Слухати

Інгульськ VS Єлисаветград: слово містянам

29 грудня 2015 - 17:37 473
Facebook Twitter Google+
Якщо назву Єлисаветград популяризували з 1990-х, то назва Інгульськ просто виникла, її ніяк не просували: говорить журналістка

В Кіровограді тривають мітинги проти перейменування міста. Розібратися в ситуації допомагають місцеві мешканці — журналістка Анастасія Дзюбак, поет і сценарист Юрій Смірнов, музикант і журналіст Євген Манженко.

За словами Анастасії Дзюбак, місто розкололося на дві частини. Журналістка нагадує, що 2004 року в місті вже був референдум за чи проти перейменування міста, і тоді 70% проголосувало за збереження назви Кіровоград«. Також Анастасія Дзюбак говорить про просування назви Єлисаведград з 1990-х років. «Назву Інгульськ підтримало багато істориків на науково-практичні конференції, також цю назву підтримав Інститут національної пам’яті. Частина мешканців цю назву це сприймають — хоча вони також проти назви Єлисаветград», — говорить Анастасія Дзюбак.

Далі продовжуємо розмову з поетом і сценаристом Юрієм Смірновим. Він зазначає: «Есть закон о декоммунизации. Хороший ли, плохой ли — его нужно выполнять. Елисаветград — название благозвучное, которое нравится горожанам, депутатам и меру, но это реальность прошедшего времени».

Журналіст і музикант Євген Манженко зауважує, що в місті вже звучать настрої «Київ нам не указ, Єлисаветград не почують». За його словами, справа не в назві Інгульськ — вона з’явилася як компромісна: «Річ у тім, що попередні 20 років велася рекламна кампанія за імперську назву Єлисаветград», — говорить Євген Манженко та додає, що назву Єлисаветград підтримують політики, зокрема «Блок Петра Порошенка».

Анастасия Дзюбак: Зараз фактично місто розкололося на дві частини: на прихильників Інгульска та Єлисаветграда. Звісно, Єлисаветград — це перша назва, яка активно просувалася від начала незалежності. Проте сказати, що містяни активно підтримують її, неможна. У 2000 році відбувся референдум, де були три запитання, щоби визначити, чи варто перейменовувати місто, і на яку назву. Тоді за те, щоби залишити назву Кіровоград проголосувало 70%, за інший новий варіант назви 34%, а за назву Єлисаветград — 32%.

Останні роки змінилися акценти. Назва Єлисаветград почала видаватися як назва на честь православної святої. Нівелювалася назва, що фортецю заснувала російська імператриця, що на гербі був герб імператриці. Коли закон про декомунізацію дав поштовх до того, що перейменування буде, в місці була проведена наукова конференція. Виникло дуже багато варіантів назв. Близько 7 назв передали до Верховної Ради.

Назві Інгульск підтримали багато істориків і вчених. Підтримав назву і Інститут національної пам’яті, і Комітет Верховної Ради. Зараз проукраїнські налаштована інтелігенція в місті не стільки підтримує назву Інгульск, як просто бояться, що назва Єлисаветград — це певної міри затвердження «русского мира» на території міста.

Лариса Денисенко: А чим не влаштовує Інгульск?

Анастасия Дзюбак: По-перше, як на мене, мало було реклами назви. З початку 90-их років назва Єлисаветград пропонувалася, а ця назва виникла просто так. Крім того, частина людей каже, що Інгульск — це назва для якогось райцентру, села, а не для обласного центру. Третє — річка Інгул, яка протікає через місто, має не найкращий вигляд.

Ирина Славинськая: Чи можна сказати, що протести містян досі тривають? Чи пристрасті заспокоїлися?

Анастасия Дзюбак: Протести фактично відбувалися всього один день, в неділю. Це була запланована мирна акція. Зараз перепалки тривають в соціальних мережах. Секретар Кіровоградської міськради запропонував шукати якийсь третій варіант. Повернутись до ідей, можливо, щодо Кропивницького, спробували на це надихнути населення, або зменшити градус протистояння.

Ирина Славинская: У нас на святи новый собеседник — Юрий Смирнов. Корда мы чатились с ним на Facebook, очень интересную мысль я от него услышала о том, что Кировограда, как топонима, уже больше ну будет. Но какова альтернатива?

Юрий Смирнов: Кировоград, конечно, действительно, все. Поскольку есть закон о декоммунизации. Хороший он или плохой, он есть и его надо выполнять. Ингульск — неудачное название для города. Елисаветград — название благозвучное, нравится горожанам, мэру, депутатам, но это вопрос прошлого.

Лариса Денисенко: Юрий, а много сейчас людей, которые при каких-то обстоятельствах отстаивали бы название Кировоград?

Юрий Смирнов: Я думаю, что таких людей немного. Надо понимать, что мы не в Советском Союзе достаточно давно, для нашей страны не совпадает. Это название я, на самом деле, люблю, оно мне дорого, как память, но не более того.

Лариса Денисенко: Как вы считаете, под названием Елисаветград есть причины уважения к Российской империи, к святой, если кто-то думает, что название связано с православием, или э то просто красиво и величественно звучит?

Юрий Смирнов: Это все игры политические. Про святых, про Российскую империю. Есть название города. Факт остается фактом. Это название существовало на протяжение столетий. Конечно, звучит это здорово и, наверное, многим оно нравится на вкус. Кировоград сейчас: направо посмотришь — Елисаветград, налево — Ингульск. Городу надо соответствовать своему имени.

Ирина Славинская: Насколько я помню закон о декоммунизации, если местные советы не смогли принять решение о переименовании, дело уходит в Верховную Раду Украины. И то, что сейчас вопрос о переименовании Кировограда в Ингульск или во что-то другое, решает ВР, значит, что до того все время, которое было отведено по закону о декоммунизации, на местах не смогли разобраться. Таково мое предположение. И с нами на телефонной связи есть Евгений Манженко, журналист и музыкант.

Ирина Славинская: Чому Інгульск, не Єлисаветград і не інше?

Евгений Манженко: Назва Інгульск з’явилася як компромісна. Треба розуміти, що протягом більш ніж 20 років проводилася дуже масивна кампанія імперської назви. Для того, щоб дискусії погасити, з’явилася пропозиція компромісної назви, нейтральної. Нас підтримали профільні інститути Національної академії наук, географи, філологи. Тому що назва Інгульск в українських традиціях: місто стоїть на такій річці, і на честь її місто називається.

Треба розуміти, що до компромісу не готові прихильники імперської назви. Це момент скоріше політичний. Щонайменше з 2010 рогу, можливо, в Кіровограді це було не настільки явно, як в інших містах, проект Новоросії запроваджувався. Працювали російські так звані культурні центри. Потужне таке єлисаветградське лобі в Кіровограді представляють певні політичні діячі, як не дивно, це Блок Петра Порошенко, новообраний мер, який очолив мітинг, який проходив.

Якщо подивитися російські публікації та російські телеканали: мітинг у Кировограді — це початок розпаду України. Це дуже нагадує те, що відбувалося на початку 2014 року в Донецьку. Якщо ви порівняєте фотографії навіть, то фактично буде важко відрізнити, де це відбувалося: в Кіровограді чи в Донецьку.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.