Слухати

«Батьківщина. Що це значить?» Психоаналітики світу прямують до Києва

20 травня 2016 - 20:38 446
Facebook Twitter Google+
27-28 березня у Києві відбудеться міжнародний психоаналітичний конгрес «Батьківщина. Що це значить для нас сьогодні?», де зберуться психоаналітики з Італії, Франції, США, Аргентини, Росії та України

Про майбутню подію говоримо з психоаналітиком та викладачкою Міжнародного Інституту Глибинної Психології Наталією Наливайко. З’ясовуємо, чи змінилось уявлення про батьківщину в українців за останні два роки.

Ілона Довгань: Расскажите о конгрессе, который планируется в Киеве.

Наталія Наливайко: Минулий раз конгрес проходив у Києві п’ять років тому. Він називався «Політика щастя», а цього разу «Що таке Батьківщина?». Тоді ми розбиралися, чи існує щастя, в чому воно.

Цього разу вирішили зробити конгрес, присвячений поняттю «батьківщина». У Києві багато хороших спеціалістів, а тема пов’язана з тим, що питання батьківщини важливе завжди, але зараз ситуація у світі та Україні говорить, що його можна розглядати з іншого боку.

natalyya_nalyvayko.jpg

Наталія Наливайко // «Громадське радіо»
Наталія Наливайко
«Громадське радіо»

Ілона Довгань: Хто приїде на конгрес і звідки? Що ви очікуєте отримати вкінці?

Наталія Наливайко: Конгрес триватиме від ранку вівторка до 30 травня. Це велика подія не лише для українського середовища, а і у контексті європейського та світового психоаналізу. До нас запрошенні світила психоаналітичної думки Отто Кернберг, Сержіо Бенвенутто, Серж Лесур. Вибрали Київ, бо ми переживаємо центральний момент. Я люблю фразу Дерріда: «коли маргінальне стає центральним».

Ілона Довгань: Що таке батьківщина? Чи для людей певної національності є різні визначення цього поняття?

Наталія Наливайко: Це і є темою конгресу. Виявилось, що поняття батьківщини — не просто там, де я народився, навчався, там, де живе моя мати. Ми дивимось на батьківщину з різних поглядів, але деякі події змінюють це.

Виявилось, що поняття батьківщини — не просто там, де я народився, навчався, там, де живе моя мати.

Одна із моїх тез на доповіді під час конференції, що погляд на батьківщину через матір — ключовий для української ментальності. Або що війна змінила Україну і ставлення до неї. Один із інтерв’юерів сказав, що батьківщину йому відкрила війна. Це перегукується з теоретичним дослідженням психоаналітиків, що кров пов’язана з поняттям України. Але так само як батьківщина формує нас, ми формуємо їх.

Дмитро Тузов: Наскільки наше ставлення змінилось зараз? Як події останніх років його змінили?

Наталія Наливайко: Я переконана, що змінили. Ті, хто говорять, що не змінили, — не хочуть визнавати цього. Народилася батьківщина, яка виношувалась. Вона тяжіє до монолітності.

Дмитро Тузов: Чи мають психологи рецепти, як зробити так, щоб патріотична хвиля принесла практичні результати, щоб ми зробили корисне для України?

Наталія Наливайко: Психолог може дати мало порад. Багато залежить від уміння політиків підтримати цю хвилю. Якщо це буде нівелюватись або ігноруватись, ця хвиля ляже рівним пластом.

Ілона Довгань: Після того, як переселенцям довелося залишити місце постійного проживання, для них змінилось визначення батьківщини?

Я переживаю з людьми зміну місця, а це завжди важко.

Наталія Наливайко: Це складне питання. Я переживаю з людьми зміну місця, а це завжди важко. Якщо у людини було почуття великої приналежності до чогось — це трагічно. Але це індивідуально. Хоча ніхто не залишив своє місце просто, без сліз. У розумінні маленької батьківщини — домівки, воно вже трансформується. У кримчан розуміння приналежності до великої нації було більш виражено. У людей з Донбасу також, але деякі переїхали через страх війни.

Дмитро Тузов: Як сприймають поняття «батьківщина» закордонні партнери, які приїхали?

Наталія Наливайко: Для європейця важливою є європейська приналежність. Вони легше переміщуються з місця на місце. Вкорінення в одне місце не є таким важливим, як для нашого українця хата.

Ілона Довгань: Що говорять учасники АТО стосовно ціни за батьківщину?

Наталія Наливайко: Переважна більшість вояків транслює думку, що «ціна батьківщини — це моє життя».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.