Слухати

Для України війна не закінчилась у 1945. Вона тривала до 60-х, — Бірчак

08 травня 2016 - 20:00 296
Facebook Twitter Google+
За документами з архіву СБУ простежуємо, що на Донбасі було дуже багато антирадянських організацій у 1940-1950. Потім радянська служба виявляла ці організації та судила на тривалі терміни, — Бірчак

Про те, як ОУН діяла на Донбасі в роки Другої світової війни і як нині Росія використовує міфи минулого в сучасній війні говоримо з заступником директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України та науковим співробітник Центру досліджень визвольного руху Володимиром Бірчаком.

Ілона Довгань: Сьогодні, 8 травня, весь світ відзначає День примирення і пам’яті, і чому у нас це відрізняється з Радянським Союзом?

Володимир Бірчак: В Україні ще з минулого року запроваджений День національної пам’яті та примирення. В цей день ми згадуємо людей, які загинули в період Другої світової війни. Весь світ відзначає це саме 8 травня, тоді закінчилась війна. Договір про капітуляцію був підписаний о 23 годині. Тоді у Москві було вже 9 травня.

Довший час Росія та радянська історіографія нав’язувався міф «ВВВ. 1941-45». Для України і українців війна почалася значно швидше. Для українців вона почалася 15 березня 1939 року. Тоді була утворена Карпатська Україна. За змовою нацистської Німеччини та фашистської Угорщини цю державу віддали угорцям. Це одноденна держава, яку знищили за один день. 

volodymyr_byrchak.jpg

Володимир Бірчак // «Громадське радіо»
Володимир Бірчак
«Громадське радіо»

Також для України і українців війна не закінчилась 9 травня 1945 року чи 2 вересня. На території України діяв визвольний рух. Це ОУН і УПА. Вони продовжували боротися з радянською владою до середини 50-х років. Слід згадати нововіднайдені документи в архіві СБУ. Прийнято було вважати, що останній бій українських підпільників з радянською владою — квітень 60-го року.

Нещодавно ми знайшли цікавий документ, що в 1967 у селі Рукомиш на Тернопільщині в печері монахів-самітників переховувався український націоналіст. Його вистежили співробітники Комітету національної безпеки. Він провів свій останній бій, розуміючи безвихідь, облив документи нафтою і себе та здійснив акт самоспалення, щоб не здатися живим.

Ірина Ромалійська: А для россиян дата 1941-45 актуальна?

Володимир Бірчак: Також ні. Ми знаємо, що радянська Росія почала агресію проти Польщі в 1939 році. Згодом Союз вів агресію проти Фінляндії — це кінець 1939-початок 40-го.

Ілона Довгань: Розкажіть про документ, як ОУН діяла на Донбасі в роки Другої світової війни.

Володимир Бірчак: Таких документів багато. 30 червня 1941 року у Львові був проголошений акт про відновлення української державності. Уряд протримався недовго — до 9 липня. Керівники уряду Ярослав Стецько і більшість членів уряду були заарештовані. Це проголошення незалежності створило похідні групи ОУН. Це люди, які рухалися на схід з метою проголошення української незалежності. Дійшли вони і до Донбасу і почали творити мережу.

Яскравим представником українського визвольного руху з Донбасу можна назвати кулеметницю УПА Галину Кузьменко («Надя»). Вона народилась на Чернігівщині. Її забрали до себе родичі з Донбасу, після того, як більшість її сім’ї померли від голоду, батька репресували. І коли прийшли ці похідні групи, вона до них долучилась. Вона бачила, яку «користь» їй принесла радянська влада. Потім вона перейшла до УПА і була кулеметницею.

За документами з архіву СБУ ми простежуємо, що на Донбасі існувало дуже багато антирадянських організацій у 1940-1950. Потім радянська служба виявляла ці організації та судила на тривалі терміни.

Ілона Довгань: Ця інформація вже є в сучасних підручниках історії України?

Володимир Бірчак: З 2014 року, коли почався конфлікт на сході і був відновлений доступ до архівів, ми намагалися оприлюднювати ці документи. Їх можна використовувати для підручників.

Ілона Довгань: Є також сайт про Другу світову війну та Україну. Що там можна знайти?

Володимир Бірчак: Це цікавий та корисний ресурс, розроблений УІНП. Там є багато інформації в контексті українців та України у Другій світовій війні. Наприклад, що українці були в різних арміях союзників. Близько 100 тисяч були у польському війську.  

Ілона Довгань: У моєму дитинстві говорили, що бандерівці вбивали солдатів-визволителів, мирних людей і т.д. Як зараз з цим, як проливати світло, щоб у сучасного покоління було розуміння того, що відбувалось?

Володимир Бірчак: Багато тут робить УІНП. Ми також стараємось долучатися до розвінчування міфів. Робимо тематичні колекції документів, які можна переглянути на ресурсі в Інтернеті.

Ілона Довгань: Які міфи використовує російська пропаганда сьогодні. Наприклад, що прапор над Рейхстагом підняли Єгоров і Кантарія?

Володимир Бірчак: Там ще був українець. Росіяни рідко згадують його. Це був Олексій Берест, червоноармієць. Таких міфів дуже багато.

Ілона Довгань: Є міф про переселення кримських татар, що це народ зрадників.

Володимир Бірчак: 18 травня 1944 відбувався великий злочин радянської влади проти кримськотатарського народу. Щоб пояснити перед населенням і собою свої дії, радянська влада звинувачувала кримських татар в тотальному колабораціонізмі. Є кримінальні справи на кримських татар, яких в 1942 обвинуватили в дезертирстві і розстріляли. Вони мали евакуйовуватися з Криму і відстали від військової частини. Але прийшли до іншої та пояснили, що відстали. Їх засудили до розстрілу, звинувативши в дезертирстві.

Ілона Довгань: Яка роль українців у Другій світовій війні, адже в Росії кажуть, що могли б перемогти і без українців?

Володимир Бірчак: Це черговий російський міф. У радянський час з повагою ставились до внеску українців у Другу світову війну. 10 мільйонів жертв, 4 мільйони військовослужбовців Червоної армії і 5-6 мільйонів мирного населення — внесок України у перемогу і війну. Якщо говорити про українців-учасників Червоної армії — близько 7 мільйонів.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.