Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Чи прижився сервіс електронних петицій в Україні?

16 вересня 2016 - 14:54 154
Facebook Twitter Google+
Вже більше року в Україні працює сервіс електронних петицій. Чи є в нього перспективи, запитаємо в Богдана Бернацького, молодшого юридичног радника офісу Democracy Reporting International

В студії працюють журналісти Олександр Близнюк та Анастасія Багаліка.

Нагадаємо, 28 серпня 2015 Адміністрація Президента України першою в країні запустила сервіс електронних петицій. За кілька тижнів слідом за нею ініціативу підтримали Верховна Рада України та Київська міська рада; Уряд України приєднався до цієї практиці нещодавно, 29 серпня 2016 року. Відтоді 22 780 електронних запитів було подано Президентові, 400 — Верховній Раді, і 320 — уряду.

15 вересня о 10.00 відбулася відкрита дискусія на тему: «Демократія одним кліком: рік електронних петицій в Україні».

Богдан Бернацький: Наша організація Democracy Reporting International займалась цим питанням. Ця організація працює у сфері моніторингу конституційних реформ. Ми досліджуємо, вивчаємо, надаємо аналітичні звіти щодо стану та ходу реформ в Україні.

За цей рік президентом було розглянуто 38 петицій.

Вчора ми провели захід «Демократія одним кліком. Рік електронних петицій в Україні». Його відвідав заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків — один з ініціаторів та ідейних послідовників інструментів електронної демократії в Україні.

Також на нашому заході був присутній заступник міністра Кабміну Михайло Тітарчук. Він поділився своїм баченням механізму петицій, говорив, що його команда побачила помилки, які є на сайтах президента та ВР, і вона намагалася на своєму ресурсі, який був створений нещодавно, запобігти таким помилкам.

Від Верховної ради був заступник керівника апарату ВР Микола Шевчук. До речі, до ВР надійшла лише одна петиція, яка набрала більше 25 тисяч голосів. Це петиція пані Голди Виноградської щодо професійної профтехосвіти. Але жодних практичних наслідків ця петиція не мала.

Також в нас були представники громадськості, і ті, чиї петиції набрали більше 25 тисяч переглядів. Ми намагалися всім сторонам надати слово, і зробити якісь універсальні висновки, щоб в цілому подивитись на питання електронних петицій.

Е-dem.in.ua — це - сайт, до якого можуть приєднатися територіальні громади, і через нього подавати петиції

Олександр Близнюк: До президента було відправлено більше 22 тисяч електронних петицій. Чому вони не обов’язково задовольняються?

Богдан Бернацький: Так, надшило більше 22 тисяч петицій, але важливі ті, які набрали 25 тисяч голосів.

За цей рік президентом було розглянуто 38 петицій. Він є лідером. Більше, ніж до президента, електронних петицій не надійшло ні до кого.

Олександр Близнюк: Які петиції вже мають результати?

Богдан Бернацький: Результат буде умовним. Він полягає у певній політичній вазі, резонансі або діалозі. Наприклад, стосовно петиції Михайла Жернакова щодо оновлення суддівської системи, були ухвалені зміни до Конституції в частині судової реформи. Тобто частково ті пропозиції, які Жернаков закладав в свою петицію, відображені у змінах.

Також успішна петиція — щодо розмитнення авто. Тут президент зайняв дуже активну позицію, він адвокатував у парламенті за прийняття таких змін.

Спрацювали петиції щодо надання звання героя України Андрію Кузьменко (Кузьмі) та щодо спрощення надання українського громадянства особам без громадянства, які проходять службу в зоні АТО.

Але є ті, які носили жартівливий характер, — щодо призначення послом в Гондурас Юлію Тимошенко чи призначення прем’єр-міністром Дарта Вейдера.

Порошенко дуже вміло вийшов з ситуації, і такі петиції не дискредитували загалом весь механізм. В багатьох країнах розміщення таких петицій заборонено.

Анастасія Багаліка: Які органи влади вже мають сайт з петиціями, мається на увазі місцеве самоврядування?

Богдан Бернацький: З органами місцевого самоврядування ситуація складніша. Чим нижче рівень такого органу, тим гірший рівень виконання закону про звернення. На рівні міст обласного значення петиції не запроваджені лише в трьох містах: Запоріжжя, Одеса, Херсон. В інших містах цей механізм працює.

Лідером у цій сфері є сервіс петицій до Київради, яка має найбільше звернень та розглядів. За нею йдуть Луцьк, Вінниця, Львів.

На районному рівні ситуація набагато гірша. На рівні сіл — взагалі катастрофічна

Є така платформа, яка виступає засобом технічних рішень для органів місцевої влади, вона називається Е-dem.in.ua. Це — сайт, до якого можуть приєднатися територіальні громади, і через нього подавати петиції.

На місцевому рівні петиції є більш дієвим інструментом, тому що вони точкові та направлені на конкретні проблеми.

Наприклад, в Київраді було створено більше 20 робочих груп щодо різних петицій, — заборона реклами в історичному центрі міста, відновлення річки Либідь, чи заборона будування нових будівель в історичному центрі міста.

Якщо на національному рівні президент у більшості випадків переадресовує петиції, то на місцевому рівні цей інструмент виглядає більш живим.

Петиція про розмитнення авто принесла найбільший економічний ефект.

Олександр Близнюк: Є петиції, які вже принесли якийсь економічний ефект?

Богдан Бернацький: Напевно, що петиція про розмитнення авто.

Анастасія Багаліка: Є петиції, які не набирають 25 тисяч, але люди на них відгукуються. Їх потім формулюють по іншому і перереєстровують. Це приносить результат?

Богдан Бернацький: Перереєстрація рідко приносить результат, оскільки якась адвокація за цю петицію відбувається в перший раз. Потім люди розчаровуються і не мають бажання подавати її знову.

Є ще проблема в тому, що інколи створюють петиції аналогічного характеру, коли з’являються дублюючи петиції, що відводять на себе голоси.

Олександр Близнюк: Чому ми можемо повчитися з досвіду іноземних країн?

Богдан Бернацький: Це доволі різносторонній досвід, і якогось універсального механізму не існує. Але можна проаналізувати досвід США, Велика Британії, Фінляндії, Латвії тощо.

У Великій Британії та Німеччині існує окремий спеціальний комітет з розгляду електронних петицій. Цей комітет повністю комплексно аналізує та вивчає питання, які пов’язані з петиціями. Комітет збирає всі петиції до купи, потім проходять парламентські слухання, в яких інколи бере участь прем’єр-міністр.

В нас також варто створити відповідний комітет, який, можливо, буде вирішувати, кому яку петицію направити на розгляд, можливо, він буде більш комплексно та системно аналізувати їх. Тому що зараз в АП працює 1-2 людини, які займаються петиціями, і це надзвичайно мало.

До речі, нещодавно в США була зареєстрована петиція щодо того, щоб надати громадянам України безвізовий режим до Сполучених штатів, на що була відповідь, що наша країна поки що не відповідає певним вимогам.

Анастасія Багаліка: Давайте підсумуємо першу річницю петицій. Цей інструмент видався вдалим?

Богдан Бернацький: Він, звичайно, вдалий, адже чим більше з’являється інструментів прямої електронної демократії, тим більше є засобів та каналів спілкування між громадянами і владою.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.