Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Досвід конфліктів у світі: уроки для України

17 лютого 2016 - 20:39 113
Facebook Twitter Google+
Як у світі розв’язували збройні протистояння та як скористатися цим досвідом Україні, розповідають автори відповідного дослідження з Інституту світової політики

У студії працюють журналісти «Громадського радіо» Олена Терещенко и Михайло Кукін

Сергій Солодкий: Інститут світової політики зробив унікальне дослідження. Головна мета — посилити переговорні позиції України. Можливо, підказати якісь уроки, рецепти, як можна якомога ефективніше і швидше врегулювати конфлікт. Хоча ми розуміли, які б ми не намагалися знайти паралелі у світовій практиці, конфлікт в Україні, агресія Росії, носить безпрецедентний характер. Це треба враховувати.

Поки не буде прибрано зовнішній російський чинник, поки не буде виведена російська зброя, проведена демілітаризація в регіоні, запускати решту механізмів врегулювання, про які говориться в нашому дослідженні, недоречно.

А інше питання, яке ми хотіли донести своїм дослідженням, у тому, що всі домовленості, яких ми будемо досягати, мають містити якомога менше двозначності. На жаль, Мінські домовленості носять дуже багато огріхів, коли кожне слово, а тим більше кожне речення можна інтерпретувати двояко, і кожна зі сторін так і робить.

Міністерство закордонних справ визнало наше дослідження дуже корисним. Вони визнали, що частина наших рецептів виявилися інноваційними. І вони вже зараз взяли їх на озброєння під час переговорів.

Михайло Кукін: У більшості прикладів, що містить ваше дослідження, одним з етапів було введення миротворчого контингенту. Переговори про це тривають понад рік. Дуже великий супротив міжнародної спільноти з цього приводу. Чи можлива без цього демілітаризація?

Сергій Солодкий: Звичайно, ні. Це має бути не просто місія. Для неї має бути характерним чинник примусу своєрідний. Не тільки спостерігати, констатувати, але й мати вплив на те, щоб роззброєння тривало. З боку міжнародних партнерів існує розуміння, що місія потрібна. Але так само існує розуміння, що вона неможлива через те, що  є ключовий актор на міжнародній арені, який буде блокувати створення комісії – Російська Федерація.

Олена Терещенко: Когда мы говорим о Минске и о том, что процесс пробуксовывает, наверное, у аналитиков уже есть понимание, что роль России в переговорном процессе весьма странная. Имеет ли тогда Минск перспективы, учитывая, что статус-кво останется таким, какой есть: Россия будет как бы рядом, но как бы и не при чем?

Дар’я Гайдай: Звичайно, кожен конфлікт унікальний. Однак є певні тенденції. Формат переговорів в Мінську може викликати незадоволення української сторони. Однак підтримка переговорів і включення Росії у будь-який іпостасі є дуже важливим. При цьому Україна повинна наполягати на тому, щоб Росія брала конкретні зобов’язання в цьому процесі. Не просто спостерігала, а брала зобов’язання щодо виконання Мінських угод. Тоді можна буде говорити про те, що процес рухається.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.