Слухати

Кокс про мою історію сказав: «Замовкни, мені це не цікаво», — Афанасьєв

15 жовтня 2016 - 19:26
Facebook Twitter Google+
Колишній політв'язень Геннадій Афанасьєв ділиться своїми враженнями з приводу резолюції ПАРЄ, яка вже названа перемогою української дипломатії
Кокс про мою історію сказав: «Замовкни, мені це не цікаво», — Афанасьєв / Програми на Громадському радіо

Михайло Кукін: Ви спостерігали за прийняттям резолюції. Як це відбувалося? Результат її був несподіваним чи це був плід кропіткої роботи?

Геннадій Афанасьєв: Коли я зустрівся з делегацією в аеропорту Франкфурта-на-Майні, то в мене склалося враження суцільного смутку та невпевненості. Але впродовж наступних днів вся ця делегація працювала по 20 годин на день як єдиний організм. Коли приймалася резолюція, я бачив, як зі своїх місць для виступу підіймаються наші депутати і продовжують думку один одного. Це була єдина боротьба, можливо, тому ми і перемогли.

Михайло Кукін: Деякі журналісти теж казали, що на ПАРЄ була неймовірна єдність наших делегатів, та зауважували, що такої єдності не вистачає в середині країни. Але ми бачимо, яка є єдність в російській Думі. Я ви вважаєте — чи нам таке потрібно?

Геннадій Афанасьєв: Я за три місяці побачив, що всі наші депутати, як вовки на полі, які змагаються. Але коли постало глобальне питання щодо держави, вони стали єдині. Мені б дуже хотілося, щоб ця єдність була присутня в середині країни постійно.

Ірина Ромалійська: Чи не збираєтесь ви в політику?

Геннадій Афанасьєв: Мені ніхто нічого не пропонує, я продовжую займатися волонтерською діяльністю.

Ірина Ромалійська: Я читала ваш пост у Facebook з проводу дня народження Порошенко, який був дуже комплементарним. Чи не пропонували вам увійти до БПП?

Геннадій Афанасьєв: Це були слова вдяки людині, яка в Польщі стає на коліна чи дзвонить Путіну для того, щоб домовлятися. Це було привітання не тільки від мене, а й від Юрія Солошенко, тобто це спільна наша вдяка президентові.

Михайло Кукін: Чи погодились би ви, як би вам запропонували увійти до якоїсь з партій?

Геннадій Афанасьєв: Я б, звичайно, поміркував. Мені дуже сподобалось те, що я робив зараз, також мені хотілося б, щоб так само залучали і Жемчугова, тому що це людина мужня, має гарну мову. Він не має залишитися сам на сам зі своїми проблемами, а має працювати на державу.

Ірина Ромалійська: Як представляли Жемчугова на ПАРЄ — як партизана чи як мирного мешканця, який потрапив у полон?

Геннадій Афанасьєв: Як полоненого в «ДЛНР». Він казав, що виступає проти того режиму, і що він був не один, що на тих територіях багато людей борються проти російської агресії.

Михайло Кукін: Як там в Європі ставляться до цієї боротьби? Тому що він у нас в студії розповідав, що займався диверсійними актами, і постраждав він тоді, коли підривав ЛЕП.

Геннадій Афанасьєв: Так, про це йшла мова і більшість євродепутатів були надзвичайно вражені. І в передостанній день після прийняття резолюції ми мали зустріч з генсеком ПАРЄ, якому ми з Жемчуговим розповіли свої історії. Після цього Марія Іонова йому прямо в очі сказала: «Ви це все чуєте? Як ви смієте після цього не називати Росію агресором? Чому ви обходите ці слова?». При чому в залі було дуже багато його колег, які всі на нього дивились. Ви б бачили, як він засовався як вуж на сковорідці, розуміючи, що він не може обрати якусь одну позицію для себе.

Михайло Кукін: Яка була роль ваша і Жемчугова у прийнятті цієї резолюції? Які ви проводили зустрічі?

Геннадій Афанасьєв: Ми просто зустрічалися, розповідали та робили свою справу. Зокрема, ми мали зустріч з Ліберальним альянсом Іспанії, з народними партіями європейських груп.

Михайло Кукін: Тобто з представниками ПАРЄ?

Геннадій Афанасьєв: Так, з представниками делегацій, які на в своїх виступах на ПАРЄ постійно використовували вислів «російська агресія». Але коли я почав розповідати свою історію політику Тіні Коксу, він сказав: «Замовкни, мені це не цікаво. Я все це знаю, йди».

Коли я почав розповідати свою історію політику Тіні Коксу, він сказав: «Замовкни, мені це не цікаво. Я все це знаю, йди»

Ірина Ромалійська: Як це було?

Геннадій Афанасьєв: Ми зустрічалися в кулуарах. Про всі такі зустрічі домовлявся пан Ар’єв з правозахисної організації «Центр громадських свобод». І через 5 хвилин розмови Кокс сказав, що йому не цікаво. Він, мабуть, єдина людина, окрім Юлії Льовочкіної, хто блокував прийняття резолюції.

Михайло Кукін: Як вона блокувала?

Геннадій Афанасьєв: Підіймала питання, які висвітлюють Україну не в дуже гарному вигляді, але вони не були об’єктивними. Наприклад, чому ми не беремо на себе відповідальність за людей, які знаходяться на непідконтрольних територіях. Звичайно ж, більшість відхилила ці поправки, але цей голос бентежить деяких депутатів.

Михайло Кукін: Виявляється, що наші депутати не були вже такі єдині у своїй позиції?

Геннадій Афанасьєв: Я багатьох депутатів навіть не бачив, але Сотник, Береза, Ірина Геращенко, Голуб, Гончаренко постійно були в українській кімнаті, спілкувалися і йшли, як одна лінія.

Михайло Кукін: Посол Украины при совете Европы Дмитрий Кулеба, говорит о том что в этой резолюции присутствуют два главных плюса: признание, что на востоке Украины — не конфликт, а российская агрессия; признание того, что выборы на неподконтрольных территориях сейчас быть не могут.

Что говорят по этом поводу представители иностранных делегаций?

Геннадій Афанасьєв: Від представників іноземних делегацій можна було почути, що Росію треба повернути, але не давати їй голосу. І для нас це маленька зрада.

Цікаво, що цю резолюцію відпрацювали представники саме від Чехії та Німеччини. Тобто ми побачили, що респектабельні представники Німеччини піднімають питання, щоб визнати Росію країною агресором.

Михайло Кукін: Багато хто говорить, що такій жорсткій резолюції сприяли події в Сирії. Це для багатьох європейських політиків було останньою краплею, і вони зрозуміли, що Путін ніколи не дотримується слова. Щось про це говорили?

Геннадій Афанасьєв: Так, в коротких виступах делегації багато говорили і про збитий МH-17, і про те що Путін війною в Сирії намагається відволікти увагу від Криму і війни на Донбасі України. І для політиків велика проблема полягає в тому, як з Росією взагалі знайти спільну мову, адже вони вважають, що домовлятися потрібно. І зараз вони не бачать жодних варіантів, окрім Мінських домовленостей.

Я хочу додати, що великою перемогою нашої делегації є те, що на відкриття української виставки та святкування 25-річчя Незалежності прийшли представники Туреччини, з якими в нас останнім часом були суперечки навколо Криму.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.