Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Чому відновлена телевежа на горі Карачун буде на 50 м. нижчою?

10 серпня 2016 - 14:52 396
Facebook Twitter Google+
Саботаж або ретельна підготовка до мовлення — чому досі не відбудували телевежу на горі Карачун?

Про ситуацію з українським мовленням в зоні АТО говоримо з експертом ГО «Інформаційний майдан» Павлом Білоножком.

Тетяна Трощинська: Чи моніторите ви ситуацію з українським телерадіомовленням в зоні АТО?

Павло Білоножко: Ми постійно моніторимо ситуацію. Наші фахівці виїжджали в зону АТО і робили там відповідні заміри. Нещодавно ми створили карту покриття. Вона дає зрозуміти, що ситуація зараз не на нашу користь. Наразі тільки 2 башти транслюють українське телебачення, та й вони не покривають захоплені території. Разом з тим, башта в Донецькій області забезпечує покриття аж до Запорізької області. У більшості людей антени налаштовані на цю вежу ще з радянських часів.

Пропаганда має надшкідливе значення для великої маси населення. Ведучи війну з російськими найманцями і сепаратистами, українські військові часто зіштовхуються з тим, що населення не сприймає українську державу.

Тетяна Трощинська: Ви сказали про 2 великих телевежі — одна знаходиться в Донецькій області, а інша?

Павло Білоножко: В Луганську і Ровеньках, але на територію, яку контролює українська влада, їхній сигнал не поширюються.

У нас ще була телевежа на Карачині, але зараз з її відновленням пов’язана ціла історія. Підставляючи президента, який дав наказ її відновити, її будують таким чином, щоб вежа була побудована, але не охоплювала територію, контрольовану українською владою. Там складний рельєф. За радянський часів вежа досягала у висоту 222 метри і завдяки цьому сигнал обходив терикони. Зараз будують вежу висотою у 180 метрів. Цих 50 метрів як раз і не вистачає, вони мають критичне значення. Якби хтось з офіційних представників, як от Тетяна Попова чи члени концерну РРТ, дали коментарі щодо цієї ситуації, можливо, нам би було про що говорити. Коментарів з їхнього боку немає через те, що ми праві. Їхні дії направлені не на користь України, а на користь ворога.

Тетяна Трощинська: Не кажучи вже про те, що мешканці цих територій мають право отримувати інформацію від українських ЗМІ.

Павло Білоножко: Так, в мене там є родичі. Часом, я дивлюсь в Інтернеті російські канали. Для мене це жах.

Тетяна Трощинська: Що саме для вас є жахом?

Павло Білоножко: Те, що зараз відбувається в «ДНР» і «ЛНР» має чіткі ознаки тоталітаризму і тиранії. Це та ж ідеологія, яка насаджується і продукується в Північній Кореї, коли обмежується свобода слова і люди потрапляють в інформаційний вакуум. Їм формують продукт, який не має альтернативи. Споживаючи його, вони стають зомбованими і перетворюються на гвинтики в системі.

Я не хочу в такий світ і наша організація робить все можливе для боротьби з подібними проявами.

Тетяна Трощинська: Вам вдається підтримувати контакти зі своїми родичами?

Павло Білоножко: Так, я підтримую з ними стосунки, проте намагаюсь не говорити на політичні теми. Я розумію, що я не можу вплинути на це. Це може зробити тільки державний чи суспільний механізм. Ми з вами створюємо продукт, за допомогою якого можна достукатись до мешканців східної України, проте відповідальні за доставку туди цього сигналу саботують відновлення українського мовлення на Донбасі.

Тетяна Трощинська: Про кого саме ми говоримо — про Міністерство інформації, гуманітарний блок у державі чи Укрспецзв’язок?

Павло Білоножко: Міністерство інформації відповідає за формування контенту. За технічні засоби доставки сигналу відповідає Держспецзв’язок. В цій ситуації Міністерство інформаційної політики може давати певні рекомендації й виступати ініціаторами.

Ми зіштовхуємось з саботажем відновлення українського мовлення конкретними персоналіями — це генеральний директор концерну РРТ Володимир Іщук, голова Держспецзв’язку Євдоченко і Тетяна Попова. Зокрема, Тетяна Попова проводить антиукраїнські дії.

Тетяна Трощинська: Вона неодноразово була у нашій студії і відповідала на звинувачення в антиукраїнських діях. Наразі відомо, що вона йде у відставку.

Павло Білоножко: Як голові комісії по відновленню українського мовлення на Донбасі, їй у вересні доведеться звітувати про свою роботу. Що ми бачитимемо? Ми побачимо вежу, яка не забезпечує належну трансляцію українського мовлення і відсутність будь-яких дій, спрямованих на боротьбу з російською пропагандою. Це викличе багато питань.

Тетяна Трощинська: Чи можна говорити про карту мовлення в ситуації, коли мовлення не відновлене?

Павло Білоножко: Будівництво вежі на Карачуні — зараз ключове питання. Вежа не має бути нижчою за 280 метрів. Тільки в цьому випадку ми можемо говорити про відновлення мовлення і на частині непідконтрольної території.

До розмови долучається перший заступник директора концерну РРТ Олександр Богданов.

Олександр Богданов: Висота вежі розраховувалась проектним інститутом, виходячи з можливостей металевих конструкцій. Крім того, висота вежі погоджувалась з Українським державним центром радіо частот та Національною радою з питань телебачення та радіомовлення. Зміна вежі обумовлена тим, що втрата по покриттю не настільки висока, як кажуть. Зона покриття зменшилась тільки на 4 км. в порівнянні з попередньою вежею. Попередня вежа сягала 220 м., зараз вона сягає 186 м. заввишки. Висота підвісу антен залишається практично такою ж.

Тетяна Трощинська: Чому будівництво триває так довго?

Олександр Богданов: Будівництво триває згідно з чинним законодавством. На сьогодні проведено майже весь комплекс підготовчих робіт, відремонтовано та доставлено на будівельний майданчик усі металеві конструкції і встановлено перших 3 секції металоконструкцій. Все йде згідно з планом.

Тетяна Трощинська: Коли план передбачає завершення цих робіт?

Олександр Богданов: Завершення, як і планувалося, буде восени. Наприкінці вересня ми плануємо завершити монтаж цієї споруди.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.