Слухати

Громадські організації на Донеччині все більше стають незалежними

29 вересня 2016 - 07:20 96
Facebook Twitter Google+
Активісти організації «Сильні громади» з Краматорська Денис Бігунов і Марія Середа розповідають про підсумки круглого столу, присвяченого діяльності громадського руху на Донеччині

13.00maryya_sereda.jpg

Мария Середа // «Громадське радио»
Мария Середа
«Громадське радио»

13 680 406_1 061 789 950 567 743_9 214 909 792 101 901 616_o.jpg

Денис Бігунов // Світлина зі сторінки у Facebook
Денис Бігунов
Світлина зі сторінки у Facebook

Активісти «Сильні громади Донеччини» організували круглий стіл на якому обговорювали проміжні підсумки діяльності місцевих громад Донеччини за останні два роки. Розгляди різне: динаміку змін настроїв жителів області, успіхи розвитку місцевого самоврядування та різні культурні ініціативи.

Сергій Стуканов: Чи брали участь у круглому столі представники влади?

Марія Середа: Влада не була цільовою аудиторією заходу, оскільки мова йшла про громадянське суспільство і виклики, які стоять перед ним. Але представники депутатського корпусу з різних міст все-таки були.

Сергій Стуканов: Чи відрізняється теперішня динаміка настроїв жителів Донецької області від динаміки 2014 року? Чи помітні зміни в діяльності громадянського суспільства?

Марія Середа: Звичайно, вони помітні, оскільки все менше на таких заходах постає питання напрямку руху держави, в плані Україна-Росія, і все більше ми переходимо до вирішення наших внутрішніх проблем. Я думаю, це результат громадянських позицій наших організацій, які працюють на Сході. Наш регіон свій вибір вже зробив. Дуже помітно, що соціальна позиція сходу України підтягується до центральної і західної частини України.

Сергій Стуканов: Зараз обговорюється питання відведення озброєнь на 2 кілометри, і жителі Станиці Луганської вже готують протести проти цього. Про це, зокрема, заявив голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз. За вашими спостереженнями, як населення Донеччини ставиться до українських військ та питання їх відведення?

Денис Бігунов: Наразі активне громадянське суспільство, яке вчора було представлене на круглому столі, не довіряє Російській Федерації і досить скептично ставляться до будь-яких поступок Росії з боку України.

Сергій Стуканов: Чи змінилося за цей час ставлення до НАТО?

Денис Бігунов: На побутовому рівні питання НАТО не є подразником, як це було ще кілька років тому. Зараз, за даними нашої колеги Марії Золкіної, ситуація кардинально змінилася. Зараз за підтримку НАТО на території нашого регіону виступає 24% населення. Тобто ситуація йде до загальноукраїнського знаменника.

Ольга Веснянка: Чи відчуваєте ви, що громадські активісти навіть між собою почали більше співпрацювати?

Марія Середа: Певні проблеми в громадському секторі ще є, оскільки ще відчувається певна розрізненість у роботі. Але однозначно можна говорити і про синергію в роботі, особливо це стосується культурного сектору.

Сергій Стуканов: Вчора на круглому столі відомий журналіст Олексій Мацука сказав, що більшість громадських організацій на Донеччині заполітизовані і виконують політичні замовлення. Ви згодні з таким висловлюванням?

Денис Бігунов: Я взагалі не знаю, яким чином можна виконувати політичне замовлення, якщо громадські організації є незалежними. Не громадські організації виконують політичні замовлення, а, скоріше, органи влади поводять себе більш лояльно по відношенню до громадських організацій.

Сергій Стуканов: Тобто збільшився вплив громадських організацій на владу? В чому це виражається?

Денис Бігунов: Порівняно з 2013 роком, коли громадських активістів били і вбивали, зараз, фактично, будь-який громадський активіст може прийти на будь-яке засідання сесії або депутатської комісії і поставити питання. Тобто у нас повна демократія.

Марія Середа: Я б погодилась зі словами Олексія в тому плані, що громадський рух набуває своєї популярності і певним чином сприяє легітимізації деяких політиків у суспільстві. Є приклади, коли міські мери створюють свої кишенькові громадські організації і використовують їх для легітимізації своїх дій. Така проблема існує. Але тенденція тяжіння громадських організацій до незалежності значно перевищує це явище.

Сергій Стуканов: Чи вдається громадським організаціям змушувати владу звітувати про витрати бюджетних коштів та державні закупівлі?

Денис Бігунов: Це вдається по мірі того, як громадські організації самі розуміють, яким конкретним інструментарієм вони можуть користуватися. Для цього проводяться різні тренінги та семінари.

Сергій Стуканов: А якщо говорити про конкретні міста?

Денис Бігунов: Я думаю, це Слов’янськ. Там рух «Сильні громади» виявив ситуацію, коли мер замовив висвітлення власної діяльності на одному з телеканалів за бюджетні кошти. Про це була написана велика стаття. І, в результаті, сума договору була кардинально зменшена.

Значно гірша ситуація у Констянтинівці.

Марія Середа: Також хорошим прикладом є місто Покровськ, де силами громадських активістів мер звітує кожні сто днів про свою роботу.

Ольга Веснянка: Ви аналізуєте, що сталося з розвитком Донбасу за два роки. А які ви бачите перспективи на майбутнє?

Денис Бігунов: Зараз ми спостерігаємо тенденцію, коли громадські організації стали основним каталізатором трансформації пострадянських інституцій. І після того, як ми створимо умови громадського контролю і моніторингу, я думаю, буде знижуватися рівень корупції.

Сергій Стуканов: Наскільки помітним є поступ у культурному плані на Донеччині?

Марія Середа: Поступ дуже помітний, оскільки раніше не було тенденцій до культурної та етнічної ідентифікації міст. Зараз же дуже багато цікавих фестивалів, які проводяться на базі конкретного міста. Вони формують культуру міщан, люди починають втягуватись у соціальні процеси.

Крім того, майже всі міста Донеччини відкрили свої культурні простори для творчості. Вони займаються формуванням соціальної свідомої думки.

Сергій Стуканов: Наскільки незалежними почуваються місцеві медіа на Донеччині?

Денис Бігунов: Якщо порівнювати нинішню ситуацію з 2013 роком, то я б сказав, що у нас повна свобода слова. Кожне медіа має власну незалежну редакційну політику. Немає якихось важелів впливу на власників медіа чи на журналістів. Тут середовище броунівського руху: кожен має свою думку і вільно її висвітлює.

Звичайно, присутні і кишенькові медіа окремих політиків, проте вони вже не можуть працювати, як в 2013 році, тому що це одразу помітно.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.