Слухати

Кримські татари у хаосі революції

15 жовтня 2016 - 11:59 240
Facebook Twitter Google+
Говоримо про Крим у 1917 році з істориком Андрієм Іванцем

Андрій Кобалія: Для початку розкажіть про основні тенденції кримськотатарського руху на початку XX століття. Чи існували кримськотатарські політичні партії та рухи? Яким був відсоток кримських татар серед населення Криму?

andriy_ivanec.jpg

Історик Андрій Іванець  // Громадське радіо
Історик Андрій Іванець
Громадське радіо

Андрій Іванець: Кримськотатарський народ був народом, який перебував під гнітом Російської Імперії. Наприкінці XVIII століття була ліквідована державність кримськотатарського народу – Кримське ханство. Відтоді відбувалась колонізація кримського півострову. На момент анексії Криму більшість складали кримські татари, а от на початку XX століття ситуація змінилась кардинально. Було декілька великих хвиль еміграції. Наприклад, після Кримської війни середини XIX століття, за різними оцінками виїхало приблизно 200 тисяч чоловік. Якщо ми вдумаємося в цю цифру і згадаємо, що у 1944 році під сам депортації було виселено понад 190 тисяч. А тут 200 тисяч кримських татар. Це величезна кількість. Тому на початку XX століття кримські татари перестали бути більшістю в Криму.

Андрій Кобалія: Нагадую, що ми говорили з істориком Олексієм Сокирко про кримськотатарського просвітника Ісмаїла Гаспринського, і пан Сокирко згадував, що вже на початку Першої світової існували кримськотатарські політичні партії. Власне, початок цього століття характеризувався появою політичних партій по всій Європі. У Російській імперії також існували мусульманські партії. Що можна сказати про кримськотатарські партії в Криму?

Андрій Іванець: У кримських татар така потужна постать як Ісмаїл Гаспринський мала загальномусульманське та загальнотюркське значення і вплинула на розвиток культури в Європі та Азії. Частина кримськотатарської молоді отримувала освіту в Туреччині, і це впливало на стан кримськотатарської громади. В Росії кримськотатарський рух увійшов в загальномусульманські політичні структури. Була створена така партія як Ітіфак ал Муслімін – партія російських мусульман. І Гасприньский був одним із помітних діячів цієї партії, що мала свої осередки в Криму. Ця партія була консервативною.

Були більш ліві партії. Наприклад, група Решата Медієва, який був одним із керівників Карасубазара – сьогодні це Білогірськ. Він видавав газету Ватан Хадемі та став депутатом Другої Державної думи. Медієв прагнув захистити незаможні шари верстви населення. У Туреччині у 1908 році з’являлись громадські організації, наприклад, Товариство студентів з Криму, у 1909 виникла вже політична партія на базі товариства – Товариство Ватан. Тобто «Товариство Батьківщина». У цьому товаристві і проявили себе майбутні культурні та громадські діячі, які вже у 1917 році будуть грати ключову роль у національному русі.

i16nya6_vgc.jpg

Кримські татари на початку XX століття //
Кримські татари на початку XX століття

Андрій Кобалія: Ми вже переходимо до подій лютого 1917 року. Коли акцентуємо увагу на цей період, хочеться згадати Кримську Народну Республіку, яка з’явилась наприкінці 1917 року. Як вона з’явилась та хто був її лідерами?

Андрій Іванець: Я б більше говорив про кримськотатарський національний рух, оскільки існування Кримської Народної Республіки є дискусійним. Власне, вона не була утворена, але значна частина істориків вважає, що вона була проголошена у грудні 1917 року.

Вибух революції справив велике враження на жителів Криму, призвів до серйозних суспільно-політичних зрушень в Криму. На той момент за переписом 1917 року кримські татари складали 217 тисяч осіб – це 26% від загальної кількості населення. Кримськотатарський рух показав, що може об’єднуватись і досягати своїх цілей. Вже 25 березня 1917 року в Сімферополі зібрався перший загальнокримський мусульманський з’їзд, в якому взяли участь від півтори до двох тисяч делегатів. Для прикладу, в Першому українському національному конгресі взяло трохи менша кількість делегатів, попри те, що українське населення було набагато чисельнішим. Українці були найчисельнішим бездержавним народом.

Дуже болючим для кримського руху було питання використання майна. За мусульманською традицією часина майна заповідається для використання його з релігійно-благодійними цілями. Наприклад, на утримання медресе. На той момент відбувалось розкрадення цього майна та нецільове використання. На 1917 рік – це понад 87 тисяч десятин землі, багато нерухомого майна. До того ним користувалось Таврійське магометанське правління, яке повністю контролювалось урядом Російської Імперії. І ці кошти часто використовувались не на користь кримських татар. Тож на цьому з’їзді в Сімферополі було вирішено реформувати це правління.

Відбулись одні з перших у світі демократичні вибори муфтія. На цю посаду вибрали Намана Челебіджинаха, він перебував у лавах російської армії, потім він повернувся в Крим. Так само був призначений комісаром вакуфних справ Джафер Сейдамет. І Тимчасовий уряд визнав повноваження нового муфтія та комісара. Так кримськотатарський рух отримав фінансову базу для своєї діяльності. Серед кримських татар був дуже великий відсоток безземельних. Цей орган видавав цю землю.

dzhafer_seydamet_y_noman_chelebydzhyhan_httpwww.milli-firka.org_.jpg

Джафер Сейдамет і Номан Челебіджихан  // milli-firka.org
Джафер Сейдамет і Номан Челебіджихан
milli-firka.org

У самому кримськотатарському середовищі існували й опоненти революціонерів. Консервативні сили, які раніше спирались на царські влади, і не сприймали такої позиції. На тому ж з’їзді був утворений Тимчасовий мусульманський виконавчий комітет. Цей орган на чолі з муфтієм до грудня 1917 року був лідером національного руху. Низові структури активно розбудовувались в Криму. На літо – це 120 комітетів різного рівня. Розвивався й жіночий рух, що дуже важливо, бо кримські татари мусульманський народ. На мусульманському Сході стояли ще дуже важливі завдання емансипації жінок. Якраз кримський рух взаємодіючи з іншими мусульманськими структурами колишньої Російської Імперії висувати ідеї емансипації жінок. Тобто кримські татари демонстрували прекрасну самоорганізацію.

Але у них було небагато союзників на самому півострові. Одразу після революції був утворений органи Тимчасового уряду та Ради робочих, солдатських та селянських депутатів. Спроби кримських татар увійти в ці ради в багатьох випадках не мали позитивного результату, оскільки есери та меншовики не приймали до складу Рад під різними приводами.

В жовтні 1917 року відбулось друге зібрання кримськотатарських делегатів, на якому висунуті кандидати до Російських Установчих зборів. Ними стали Джафер Сейдамет і Ахмет Озенбашли, а далі лідери руху почали говорити про необхідність проведення Установчих зборів в Криму для того, аби визначити долю Криму. Це вкладалось в логіку рішень з’їзду народів у Києві у вересні 1917 року. Там були утворені додаткові структури для координації діяльності національних рухів, і кримські татари брали участь у раді народів.

В цьому руслі були проголошені гасла у листопаді 1917 року – «Крим для кримців». Зараз «кримці» — це синонім назви кримських татар, але на той час малося на увазі усе населення Криму. Зараз говорять «Кримчани» — усе населення Криму не зважаючи на його етнічне походження. Тоді ж у листопаді 1917 року було вирішено проводити Кримськотатарські установчі збори – Курултай. В самому Криму вирували різні політичні течії. Якщо аналізувати результати виборів у Всеросійські установчі збори, то найбільш популярними в Таврійській губернії та Криму зокрема російські есери, друге місце – кримськотатарський список і трохи менше українські есери.

Андрій Кобалія: Коли я згадав про Кримську Народну Республіку, Ви говорили, що існують різні думки з приводу її існування/неіснування. Це мало бути автономне утворення чи цілком незалежне?

Андрій Іванець: Коли зник законний Тимчасовий уряд в результаті захоплення ліворадикальним режимом, виник вакуум влади, що стимулювало різні регіони на території колишньої імперії оформлювати свої інтереси у вигляді державних або автономних утворень.

І отут в Криму виникає необхідність визначатись. Бо в Петрограді більшовики, а у Києві виникає Українська Народна Республіка, 20 листопада оголошується Третій Універсал. Курултай зібрався 6 грудня 1917 року і продовжив свою роботу 18 днів. Там вони визначались із власним політичним майбутнім та бажаним майбутнім для Криму. Утворена Кримськотатарська національна директорія в складі 5 осіб. Окрім появи директорії також були ухвалені «Основні кримськотатарські закони». З назви бачимо, що це не є  закони для всього Криму, це закони для кримських татар. Та модель, що була створена на Курултаї дуже нагадує національно-персональну автономію. Тобто існує уряд, фінансова та політична система, створюється своє законодавство.

pics.top_.rbc_.ru_.jpeg

Большевики в Крыму // pics.top.rbc.ru
Большевики в Крыму
pics.top.rbc.ru

В чому ж суперечність? Ці закони проголошували багато демократичних прав. В пункті 12 цих законів йшлося про те, що майбутнє Криму визначать Кримські установчі збори. Одночасно там є слова про «Кримську Народну Республіку». Часто це трактується так, що було проголошено Кримську Народну Республіку. Є думка, що там йшлося не про проголошення республіки, а про проголошення принципу. Це логічно, адже утворюється національно-персональна автономія, яка повністю відповідає за справи кримських татар, ініціюють утворення республіки, і з цією ідеєю вони б вийшли на Кримські установчі збори. Вони хотіли стати об’єднавчим центром. Якраз у грудні 1917 року один з кадетів Даніл Пасманік писав про те, що кримські татари показують приклади прекрасної організації.

На жаль, ситуація розвивалась так,що демократичні процедури вже не мали особливої ваги в умовах, коли владу захоплювали ліворадикальні сили. Кримські татари змогли організувати збройні сили та Кримський революційний штаб. Основою були два кримськотатарських полка і піхотний полк, були й російські та інші формування. Більшовики розгорнули збройне захоплення влади. У 1917 році їм вдалося це зробити. Захопивши Крим, вони розпустили Курултай та Раду народних представників і встановили свій ліворадикальний режим. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.