Слухати

Досі ученицям до 10 класу і військовослужбовицям на парадах заборонено носити штани, - юристка

11 квітня 2018 - 19:17
Facebook Twitter Google+
Як, кому і що диктують нормативні акти стосовно того, що вдягати?

olena_zayceva.jpg

Громадське радіо
Олена Зайцева
Громадське радіо

Про це поговоримо з юристкою Оленою Зайцевою.

Лариса Денисенко: В який спосіб нормативна база України вводить поняття дрес-коду, кого воно передовсім стосується, і які ще досі чинні постанови і стосовно кого?

Олена Зайцева: Я нещодавно робила невелике дослідження з цієї сфери і дізналася, що в нас досить багато є нормативних актів, які визначають зовнішній вигляд людей, що працюють або навчаються в певних сферах. Зокрема, я знайшла три такі сфери, які досить суворо контролюються. Це середня школа, це військова сфера і це сфера державної служби.

Лариса Денисенко: Щодо школи, то це передовсім стосується учнівства чи вчителів та вчительок?

Олена Зайцева: Ті норми, які я знайшла, стосуються саме зовнішнього вигляду учнів. Ще у 1996-му році був виданий указ президента, який впроваджував обов’язковість форми, і надавав розпорядження Кабінету Міністрів визначитися щодо того, яка ця форма має бути. В цьому наказі так прямо і сказано, що форма є обов’язковою для всіх закладів середньої освіти.

Лариса Денисенко: На початку ще ХХ сторіччя жінка виборола право носити штани, коли їй заманеться, це стало модним. Але є цікава норма, що дівчата отримають право носити штани лише після 10-го класу Як це можна протрактувати? І така ж норма існує щодо військовослужбовиць, тобто парадна форма не передбачає штанів. Хоча я бачила генералок НАТО, які цілком нормально виглядають у тому, що їм комфортно.

 Олена Зайцева: Так, мене теж здивувала ця норма, я не очікувала її побачити в чинних нормативних актах, але вона справді є. Для дівчаток до 10-го класу не передбачено ні в зимовому, ні в літньому варіантах форми штанів. На щастя, це не дуже жорстко контролюється, але як факт це дуже дивує. Так само немає штанів у військовослужбовиць у парадній формі, навіть у літній формі, хоча передбачені класичні підбори. Можливо, так склалося історично, тому що раніше жінки взагалі не мали права займати певні військові посади, тому для них це було не так критично. Але оскільки час змінюється, то, звичайно, недоцільно залишати такі норми у нормативних актах, навіть якщо це стосується парадної форми.

Лариса Денисенко: Уповноважена Кабміну з гендерних питань Катерина Левченко звертала увагу і на постанову Кабміну, якою запроваджений дрес-код для державних службовиць. І вимог до жінок державних службовиць набагато більше, ніж до чоловіків. Що можна сказати про те, що уряд вимагає від тих, хто служить на державній службі?

Олена Зайцева: Якби ця норма проходила якусь гендерну експертизу, то я дуже сумніваюсь, що вона б її пройшла. Хоча це тільки рекомендації, але вони стосуються не тільки працівників державної служби, а й відвідувачів. І справді дуже дивно, що тут велика різниця між вимогами до чоловіків та до жінок. Основні вимоги до одягу чоловіків – це акуратність, стриманість та охайність. Такі вимоги ми могли б скерувати і до жінок, але ж ні, ми маємо інші вимоги. На робочому місці жінка має виглядати жіночно, стильно, елегантно і мати індивідуальний шарм. Така різниця в вимогах не вписується у сучасні стандарти і, тим більше, не відповідає гендерної рівності.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.