Слухати

Чому Україна піднялася в рейтингу корупції?

27 січня 2017 - 18:28 86
Facebook Twitter Google+
Неурядова міжнародна організація Transparency International оприлюднила свій щорічний Індекс сприйняття корупції CPI

В індексі за 2016 рік Україна отримала 29 балів зі 100 можливих, на два бали поліпшивши свої торішні показники. Як відзначають укладачі, це сталося завдяки просуванню антикорупційних реформ.

У студії «Громадського радіо» — член ради громадського контролю при НАБУ Євген Черняк.

Олександр Близнюк: З чим аналітики організації пов’язують загальне зростання корупції у світі?

Євген Черняк: Це пов’язано з тим, що у нас зберігається безкарність. У багатьох країнах за корупційні злочини відсутнє належне покарання. Також існують офшорні зони, куди люди виводять кошти з країни, щоб уникнути сплати податків. В тому числі йдеться про злочинні кошти, які потім можна повернути в країну і сказати, що це законні гроші. Також мова йде про збройні конфлікти.

Україна зайняла 131 місце в рейтингу, який складається з 176 країн. Ми набрали 29 балів. Це найвищий результат за всю історію України. Але немає підстав радіти. Насправді, ми знаходимось на дуже низькій позиції. Албанія, наприклад, зараз знаходиться на 83 сходинці. Завжди треба порівнювати з країнами, які є схожими за територією. Іспанія знаходиться на 41 місці, Франція знаходиться на 23 місці, Нігерія — на 136 місці.

Олександр Близнюк: Що в Албанії зробили такого, що вони знаходяться на 83 сходинці?

Євген Черняк: Ця країна з 2013 по 2016 рік виросла приблизно на 30 позицій. Очевидно, там вживаються більш рішучі заходи, ніж в Україні. Ми ж за цей період піднялися на кілька сходинок. Добре, що ми не понизили результат. Це вдалось завдяки реформі системи державних закупівель і створенню нових інтеграційних органів.

Олександр Близнюк: Якими критеріями керуються в організації при укладанні такого рейтингу?

Євген Черняк: Досліджуються 176 країн. Їм виставляється певна кількість балів. Ці бали визначаються за сукупністю результатів різних досліджень поважних міжнародних організацій. По суті, це опитування ділових кіл, науковців, бізнесменів, громадських діячів і політиків. Україна отримала 29 балів. Покращення полягає в тому, що урядовці стали рідше використовувати своє посадове становище у приватних інтересах. Але загальні тенденції лишились тими ж — непрозорі схеми і певні зловживання. Найслабше місце України — судова система. Саме судова система гальмує антикорупційну реформу.

Олександр Близнюк: Що не дає Україні покращити свої позиції?

Євген Черняк: В першу чергу це судова система. Потрібно створити Антикорупційний суд. По-друге, в Україні має з’явитися традиція покарання за корупцію. Людина має нести покарання — це або штраф, або позбавлення волі, або позбавлення права займати посаду. В цьому плані великі надії ми покладали на електронне декларування. Це відбулось, але перевірок ще немає. Тобто декларації не перевіряються. Скоро має бути наступна хвиля декларування. Як НАЗК впорається з цим масивом даних, невідомо.

Олександр Близнюк: Скільки років вже складають цей рейтинг? Скільки років в ньому присутня Україна?

Євген Черняк: Наскільки я знаю, рейтинг складається з середини 90-х. Україна бере участь в дослідженні близько 5-6 років. Данія, Німеччина, Норвегія, наприклад, завжди були в рейтингу і постійно демонстрували дуже високі показники. Данія займає перше місце в рейтингу вже дуже довго.

Олександр Близнюк: Які сходинки займала Україна в попередні роки?

Євген Черняк: Зараз Україна посіла 131 місце. Було 136, 137. Ми набрали 29 балів. Країни, які набирають менше 30 балів, вважаються дуже корумпованими. Довіра до таких країн дуже низька і серед інвесторів, і серед міжнародних структур. Стратегія 2020 визначає, що до 2020 року Україна має бути у топ-50. Реально це чи ні? Судячи з того, якими темпами відбуваються антикорупційні зміни, ні.

Олександр Близнюк: Які позитивні зрушення відбулись в Україні? Чи бачать їх фахівці Transparency International?

Євген Черняк: В першу чергу це система державних закупівель ProZorro. Також йдеться про створення антикорупційних інституцій — НАБУ, Агентства з запобігання корупції, Антикорупційної прокуратури. Але я повністю згоден з Transparency International. Потрібно створити антикорупційні суди. Необхідно продовжити кроки в напрямку антикорупційної реформи, наприклад надати право автономного прослуховування для Антикорупційного бюро. Це надасть їм більше повноважень і потужностей.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.