Слухати

Факти розкрадання культурної спадщини в окупованому Криму об’єднані у одну велику справу, - прокуратура АРК

13 липня 2018 - 22:26
Facebook Twitter Google+
Як захищають культурну спадщину в Криму і як розслідуються справи про збиток, який наноситься Україні?
Факти розкрадання культурної спадщини в окупованому Криму об’єднані у одну велику справу, - прокуратура АРК / Програми на Громадському радіо

Поговоримо про це з прокурором прокуратури АРК Єлизаветою Дзігорою.

Анастасія Багаліка: Скільки взагалі є справ на балансі прокуратури АРК, які стосуються тією чи іншою мірою культурного спадку?

Єлизавета Дзігора: Наразі прокуратурою АРК здійснюється процесуальне керівництво у одному кримінальному провадженні. Але воно є доволі комплексним і стосується фактів проведення незаконних археологічних і пошукових робіт на території тимчасово окупованого півострова, а також фактів умисного нищення, руйнування, пошкодження об’єктів культурної та історичної спадщини, що знаходяться на згаданій території.

Йдеться, зокрема, про проведення незаконних археологічних робіт представниками окупаційної адміністрації за так  званими виданими «дозволами» на проведення таких робіт Міністерством культури Російської Федерації. Це йде в повний розріз із національним законодавством України та міжнародним законодавством.

Анастасія Багаліка: Чому справа одна і комплексна, а не окрема по кожній пам’ятці?

Єлизавета Дзігора: В цьому немає абсолютно ніякого резону і необхідності, оскільки кожний факт, який з’являється по проведенню незаконних пошукових або археологічних робіт, підпадає під кваліфікацію статей Кримінального Кодексу. Зважаючи на те, що відповідні кримінальні правопорушення є системного характеру, і відкривати окремо по кожному факту кримінальне провадження немає необхідності, оскільки факти і доказова база збираються комплексно, встановлюється причетність посадових осіб РФ і органів окупаційної адміністрації. І саме акумулювання відповідних доказів у рамках одного кримінального провадження створює об’єктивну комплексну картину, і надає можливість не тільки логічно вибудовувати доказову базу, але й так само співпрацювати з різними  відомствами. Це потрібно для того, щоб надавати їм відповідну інформацію з подальшою її передачею до міжнародних інституцій для захисту цих об’єктів вже на міжнародному рівні.

Анастасія Багаліка: Якось можливо простежити, скільки об’єктів культурної спадщини вивезено за цей час з окупованого Криму на територію Російської Федерації?

Єлизавета Дзігора: Протягом 2017-го року були проведені археологічні незаконні розкопки на території Криму, і під час таких розкопок було, наприклад, знайдено укріплення римського періоду ІІ століття нашої ери. Так само під час таких археологічних розкопок було знищено об’єкти античного городища Артезіан. А на території Генуезької фортеці у місті Судак було знайдено 500 одиниць архітектурних деталей, і 1500 фрагментів будівельної черепиці, що є тими об’єктами, які за національним законодавством України мали б бути передані до музейного фонду України на зберігання, чого не відбувається.

Анастасія Багаліка: Є стаття Гаазької конвенції, яка дозволяє Україні призначити уповноваженого з питань окупованих територій, який б опікувався культурною спадщиною. Наскільки мені відомо, такої особи наразі немає. Що вам відомо про те, як Україна має скористатися Гаазькою конвенцією?

Єлизавета Дзігора: Наразі це питання стоїть на порядку денному і опрацьовується в контексті того, що на рівні Міністерства закордонних справ працює постійна робоча група, до складу якої входить і прокуратура АРК. На останньому засіданні ЮНЕСКО в квітні 2018-го року було прийнято рішення, в якому підтверджено факт необхідності роботи ось такої якщо не моніторингової місії, то конкретного представника з ЮНЕСКО, який буде відслідковувати ситуацію на окупованій території. Це великий прогрес, і наразі триває робота з розроблення механізму —  чи це буде особа, чи група осіб іноземців, і чи буде можливість залучення до такої роботи представників України.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

stopka_ukrainska_ukr.png

Польська допомога
Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.