Слухати

Хабар для 40% людей в освіті — пришвидшення вирішення питання, — Інна Совсун

20 травня 2016 - 07:10 229
Facebook Twitter Google+
Як подолати корупцію у вишах? Які нововведення  очікувати абітурієнтам у вступній кампанії-2016? Що пропонує Міносвіти абітурієнтам-переселенцям з окупованих територій та з анексованого Криму?

19 травня відбулись антикорупційні читання від «Transparency International Україна». Стосувались вони теми корупції в освіті та політичної корупції. Говоримо з координаторкою освітніх програм «Transparency International Україна» Тетяною Шевчук та замміністра освіти Інною Совсун.

Ірина Славінська: Розкажіть, що це за читання, які люди зібралися на події?

Тетяна Шевчук: Антикорупційні читання — це новий формат публічної дискусії, запропонований «Transparency International Україна», що покликаний піднімати важливі теми корупції та обговорювати їх з експертами. Особливістю формату є те, що кожен може бути залучений до дискусії. Сьогодні тему корупцію в освіті та на виборах обговорювали перший заступник міністра освіти в Україні та молодий дослідник, який провів наукове дослідження і представив публіці результати. Усі учасники можуть ставити питання, коротко виступати, ділитися.

07d789e1-0d11-4ce5-afff-3cdf5b68a17c.jpg

Тетяна Шевчук // «Громадське радіо»
Тетяна Шевчук
«Громадське радіо»

Ірина Славінська: Інно, чи говорили ви про корупцію в освіті, з якою позицією ви виступали на читаннях?

Інна Совсун: Питання корупції в освіті і загалом зараз активно обговорюється. Важливо говорити про це на фаховому рівні, аналізуючи причини. Моя позиція і позиція Міносвіти: ми не можемо закривати очі на те, що відбувається. Нам потрібно говорити про те, які є проблеми і шляхи вирішення.

Перше, що спадає на думку щодо боротьби з корупцією в освіті — це ЗНО. Коли запроваджували ЗНО, було сподівання, що це стане поштовхом, що студенти, які пройдуть справедливу систему вступу, вимагатимуть відповідного ставлення під час навчання в університеті. Зараз ми можемо констатувати, що цього, на жаль, не відбулося. Часто абітурієнти сприймають ЗНО і вступ на прозорих засадах радше як аномалію, ніж норму. Зараз важливе питання: як підштовхнути систему до очищення від корупційних проявів.

Часто абітурієнти сприймають ЗНО і вступ на прозорих засадах радше як аномалію, ніж норму.

Важливим кроком тут було прийняття закону «Про вищу освіту». Напряму у ньому неможливо вирішити проблему корупції. Треба шукати механізми для виявлення корупції та протидії їй. Закон запропонував вимоги щодо прозорості: публікація на сайтах університетів фінансової звітності, рішень вчених рад і т.д.  Публікація дисертації он-лайн — механізм, за допомогою якого громадськість виявляє плагіат. Міносвіти працює над розширенням спектру застосування таких інструментів. 

Анастасія Багаліка: Мені здається, часто студенти сприймають дрібні корупційні елементи як гарантію, що вони отримають щось. Що ж вони отримують?

Інна Совсун: За соцопитуваннями, 40% людей у сфері освіти вважають, що дрібний хабар — пришвидшення вирішення питання. Або спосіб сказати «дякую». Але за що дякувати? За папірчик, де написано, що це диплом? На жаль, таке ставлення призвело до того, що цей диплом перестає мати суспільну вагу. Так не може продовжуватись далі. Освіта повинна бути освітою.

Ірина Славінська: Якими є інструменти очищення системи освіти від терпимих до неправомірної діяльності?

Тетяна Шевчук: Вважаю, що проблема корупції в освіті України полягає і у суспільному сприйнятті отримання оцінки в університеті, і навчання як такого. У більшості університетів це не має цінності. Студент, який ходить на усі пари і добросовісно навчається, в багатьох університетах радше буде вважатися недолугим.

Коли є таке суспільне сприйняття, дуже важко міняти щось в системі навіть заборонами. На Заході було б принизливо і недопустимо отримати оцінку, яку ти не заслужив. Важливо сіяти цінності, які б створювали попит на добросовісне отримання знань і оцінки. Це завдання моральних авторитетів.

Ірина Славінська: Можливо дієвим інструментом було б закриття університетів?

Інна Совсун: Якщо говорити про механізми подолання, я погоджуюсь з колегою, що необхідно змінювати цінності. Але є механізми для утвердження цих цінностей. Це перевірка дисертацій на плагіат. Люди, котрі профанують науковий процес і крадуть чужі тексти, не повинні працювати в системі освіти.

56 296b60-e1e1-42b7-accc-3baccd28 046b.jpg

Інна Совсун // «Громадське радіо»
Інна Совсун
«Громадське радіо»

Не можна встановлювати чіткий показник: скільки нам треба університетів. Потрібно, щоб молоді люди мали можливість здобути якісну освіту. Ключове питання: контроль за якістю. Не йдеться про те, щоб просто закрити певну кількість, а про те, щоб університети продукували якісні знання.

Анастасія Багаліка: Що сприяє отриманню якісної освіти: має бути максимальна близькість студента до викладача? Чи навпаки?

Інна Совсун: Я шість років викладаю в Могилянці. Три роки тому я задумалась, як я оцінюю письмові роботи студентів. Я їх чесно перевіряю. Але ти відкриваєш роботу і бачиш прізвище студента. Ти з ним спілкувалась до того, є уявлення, яку роботу може зробити цей студент.

На певному етапі я задумалась, що моє уявлення про студента може впливати на оцінку більше, ніж те, наскільки якісним є його дослідження. Я ввела практику, коли приймаю закодовані під певним шифром роботи.  Я виставляю оцінку роботі. Студенти самі зашифровують ці роботи. Потім вони дізнаються результати. Це дуже цікавий експеримент.

З іншого боку, під час роботи зі студентами потрібно спілкуватись з ними. Але особисте ставлення не повинно впливати на оцінки. Це не так складно організувати. Потрібне бажання і розуміння цих інструментів.

Анастасія Багаліка: Чи може анонімність оцінювання стати одним з пріоритетів у роботі вишу?

Інна Совсун: Мені б хотілось, щоб це стало тим, чого б вимагали студенти і викладачі. Мені часто скаржаться викладачі, що на них тиснуть ззовні, щоб вони поставили певну оцінку тій чи іншій людині. Для викладача це теж механізм захисту. Хоча це не спрацює так,  коли є мотивація отримати гроші. Але я знаю, що в університетах є люди, котрі хочуть змін. Важливо озброїти їх інструментарієм, показати, як робити ці зміни.

Ірина Славінська: Але в університетах є люди, які змін не хочуть. Якщо говорити про вчені ради, які приймають захисти дисертацій. Я пам’ятаю, що в оголошеннях можна побачити організацію публікацій закордоном (включно з текстом) і т.д. Очевидно, це говорить про те, що система готова пропонувати нелегальні рішення вимог, часто це  працює на дискредитацію реформи. Як ви можете прокоментувати це?

Інна Совсун: Це мене дивує. Коли люди чують про нові вимоги, першою думкою є те, скільки треба заплатити. Чому ніхто не думає, якою повинна бути якість дослідження, щоб опублікувати його. Це суспільна проблема. Адже суспільство платить за навчання цих аспірантів. На жаль, практика публікації у ВАКівських журналах настільки давно дискредитована, що ні про що не свідчить. Але якщо будуть знайдені мінімальні порушення прийнятого кодексу поведінки публікації у міжнародних рецензованих виданнях, це автоматично стане приводом для журналу, щоб його виключили з науково-метричних баз. Такі приклади вже були.

Анастасія Багаліка: З 11 липня стартує вступна кампанія. До чого готуватися цього року?

Інна Совсун: Абітурієнтам завжди треба якісно готуватися до вступних іспитів, ЗНО і правильно обрати стратегію пошуку університету, до якого будуть найкращі шанси вступити та який би відповідав уявленням, ким ти хочеш бути.

Абітурієнтам завжди треба якісно готуватися до вступних іспитів, ЗНО і правильно обрати стратегію пошуку університету.

Змін не так багато, порівняно з минулим роком. Система вступу потроху міняється, але не кардинально. Найбільша помітна новація — подавати документи можна буде тільки в електронному вигляді. Іншою буде система розподілу місць держзамовлення. Коригування кількості місць держзамовлення буде базуватися на показниках минулого року з врахуванням популярності спеціальностей в університетах серед абітурієнтів. Кількість місць для певної спеціальності залишається обмеженою державою. В рамках спеціальності абітурієнти будуть розташовуватись за рейтингом. Кількість місць в університетах буде залежати, в тому числі, від популярності спеціальності в цьому університеті серед сильних абітурієнтів.

Ірина Славінська: 11 липня абітурієнти знатимуть, скільки осіб зможе пройти на перший курс?

Інна Совсун: Вони знатимуть, скільки осіб зможуть вступити на перший курс за обраною ними спеціальністю. По конкретному університету вони знатимуть межі: мінімальну та максимальну кількість студентів. Максимальна не може бути більшою на 25%, ніж у минулому році. Головна мета — дати місця кращим абітурієнтам.

Анастасія Багаліка: Можливо, студентське самоврядування є «доріжкою», яка могла б зменшити корупцію у вишах?

Інна Совсун: Так повинно було б бути. Багато норм закону «Про вищу освіту» скеровані на те, щоб посилити роль студентського самоврядування. Разом з тим, виникає багато складнощів. Адміністрації університетів звикли, що студентське самоврядування підконтрольне. З іншого боку, часто студенти не готові говорити про своє бачення. Мені здається, має пройти час, щоб ця зміна вступила в силу наповну.

Жителі з Донбасу, які перебувають на території «ЛНР» і «ДНР», зможуть вступати на основі вступних іспитів або на основі ЗНО.

Ірина Славінська: Які кроки Міносвіти пропонує абітурієнтам-переселенцям , а також абітурієнтам із анексованого Криму?

Інна Совсун: З ініціативи Міносвіти було прийнято правки до закону: для кримчан при вступі встановлюються окремі квоти, щоб могли вступити абітурієнти, котрі навчаються за іншими навчальними програмами. Жителі з Донбасу, які перебувають на території «ЛНР» і «ДНР», зможуть вступати на основі вступних іспитів або на основі ЗНО. На основі вступних іспитів зможуть вступати, якщо вступатимуть до евакуйованих вишів, які знаходяться, переважно, на сході, а у Вінниці є ДонНУ.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.