Слухати

Брати по зброї: чому козакам і кримським татарам вдалося виграти Конотопську битву?

09 липня 2017 - 15:37 173
Facebook Twitter Google+
6 липня відбувся публічний діалог з історії «Конотопська перемога 1659 року: українсько-кримськотатарське військове братерство на захисті України»

У студії говоримо з Андрієм Іванцем, кандидатом історичних наук, координатором Таврійської гуманітарної платформи та модератором дискусії про українсько-кримськотатарське братерство по зброї, а також з Олексієм Дорошенком, президентом «Гетьманського фонду Петра Дорошенка».

unnamed_3_0.jpg

Андрій Іванець // Громадське радіо
Андрій Іванець
Громадське радіо

«В силу того, що ми довгий час мали напівколоніальний стан, на жаль, в суспільства не було широкого доступу до дуже важливих подій у нашому минулому. Одним із таких моментів і була Конотопська битва. Зрозуміло, чому в радянський час про неї не говорили. В радянський час були поширені міфологеми «навіки разом», так зване «возз’єднання» і Переяславська рада як «возз’єднання України і Росії».

doroshenko.jpg

Олексій Дорошенко // Громадське радіо
Олексій Дорошенко
Громадське радіо

Хоча це мало характер фактично військового союзу, не зовсім рівноправного, оскільки Українська гетьманська держава виникла як нова, а Московська вже існувала, хоч мала цікавий статус. І кримськотатарські історики вчора розповідали, що кримські хани фактично не визнавали суверенітету Московського царства і довгий час ще в ХVІІ столітті не визнавали їх як царів. А правителі Московської держави завжди зверталися до кримських ханів як до нащадків Чингісхана, як до Гераїв — саме як до царів. І це підкреслило нерівноправний статус в їхніх стосунках.

А коли виникає Українська держава, потрібна була зовнішня допомога, щоб вона встояла, бо ситуація для нової держави була складна. Тому був укладений Переяславський союз у формі протекторату московського царя над козацькою державою.

Але в радянський час це трактувалося як «віковічна мрія українського народу» приєднатися до братнього російського народу і все в такому дусі. А тут через п’ять років стається подія, що показує зовсім  іншу ситуацію.

28-29 червня 1659 року (за сучасним стилем 8-9 липня) українські війська в союзі з військами Кримського ханства розбили прекрасно озброєне і навчене російське військо — одне з найбільш блискучих військ Московського царства у XVII столітті. Коли стався розгром російського війська, яке чисельно переважало українське і кримськотатарське війська, в Москві цар Олексій Михайлович вийшов у чорному одязі в знак трауру, бо загинуло багато знатних осіб, які служили у війську і в Москві була велика паніка, бо багато жителів столиці Московського царства відправили на роботи з укріплення, бо остерігалися, що є небезпека продовження війни і походу на Москву», — розповідає координатор Таврійської гуманітарної платформи, кандидат історичних наук Андрій Іванець.

А з Олексієм Дорошенком поговорили також і про популяризацію історії та роботу «Гетьманського фонду Петра Дорошенка».

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.