Францію марно переконувати поганою Росією, — Тетяна Огаркова

21 червня 2016 - 22:59
Facebook Twitter Google+
Їй потрібно показувати наші досягнення, рух реформ і бажання поновити територіальну цілістність країні, інтегруючи Донбас, а не заморожуючи конфлікт

Так вважає доктор філософських наук Тетяна Огаркова.

8 червня Сенат Франції ухвалив резолюцію із закликом пом’якшити санкції проти Росії у разі прогресу в реалізації умов Мінських домовленостей.
Сьогодні, 21 червня, Президент країни перебуває з одноденним робочим візитом у Франції. Що буде на порядку денному, як зустрінуть Главу держави, запитаємо в нашої гості.

Відношення до Російської Федерації доволі двоїсте, хоча футбол може щось змінив.

Анастасія Багаліка: Чи змінив щось футбол для французів у розумінні, хто такі росіяни?

Тетяна Огаркова: Французи побачили неприємні випади російських хуліганів, але навряд чи це щось суттєво змінює у геополітичних термінах. Франція є довготривалим партнером Росії. Для середнього француза вона залишається символом культури і літератури. Ці кліше відіграють дуже важливу роль.

Лариса Денисенко: Чи дійсно для середнього француза настільки важать Толстой чи Павлова? Ці діячі ж не є сучасниками. Зараз інше сторіччя, культура і люди змінюються.

Тетяна Огаркова: У Франції тон сприйняття інших країн задає старше покоління. В них влада людей похилого віку, а молодь страждає від невизнання. Саме тому лідерами думки дуже часто слугують люди попереднього покоління, які добре знають класичну літературу, і вони задають стандарти.

Анастасія Багаліка: Ті, хто приймає рішення у Франції належать до якої вікової категорії?

Тетяна Огаркова: Серед французьких політиків майже немає молодих. Вони дуже дивуються, коли бачать наших молодих політиків. В них зміна цінностей відбувається повільніше, ніж у нас. А в суспільстві триває культурний консерватизм. Він і пояснює цю тяглість до російської класики.

Лариса Денисенко: Як сприймати історію з пом’якшенням санкцій?

Тетяна Огаркова: Це не перший крок французької влади у напрямку послаблення санкцій проти Росії. Ще 28 квітня в Національній асамблеї була проголосована резолюція про зняття європейських санкцій з Росії. Це рішення було прийнято меншістю, не мало жодних наслідків та мало лише рекомендаційний характер для виконавчої влади. Але це рішення підготувало ґрунт для голосування в сенаті, де 300 депутатів проголосували «за». Хоча цей документ дуже чітко прив’язував зняття санкцій до виконання Мінських домовленостей.

Звісно сьогоднішній візит Порошенка невипадковий, він зустрічається з президентом Франції Олландом, а також з представниками сенату. Це абсолютно правильно — побудувати розмову саме з виконавчою владою. Адже соціалістичної партії Олланда не зобов’язана виконувати рекомендацію сенату. Приїзд нашого президента є символічним, та й взагалі потрібно нагадувати час від часу своїм стратегічним партнерам про конфлікт на Добасі, Крим, санкції тощо.

Анастасія Багаліка: Очевидно, що є частина французького сенату, яка налаштована проросійські. Чи варто з ними взагалі починати діалог?

Тетяна Огаркова: Варто, в політиці завжди потрібно намагатися вести діалог, це краще, аніж нічого. Потрібно ставити питання — що треба говорити ворогам? І тут треба думати про ті аргументи, які будуть більш дієвими. Можливо, ті аргументи, які будуються лише на критиці Росії, — не найкращі аргументи.

Нам не потрібно сварити Росію, а намагатись показувати свої досягнення, чого ми самі варті, як ми впроваджуємо наші реформи. Проблема в тому, що нас мало знають.

Лариса Денисекнко: Чи цікаво чути про нас французьким політикам?

Тетяна Огаркова: Вони запам’ятали момент революції, і хотіли б бачити розвиток, що цього разу буде інша історія ніж після Помаранчевої революції. Вони хочуть побачити поступ в реформах, нові обличчя, їх дратують офшорні скандали, новини про колишнього генпрокурора, чи ще якісь речі, які показують, що система буксує. Це приносить розчарування.

Ми можемо розраховувати на європейські санкції, коли покажемо, що бажаємо інтегрувати Донбас, а не намагаємось заморожувати конфлікт. І коли французькі політики бачать гуманітарну політику України або ставлення влади до переселенців, вони запитують: а чому ми маємо продовжувати санкції, які направлені на поновлення територіальної цілісності України, якщо ви самі не хочете миритися з людьми, які мають право на помилку, і називаєте їх зрадниками?

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.