Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

Безвізовий режим на практиці: поради мандрівників

18 січня 2016 - 17:43 656
Facebook Twitter Google+ Vkontakte
Чим практика безвізового режиму відрізняється від отримання шенгенської візи, пояснюють журналісти-мандрівники

Леся Шовкун і Дмитро Лиховій — журналісти, автори сайту «Смак подорожника». Вони пояснюють, що безвізовий режим означає потребу для мандрівника виконувати всі вимоги перетину кордонів — мати біометричний паспорт і спроможність підтвердити мету візиту. Але це передбачає набагато менший пакет документів, порівняно з тим, який подається на отримання шенгенської візи.

Ірина Славінська: Безвізовий режим – це що? Схопив закордонний паспорт і виїхав, куда завгодно?

Дмитро Лиховій: Не зовсім так. Безвізовий режим означає контроль за сумлінним виконанням мандрівником тих вказівок і приписів, які будуть існувати на той час для перетину кордону Шенгенської зони. Але це означає, що українцям не потрібно буде отримувати шенгенську візу. Достатньо буде біометричного паспорту, який видають з січня минулого року, і потрібно просто мати підстави, щоб підтвердити туристичну мету візиту або навчальну.

Леся Шовкун: Порівняно з оформленням візи, це зовсім не те. Не треба довідку з роботи, довідку про кошти на рахунках. Можуть запитати, чи є достатні кошти з собою на час перебування, але ви не повинні звітувати: в мене на рахунку стільки-то коштів, я отримую таку-то зарплатню, працюю стільки-то часу.

Ірина Славінська: А діти?

Леся Шовкун: На дітей завжди потрібен дозвіл від батьків. У цьому плані нічого не міняється. Це вимоги України. Це не стосується безвізового режиму.

Дмитро Лиховій: Є досвід боснійців. Вони отримали безвізовий режим більше 5 років тому. Вони кажуть, що фактично ні в кого не питають нічого крім біометричного паспорту. Вони їздять вільно закордон: пенсіонери, студенти, малозабезпечені, у тому числі з метою знайти роботу.

Ірина Славінська: Австрія призупиняє дію Шенгенської угоди. Про те, що Шенген може стати суворішим, можливо, знову з’являться кордони між країнами Євросоюзу говорять дуже давно на рівні чуток. Що видно на цю тему з ракурсу безвізового режиму для України?

Леся Шовкун: Досить недавно Франція на місяць призупинила дію Шенгенської угоди. Це досить хибне трактування. Насправді це просто поновлення паспортного контролю. Йдеться лише про те, що у громадян, які в’їжджають в країну Шенгенської угоди з іншої країни Шенгенської угоди  можуть запитати їхні документи. Якщо через кордон проїжджає добре вдягнена людина на власній машині, її, напевно, не запитають документи. При цьому не йдеться про колір шкіри. Якщо людина йде в групі підозрілих бідно вдягнених людей, виглядає підозріло — просто запитають паспорт.

Дмитро Лиховій: В українців теж будуть перевіряти паспорти, якщо буде зберігатися посилення прикордонного режиму. Але це буде така сама демонстрація паспортів з правом або відсутністю цього права на подорожі в Шенгенську зону. Аналогічно, як члени країн Шенгенської зони будуть мати право в’їжджати через цей кордон, так само українці, якщо буде безвізовий режим, будуть мати повне право в’їжджати у межі Шенгенської зони і їхати далі всіма країнами.

Тетяна Трощинська: Я зараз озвучу таке стереотипне уявлення, яке доволі часто з’являлося тоді, коли дискутували між собою прихильники та противники безвізового режиму: мовляв, бідній країні, якою є Україна, безвізовий режим для подорожей не матиме жодного значення, тому що ми все одно не матимемо грошей, щоб подорожувати.

Дмитро Лиховій: Це ніщо інше, як продовження хибної тези, яку насаджують із відомо, якої країни: «Нікому ви в своєму Євросоюзі не потрібні». На практиці це виглядає як дискримінація за майновим станом. Але при цьому всьому, наш сайт на цьому спеціалізується, є дуже багато способів поїхати в Європу дешево. Тому що квитки на лоукостові рейси останнім часом трохи подорожчали з оглядом на курс гривні, але знайти за 400 гривень авіаквиток, який вже за годину дозволить тобі бути в Вільнюсі – це не становить велику проблему, якщо стежити за розпродажами, акціями і тому подібним. Крім того, не забуваємо, що третина українців живуть у досяжності західного кордону Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини. Дві-три години на поїзді, автобусі — для них це як ковток свіжого повітря.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.