Слухати

Чинна конституція не втратила свого потенціалу, — Іван Заєць

28 червня 2016 - 17:31 54
Facebook Twitter Google+

Гості

Зміни до конституції обґрунтовані не потребами життя, а намаганнями політиків перетягнути на себе владну ковдру, – про внесення змін в Основний Закон говоримо зі свідком народження діючої конституції

13.00ivan_zayec.jpg

Іван Заєць // «Громадське радіо»
Іван Заєць
«Громадське радіо»

З народним депутатом багатьох скликань Іваном Зайцем говоримо про те, як приймали Основний Закон 20 років назад і яких змін він вимагає зараз.

Ілона Довгань: Як це було 20 років тому?

Іван Заєць: Конституційна ніч була фінальним акордом в узгодженні позицій різних політичних сил. 27 числа ми працювали над проблемами, на які вказали ліві. Стосувались вони, в основному, ознак державності — мови, символіки, Криму. Ми прийняли цей виклик, але були дуже непоступливими. Ми виходили з інтересів українського народу. Мовне питання вирішилось швидко, а от питання символіки і статусу Криму голосували у пакеті.

27 числа була похмура погода, а у залі знаходився скляний купол. Коли почало пробиватися світло, у залі утворилася молочна прозорість. Це мені дуже запам’яталось.

Зрозуміло, що це була виснажлива робота, яка тривала не одну ніч, як часто кажуть. Цей процес почався з 1990 року — після прийняття декларації про державний суверенітет України. Восени 1990 року ми створили комісію по опрацюванню проекту конституції. У червні 1991 році ми прийняли концепцію нової конституції і почали напрацьовувати законопроекти. Був законопроект 1992 року, який виносився на всеукраїнське обговорення. Потім були проекти 1993 і 1994 років. Перед виборами президента конституційний процес загальмувався. Його вдалося активізувати в 1995 році, коли через конституційний договір ми утвердили нову організацію влади.

Ілона Довгань: Україна мала різні конституції — Пилипа Орлика, УРСР, УНР і так далі. Як ви зараз дивитеся на Основний Закон, що було ухвалено 20 років назад?

Іван Заєць: Чинна конституція не втратила свого потенціалу. Вона не тільки закладає правові основи діяльності держави, вона вводить українське суспільство у простір розуміння прав і свобод за європейськими зразками. Треба вчитися реалізовувати ці права і розбудовувати громадянське суспільство. Проблема полягає у нездатності нашої влади впродовж тривалого часу жити за конституцією. Зміни до конституції були обґрунтовані не потребами життя, а намаганнями політиків перетягнути на себе владну ковдру. Треба припинити ці намагання і створити законодавчі механізми реалізації положень. Я не кажу, що конституцію не можна змінювати. Життя потребує змін, але точкових і підготовлених.

Конституція пережила кілька потрясінь. Перше — у 2004 році, коли в неконституційний спосіб і в угоду «Партії регіонів» стався перехід від парламентсько-президентської до президентсько- парламентсько форми правління, друге потрясіння було в 2010 році, коли Янукович «відрулював» назад. Ми проти таких пересмикувань, хоча тоді ми розуміли, що на конституцію зазіхатимуть, адже вона відповідає європейським нормам. Разом з тим, досі конституція залишається незмінною.

Дмитро Тузов: Зараз говорять про внесення змін у конституцію в рамках проведення децентралізації. Наскільки це реалістичний сценарій? Що це змінить?

Іван Заєць: Прийняття цих змін нічого не змінить у ситуації в Україні. Немає жодних підстав для федералізації України. Ідея федералізації України була привезена на танках з Москви у 2014 році. Проблема в тому, що влада забула про декларацію про державний суверенітет і конституцію. Ми мали розбудовувати державу національного типу, але влада замість того, щоб провести політику українізації, дозволила сіяти зневагу до мови, історії і культури. Замість того, щоб вибудовувати український світ, на цих територіях вибудовували «русский мир». Це фашистська доктрина, що заперечує існування української нації. Це породило суперечності між людьми. Тепер війна остудить гарячі голови цих людей і вони зрозуміють, що краще мати погану свою владу, ніж хорошу чужу.

Наша конституція утверджувала політику європейського вибору. Після референдуму у Британії ЗМІ почали писати про те, що ЄС поступово руйнується. Це не плюралізм думок, це п’ята колона.

Світ змінюється, змінюється і Україна, тому не треба закликати до ізоляції від загальноєвропейських процесів. Потрібно робити ставку на свої сили у межах європейської інтеграції. Брексіт — шанс для України і ми маємо ним скористатися. Треба бачити Європу у всій її різнобарвності. У нас є шанс стати членами НАТО. 8-9 липня у Варшаві відбудеться саміт і наша влада не повинна їхати туди з програмами простої співпраці. Потрібно акцентувати увагу на необхідності розширення НАТО і ЄС.

Ілона Довгань: Як громадяни можуть висловити свою думку стосовно змін в конституцію?

Іван Заєць: Людям потрібно об’єднуватися в громадські організації і комунікувати з експертним середовищем. Під час воєнних дій не проводять референдуми і не вносять зміни в конституцію. Спершу нам потрібно відбити зовнішню загрозу, а потім розбиратися з внутрішньою.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.