Слухати

Донецько-Криворізька Республіка мала як спільні, так і відмінні риси з теперішньою «ДНР», - історик

10 лютого 2018 - 21:50
Facebook Twitter Google+
1918 року було утворено Донецько-Криворізьку Радянську Республіку. Вона проіснувала понад місяць. Чи є певна спадкоємність між нею та так званою «ДНР»? Пояснює історик

yefimenko.jpg

Геннадій Єфіменко // Фото: Громадське радіо
Геннадій Єфіменко
Фото: Громадське радіо

Гість ефіру — історик, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Геннадій Єфіменко.

Сергій Стуканов: Якою є природа Донецько-Криворізької Радянської Республіки? Чому вона тоді утворилася?

Геннадій Єфіменко: Донецько-Криворізька Республіка була радянською, назв було дуже багато. Можливо, найчастіше її називали просто Донецькою Республікою. Вона була проголошена в останній день з’їзду, який відбувся за новим стилем 9 — 12 лютого.

Сергій Стуканов: З’їзд відбувався у Харкові. Харків формально було включено до складу.

Геннадій Єфіменко: Харків намагався бути столицею. Донецько-Криворізька Республіка була позанаціональною. Вона формувалася на тих основах, на яких у тогочасних умовах в принципі неможливо було формувати республіку. Території, які мають певні особливості етнічного складу, побутового характеру, економічну єдність, мали право стати республіками у майбутній радянській федерації. На основі економічної єдності, без врахування інших можливостей це просто заперечувалось, тому що суттю більшовизму була максимальна централізація. Економічної федерації не могло бути в принципі.

На початку 1918 року сама більшовицька влада не усталилася. Були великі складнощі з її легітимністю. Це час, коли вся влада належала місцевим радам. Партизанщина, анархія та безвладдя були поширені по всій території, де відбулася революція. Таких республік виникало чимало.

Керівниками ДКР свідомо говорилося, що настав час об’єднань за економічними чинниками, час об’єднання за національними чинниками минув. Люди неадекватно оцінювали ситуацію, якщо вони в це вірили. Був ще один момент, чому Ленін і центр спочатку доволі лояльно поставилися до цієї республіки. Республіка була проголошена через три дні після того, як України уклала Берестейський мирний договір. Проголошуючи цю республіку, її керівники серйозно думали, що той договір не про них.

Сергій Стуканов: Вони вважали, що не входять до складу УНР, тому австрійські війська не повинні заходити?

Геннадій Єфіменко: Так.

Сергій Стуканов: Чи була ця республіка антиукраїнською?

Геннадій Єфіменко: Якщо говорити про те, що вони намагалися приєднатися до Росії, обґрунтовуючи це економічними засадами, то це можна назвати антиукраїнським, але керівник, Федір Сергєєв (Артем) не був біологічним шовіністом. На думку Сергєєва, Україна має право на самовизначення, але Донбас він не вважав Україною.

Сергій Стуканов: Чим засадничо відрізнялася Донецько-Криворізька Республіка від того, як утворювалися сучасна так звана «ДНР»?

Геннадій Єфіменко: Спільність в тому, що керівні органи перебували в обох випадках за межами України.

А відрізняються вони засадничо. Якби у сучасних окупованих Росією територіях їхні сучасні «керівники» ставили на перше місце економічний чинник розвитку регіону, то вони були б прихильниками України, адже уже давно Донецька і Луганська області були б інтегровані в Україну.

Однією із засадничих ідей сучасних республік є ідея «русского мира». Дуже велику роль відіграє РПЦ. Всього цього не було і не могло бути у 1918 році. Основною метою було не приєднатися до Росії, основну роль грав економічний чинник.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.