Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Чи дискримінує Україна мешканців окупованих територій?

02 вересня 2016 - 20:26 90
Facebook Twitter Google+
Правозахисник Борис Захаров зазначає, що в українському законодавстві є багато дискримінаційних положень щодо мешканців окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб

Про роботу правозахисників на території Криму та Донбасу розповідає Борис Захаров — керівник адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини.

Олексій Бурлаков: Чи є доступ у Гельсінської спілки до окупованих територій?

Борис Захаров: На цих територіях права людини порушуються систематично. Наприклад, сьогодні в Криму був обшук в журналістки Ельмаз Абдувелієвої. Застосовуючи міжнародні та російські механізми, у нас є можливість захищати наших клієнтів.

Ми співпарцюємо з Гельсінськими комітетами різних країн, при співпрацюємо з росйськими правозахисними організаціями, ведемо справи кримчан, наприклад, справа мусульман, Костенко та ін. Ми спочатку використовуємо національні механізми — судимось в російських судах. Якщо там нічого не діє — звертаємось ЄСПЛ. Іноді виграємо суд на окупованій території, а також в Росії. Окрім того, є міжнародні механізми, тому ми збираємо матеріали про злочини Росії в Криму. Наприклад, питання майна, примус служити в війську держави, захоплення воєнних частин з використанням цивільного населення, а також примусове переселення росіян на територію Криму. Йде мова про десятки тисяч осіб.

Андрій Куликов: Ми не визнаємо анексії і в той же час звертаємось до російських судів. Але це ж те саме визнання.

Борис Захаров: Ні. Ми ведемо справи в російських судах, аби використати всі механізми держави-окупанта на окупованій території. Ми не визнаємо анексії, але визнаємо, що це окупована територія. Бо держава-окупант несе відповідальність за права людини на цій території.

В адвокаційного центру є приймальні в усіх регіонах країни. В нас є 400 поточних справ в ЄСПЛ, більше 60 виграних. Ми ведемо справи як в Криму, так і на Донбасі, як проти Росії, так і проти України.

Олексій Бурлаков: Як відбувається переселення росіян до Криму?

Борис Захаров: Це відбувається завдяки переселенню військовослужбовців та їх сімей. Також є практика заохочувати працювати в Криму. Відбирається, до речі, українська державна і приватна власність. Заради будівництва Керченського мосту зносять цілі мікрорайон житлових будинків без згоди та експертиз. Це воєнний злочин.

Андрій Куликов: Розкажіть про справи проти України.

Борис Захаров: Україна — один із чемпіонів по кількості справ в ЄСПЛ. Але це не лише через порушення, але й тому, що в нас активне громадянське суспільство, яке не мириться з багатьма речами. До речі, у випадках, коли винними є бойовики, ми подаємо одночасно заяву проти Росії і України. Бо Україна дуже часто проявляє повну бездіяльність.

Андрій Куликов: Вам не закидають, що ви працюєте проти України в такий складний час?

Борис Захаров: Закидають, і навіть посадовці. Анатолій Матіос, наприклад, за наш звіт написав нам листа. Ми хочемо, щоб наша держава була міцною і правовою.

А останній звіт Amnesty International I HRW не є об’єктивним. Він надає правдиві факти, але не є об’єктивним з точки зору масштабів злочинів. Він демонструє симетричність з обох боків, але не говорить про масштаби. Якщо в нас йдеться про десятки, то там — це системно, там тисячі осіб.

Є три покоління прав людини: громадянські і політичні, соціально-економічні та колективні. На тих територіях порушуються всі права.

Олексій Бурлаков: Чи є звернення щодо примусу до служби і чи є статистика щодо порушень на лінії зіткнення?

Борис Захаров: Так. Є звернення щодо обстрілів і руйнування житла — до обох сторін. Також є звернення щодо зникнень людей, звертаються ВПО, на пунктах пропуску також є багато непорозумінь. Ми проводимо адвокаційні кампанії, щоб держава вирішувала ряд питань. В Україні дуже багато дискримінаційних положень щодо мешканців окупованих територій. Стратегія держави має бути в тому, щоб ці норми прибрати.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.