Слухати

Косово — самовизначення, Крим — відділення території, — Олександр Задорожній

22 липня 2016 - 17:09 1342
Facebook Twitter Google+
Чому випадки Косово і Криму абсолютно різні і зовсім не схожі одне на одного?

13.00oleksandr_zadorozhniy.jpg

Олександр Задорожній // «Громадське радіо»
Олександр Задорожній
«Громадське радіо»

В 2010 році Міжнародний суд ООН визнав право Косово на незалежність. Про Консультативний висновок Міжнародного Суду ООН говоримо з завідувачем кафедри міжнародного права КІМВ і доктором юридичних наук Олександром Задорожнім.

Лариса Денисенко: Досі ні Росія, ні Сербія не визнали незалежність Косово, також Косово не визнали кілька країн-членів НАТО і кілька країн-членів ЄС. Україна стоїть на тому, що міжнародне право і цілісність суверенної держави має бути дотримано. Якщо проводити паралелі між окупацією Криму Російською Федерацією і ситуацією з Косово, що можна сказати з точки зору міжнародного права?

Олександр Задорожній: Я категорично проти паралелей. Порівняння двох абсолютно непорівнюваних речей нав’язано Російською Федерацією.

В 2010 році Консультативний висновок Міжнародного Суду ООН завершив багаторічну боротьбу косоварів за свою незалежність. За рішенням Міжнародного кримінального суду в Гаазі шестеро сербських генералів були засуджені за злочини проти людяності, скоєні під їх командуванням в Косово. 800 тис. людей були змушені покинути територію Косово. 3 тис. людей було вбито, більше 700 людей — закатовано. Більш того, під час цього в Косово функціонувала Міжнародна адміністрація.

Ідея проголошення незалежності Косово мусувалась понад 20 років. Те, що відбулось в Криму, відбулось за 6 днів. Немає ніякої аналогії. Є ситуація, на яку нахабно посилаються високопосадовці Російської Федерації для виправдання незаконних дій. Виникає питання — ми що, проти самовизначення? Ні, про самовизначення мова взагалі не йде. Мова йде про відділення території, а це різні речі. Самовизначення народу і нації — одна річ, а відділення і окупація території — зовсім інша.

Оскільки у справі з Косово мова йде про самовизначення народу, Міжнародний суд підкреслив, що він не оцінює процес, він оцінює протиріччя чи непротиріччя самого акту.

Дмитро Тузов: Але ж в Криму була створена певна видимість демократії і проведено псевдореферендум. Потрібно розуміти, що референдуми не готуються і не проводяться за 6 днів.

Олександр Задорожній: Тим більше референдуми не готуються і не проводяться під контролем іноземних військ. Крім того, сам президент Путін сказав, що за самообороною Криму стояли російські спецпризначенці, що дозволили провести все мирно і без конфліктів.

Що є первинним — самовизначення чи територіальна цілісність? Сучасне міжнародне право ставиться до проблеми самовизначення, як до культурної і економічної автономії в межах держави. З цієї точки зору питання Косово — це питання самовизначення, а питання Криму — питання відділення території.

Косовари в Косово — це корінний народ, і мова йде не про десятки років, а про століття чи тисячоліття, якщо визнавати фракійців предками косоварів.

Що таке кримський народ? У рішенні Державного комітету оборони СРСР від 11 травня 1944 року про депортацію було чітко сказано, що кримські татари співпрацювали з Німеччиною і вони підлягають виселенню. За цим рішенням виселили 200 тис. людей, а потім ще 215 тис. Нагадаю, що тоді Крим був законодавчою і конституційною автономією. Територію заселили росіянами і на ⅘ русифікованими українцями. Нічого собі, корінний народ!

Дмитро Тузов: Все ж таки певні аналогії між косоварами, які покинули Косово під час війни і депортованими кримськими татарами простежуються.

Олександр Задорожній: Це формальна аналогія. 800 тис. косоварів були змушені покинути територію Косово, а ті косовари, як залишились в країні, були і є корінним народом. У випадку з кримськими татарами одних депортували, а інших вселили.

По-перше, кримського народу немає. В Україні є 4 корінних народи, зокрема, українці, кримські татари і кримчаки.

Дмитро Тузов: Який документ визначає корінні народи в Україні?

Олександр Задорожній: Декларація ООН 2007 року про корінні народи і постанова Верховної Ради 2014 року. Гіпотетично кримським народом міг би бути кримськотатарський народ, однак, росіяни, які прожили там 50-70 років таким чином начебто отримують право на самовизначення. Відбувається підміна понять — немає кримського народу і немає кому боротися за самовизначення.

По-друге, як би ми не посилалися на рішення Косово, ми маємо звернути увагу на суто формальну річ — ми посилаємось на рішення Міжнародного суду. Де рішення Міжнародного суду щодо Криму? Хто звернувся в Міжнародний суд? Російська Федерація? Влада Криму? Ніхто не звертався.

Дмитро Тузов: Україна має звертатися в Міжнародний суд у зв’язку з анексією.

Олександр Задорожній: Україна звернулась до Генеральної асамблеї. 8 разів резолюція Ради безпеки розглядалась на засіданні Ради безпеки. Щоразу Китай утримувався, а Російська Федерація блокувала прийняття рішення. Щодо Косово є рішення Міжнародного суду. До речі, Косово визнало 103 держави.

Дмитро Тузов: Але Україна не визнала. Збірна України невдовзі гратиме зі збірною Косово і зараз державні чини не знають, що з цим робити.

Олександр Задорожній: У нас є людина, що згідно зі статтею № 106 відповідає за зовнішню політику країни, хай вона і визначається.

У Косово 9 років тривав процес мирного супротиву сербам, потім взялися за зброю. 78 днів військова операція НАТО йшла для того, щоб припинити знищення косоварів, яке здійснювалось армією сербів.

Тут все відбувається дещо по-іншому. Міжнародне право чітко каже, що самовизначення буде законним, якщо немає військового втручання третьої держави. Коли офіційна особа третьої держави каже, що їхні спецпризначенці виконали завдання, всім стає очевидно, що без втручання Росії ніякого самовизначення не було б.

Косово, проголосивши незалежність, залишається єдиним державним утворенням, тому порівнювати ці речі неможливо. Це маніпулювання, яке відбувається в ефірі й не тільки. Газпромівські гроші працюють. Скільки людей у них займаються зовнішньою політикою, а скільки у нас? Один відділ преси в посольстві Російської Федерації у Відні складає 22 людини, у нас все посольство — шестеро. У нас немає політичної волі для того, щоб розставити всі крапки над «і» і використати повноваження, надані 106 статтею голові державі.

Дмитро Тузов: Говорячи про шістьох сербських генералів, які постали перед військовим трибуналом у Гаазі, ми забули сказали, що і президент Сербії закінчив там.

Олександр Задорожній: Не дарма ж 78 днів тривала військова операція. Застосування військової сили стосовно Сербії було викликано однією причино — насиллям, які здійснювали сербські збройні сили на території Косово. В Криму ж не було жодного пострілу, жодного супротиву, жодних даних від міжнародних організацій чи окремих російськомовних громадян.

Дмитро Тузов: За кордоном розуміють ці відмінності?

Олександр Задорожній: В березні 2015 року мене запросили на велику міжнародну конференцію, присвячену Криму. Організовувало конференцію польсько-українське товариство порозуміння. Було цікаво слідкувати за виступом німців, які закликали зрозуміти Росію. Італійці розділилися. 56 виступів професорів-міжнародників тривали протягом 3 днів. Кожен отримав 15-20 хвилин. Як би професори права не ставились до Росії, вони констатували: міжнародне право було порушено і Росія буде за це відповідати.

Для нас зрозуміло, що Росія нахабно вдерлась в Раду безпеки ООН і що вона незаконно є не тільки членом Радбезу, але й членом ООН. Статут ООН не передбачає членства в результаті правонаступництва.

Всі ухвалення рішень щодо притягнення Росії до відповідальності у Міжнародному кримінальному суді потрібно проводити через Радбез. Якщо Росія у Радбезі блокує це рішення, як це зробити?

У нас є ідея використати механізм так званого гібридного кримінального трибуналу, як це було щодо Лівану. Цей механізм здійснюється через рішення Генасамблеї, в Російської Федерації менше шансів заблокувати голосування, і це дозволить притягнути до відповідальності і Росію як державу, і посадовців цієї держави.

Дмитро Тузов: Притягнення до відповідальності тих, хто збив боїнг-777 над сходом Україні можливе?

Олександр Задорожній: Нам потрібно рухатись у цьому напрямі. Безвідповідальність породжує міфи, а міфи погано впливають на свідомість. Росія ось-ось вирішить, що їй все дозволено. Україна ж повинна мати чітку, принципову позицію. Нам потрібно визначитись, ми торгуємо чи воюємо? Росія — це, по-перше, ядерна держава, по-друге, це міцна держава, по-третє, це газоколонка. Росія цікавить всю Європу. Як ми можемо застосовувати норми гуманітарного права, коли в нас АТО, яке цього не передбачає? Нам потрібно бути зрозумілими для міжнародних партнерів.

Лариса Денисенко: Цитуючи вас, 56 професорів міжнародного права з усіх кран світу визнали пріоритет міжнародного права над будь-якими політичними інтересами. Це свідчить про те, що світ поки-що нас розуміє.

Олександр Задорожній: Крім того, до санкцій ЄС приєдналося ще 6 країн. Безперечно, існує багато застережень і багато критики на адресу України, але санкції все ж продовжили. Давайте виходити з цього.

Дмитро Тузов: Україна має визнати суверенітет Косово?

Олександр Задорожній: Так, абсолютно. Треба бути послідовними.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.