською аварією, є доступними і практично всі розсекречені. Останнє розсекречення  проводилось у 2017-му році Центральним державним архівом вищих органів влади і управління. Вони розсекретили близько 40 справ – це документи Кабінету Міністрів України за 1986-1990-ий роки. Вони стосуються директивних рішень і періоду самої аварії, і після самої аварії, тобто вирішення питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків цієї аварії. Я думаю, що архів буде продовжувати цю роботу.

Вікторія Єрмолаєва: Я так розумію, що всі ці документи мають бути на порталі Держархіву в окремій вкладці і доступні для всіх, хто хоче на них подивитися?

Юлія Прилепішева: Так, ми плануємо це. Не можу сказати, що це буде найближчим часом, але робота вже триває, в нас цей комплекс виокремлений, ми хочемо його оцифрувати  і створити такий електронний ресурс, який буде доступний на офіційному веб-порталі Державної архівної служби, а також на власних сайтах тих офіційних установ, які зберігають ці документи.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.