Слухати

«Політик еволюціонує», — Алфьоров про соціал-націоналістичні погляди Білецького

15 жовтня 2016 - 15:49 1295
Facebook Twitter Google+
Вчора в Україні стало більше ще на одну партію. Її створили на основі полку «Азов». Вона називається «Національний корпус»

Про програмні цілі і цінності новоствореної політичної організації розпитаємо її члена вищої політради Олександра Алфьорова.

Ірина Ромалійська: Які програмні цілі новоствореної партії? На першій сторінці вашої програми ви декларуєте відмову від євроінтеграції та створення Балто-чорноморського союзу. Що це означає?

Олександр Алфьоров: Це не відмова від Євросоюзу, а створення іншої політичної альтернативи, яка має назву Балто-чорноморський союз. Але мова не йде про створення політичного новоутворення. На сьогоднішній день ми проводимо політику, щоб на рівні культури, літератури, мистецтва та інтелектуальних клубів залучити до спільного дискурсу громадській сектор, який входить до країн Балто-чорноморського простору: Польща, Литва, Угорщина, Румунія.

Ірина Ромалійська: Коли ця ідея може бути реалізована на політичному, міждержавному рівні?

Олександр Алфьоров: Можливо, хтось подумає, що йдеться про запасний аеродром. Але, якщо ЄС і далі буде проводити таку політику нерішучості з приводу і зовнішніх сил агресора, і зовнішніх своїх проблем, то ми маємо створювати інші проекти.

Михайло Кукін: Саме з цим пов’язана ваша ідея, що Україна має поновити ядерний статус?

Олександр Алфьоров: Це констатація факту. Україна була одна з небагатьох країн світу, яка володіла ядерною зброєю. Будапештський меморандум порушено, тому що гаранти, які обіцяли захищати наші кордони, не виконали цих обіцянок. А один з них прямо порушив цей меморандум.

Михайло Кукін: Чи можна здійснити це технічно?

Олександр Алфьоров: Звісно, якщо немає плутонія та ядерних матеріалів, то відновити ядерну зброю буде важко. Але я хочу нагадати, що Україна за радянських часів була дуже потужною країною на рівні технологій.

Ірина Ромалійська: Де ж тоді брати ці технічні можливості? Чи на сьогодні це лише політична ідея?

Олександр Алфьоров: Так, це декларування політичної ідеї.

Михайло Кукін: Або просто популізм…

Олександр Алфьоров: Ні, це частина нашої політичної програми.

Ірина Ромалійська: Де брати кошти? Адже обслуговування ядерної зброї — це колосальні кошти?

Олександр Алфьоров: А де брати кошти на обслуговування нашої армії? Я думаю, що якщо ми перерозподілимо наш бюджет правильно, то гроші знайдуться.

Михайло Кукін: Ви виступаєте за націоналізацію, посилення президентської влади. Тобто ви вважаєте, що закручуванням гайок та адміністративними методами можна навести лад в країні?

Олександр Алфьоров: Великі державні підприємства, які сьогодні є у складі державі, нічого не виробляють, це покоління червоних директорів, які сидять на політичному місті, і це дуже складне питання. Але націоналізація чого і яка саме? Ми пам’ятаємо, що Україна при президентові Ющенко націоналізувала «Криворіжсталь» — один з найбільших металургійних заводів України. Але приватизація була проведена неправильно і несправедливо. І зараз не можна допустити, щоб акціонерні товариства за копійки переходили до рук інших людей.

Мова йде про націоналізацію стратегічних галузей. Я не впевнений, що, наприклад, «Укртелеком» можна було продавати.

Мова йде про націоналізацію стратегічних галузей. Я не впевнений, що, наприклад, «Укртелеком» можна було продавати. Управлінці мають бути зацікавлені, щоб отримувати прибуток не з прихованої експлуатації, а з відсотку прибутку.

Михайло Кукін: В суднобудуванні багато є підприємств, що продані за копійки приватним особам і тепер вони збанкрутіли. Та є й державні підприємства, які заходяться також в дуже занедбаному стані.

Олександр Алфьоров: Ми виступаємо за те, щоб з’явився менеджмент, який може нормально керувати. Ми розуміємо, що держава не здатна в багато чому належно керувати, люди на підприємствах отримують заробітну платню не від прибутку, а з бюджету. І в цьому є залишок радянської системи, яка вже перегнила на фоні загальної капіталізації.

Ірина Ромалійська: Тобто ви вважаєте, що майже все виробництво треба націоналізувати?

Олександр Алфьоров: Саме стратегічні галузі, які поповнюють бюджет України: і металообробка, і вугільні шахти. Наприклад, з шахт, які були приватизовані в свій час, держава була змушена купувати вугілля за підвищеною ціною, щоб олігархи і далі могли утримувати шахтарів, які складали окремий прошарок суспільства.

Михайло Кукін: Агробізнес — це стратегічна галузь для України?

Олександр Алфьоров: Безперечно.

Михайло Кукін: І вона теж має бути державною?

Олександр Алфьоров: Це складне питання, тому що земля для нас — це сакральне поняття. Україна має бути державою агропідприємців, яка повинна підтримувати цих підприємців.

Ірина Ромалійська: Ви правда вважаєте, що націоналізація можлива? Олігархи ж будуть протистояти. Як ви у Тарути, який підтримував ваш рух, будете відбирати його підприємство?

Олександр Алфьоров: Сергій Олексійович всі свої підприємства втратив на окупованих територіях.

Ірина Ромалійська: А Дніпровський металургійний комбінат?

Олександр Алфьоров: Говорячи про олігарха, який підтримував українську владу, то це не ті прибутки. Наприклад, Коломойський, мало того, що нічого не втратив, він весь український фінансовий сектор посадив на Приватбанк.

Ірина Ромалійська: Ви будете відбирати Дніпровський металургійний комбінат у Тарути чи ні?

Олександр Алфьоров: Якщо за наслідками перевірки виявиться, що це було незаконне взяте підприємство, то я перепрошую.

Як і кожна розумна людина, яка здатна переоцінювати певні моменти, Андрій Білецький як політик сильно еволюціонує.

Михайло Кукін: Хто має вирішувати, що це підприємство було незаконно придбане?

Олександр Алфьоров: Якщо ми як партія, яка декларує ці цінності, зможемо втілити це в життя, то ми створимо відповідну комісію.

Ірина Ромалійська: Щодо вашої позиції з громадянством. Ви кажете, що громадянство потрібно давати лише тим, хто складе іспити на знання української мови та української історії.

Олександр Алфьоров: Так, очевидно ж, що депутат Новінський, який презентує сьогодні російську партію, не склав би цей іспит.

Михайло Кукін: Якщо це буде прискіпливий іспит, то ані ми, ведучі, ані ви цей іспит можемо не скласти. Тобто, ми всі троє говоримо з русизмами.

Олександр Алфьоров: Безперечно, але це така українська мова.

Ірина Ромалійська: Арсен Борисович Аваков, який також підтримав рух «Азов», не склав би цей іспит.

Олександр Алфьоров: Давайте дамо йому слово особисто.

Ірина Ромалійська: Хіба ви не чули, як Аваков говорить українською мовою?

Олександр Алфьоров: Може, він пише гарно.

Ірина Ромалійська: Аміна Окуєва, яка зараз воює на фронті, теж не склала б іспит.

Олександр Алфьоров: В мене в прес-службі полку «Азов» працював хлопець з Росії, який прийняв українське громадянство. І він вивчив українську мову. Все залежить від бажання.

Михайло Кукін: Я вчора натрапив на два поста про ваш з’їзд, де говорили, що це був перший з’їзд націоналістів, де лунало так багато російської мови. Ви відносите себе до націоналістів, і що це за націоналізм?

Олександр Алфьоров: Ми говоримо про націоналізм, який намагається задіяти нові технології. Очевидно, що він розвивається.

Ірина Ромалійська: У вашій програмі написано: «…запровадити на основі досвіду країн Балтії модель різних форм громадянства, залежно від права суб’єктності особи». Що таке різні форми громадянства?

Олександр Алфьоров: Це означає, що коли ми повернемо окуповані території, постане питання адаптації цих людей про право виборців. Тих людей, які підтримали «руський мир». Це те, що зробили в Естонії, коли поділили громадян на тих, які мають право обирати владу, і тих, які не мають.

Коли ми повернемо окуповані території, постане питання адаптації цих людей, про право виборців

Ірина Ромалійська: Тобто ви хочете у тих людей, які піддалися на російську пропаганду, відібрати право голосу?

Олександр Алфьоров: Так. Одна з країн ЄС задіяла цей приклад. Чому ми не можемо повторити демократичний шлях іншої країни?

Ірина Ромалійська: А хто буде вирішувати, хто з них підтримував чи не підтримував «руський мир»?

Олександр Алфьоров: Ми в програмі посилаємося на країну Балтії, і очевидно, що в законодавчому полі ми просто переймемо цю законодавчу ініціативу.

Ірина Ромалійська: Що конкретно там прописано?

Олександр Алфьоров: Той же іспит з мови, громадянська позиція тощо.

Ірина Ромалійська: Тобто ви пропонуєте з кожним з тих людей розмовляти українською, і якщо вони використовують русизми, позбавляти їх права голосу?

Олександр Алфьоров: Чи мають право голосувати люди, які здадуть зброю, але воювали у всіляких «Феніксах» і «Спартаках»?

Ірина Ромалійська: А мирне населення?

Олександр Алфьоров: Якщо вони не втратили свою громадянську позицію, то ні. Наша служба безпеки прекрасно працює, виявляючи сепаратистів на неокупованих територіях. Пів року роботи на звільнених територіях, і ми виявимо людей, які були прихильниками «руського миру» і які воювали в окупаційних батальйонах.

Ірина Ромалійська: До створення «Азову» у Харкові існувала організація «Патріот України». Нинішня партія вважає себе правонаступницею цієї організації?

Олександр Алфьоров: До складу нинішньої партії «Національний корпус» увійшло більшість представників «Азову». А до складу «Азову» увійшла активна частка з «Патріоту України».

Михайло Кукін: І у нас є фрагмент інтерв’ю Андрія Білецького 2010-го року, який був тоді керівником організації «Патріот України», а тепер є головою партії «Національний корпус».

Андрій Білецький, 2010 рік, Харків.

«Для патриота Украины нужно, чтобы у власти были социал-националисты. Мы верим, что только социал-националистическая Украина будет той страной, которая нужна нашей нации и нашей земле. Мы сами хотим быть у власти.

Мы, социал-националисты, имеем совершенно другой в этом плане взгляд. Во-первых, геополитически, расово. Мы понимаем, что сепарация от России, такое разделение, – есть идиотизм. Потому что наша идея – мощная конфедерация с центром в Киеве. Ни в коем случае не единое государство, как нам каждый раз пытаются приписать наши же местные друзья. Ни в коем случае не единое государство.  Конфедерация к единому государству имеет совершенно опосредованное отношение.

Конфедерация или блок, чтобы не пугать этим словом. Блок, безусловно, восточно-европейский. Если Украина хочет реализоваться геополитически, то нам нужны российские природные ресурсы.

Мы можем реализоваться, безусловно, потому что здесь есть чудовищный потенциал. 40% военных мощностей Советского союза, они еще не все распилены. Чудовищный потенциал научный. Так было, что на Украине это сосредоточено в первую очередь. То есть научно-технический, образовательный потенциал. Харьков уступал только лишь Москве по количеству институтов в том же «совке». Так, наверное, сейчас и осталось. В конце концов, 50 миллионов белого качественного населения. Это очень много. Таким в Европе может похвалиться от силы 3 страны.

Нам легче с чистого листа давать нашей молодежи идеал. Они могут опираться на расовую теорию».

Олександр Алфьоров: Кому Білецький давав це інтерв’ю?

Ірина Ромалійська: Росіянину Юрію Горському, головному редактору сайту «Артполітінфоп». Він один з засновників «Русских маршей» — це неонацистські профашистські марші, які проводилися в Москві.

Олександр Алфьоров: Тобто Андрій перейшов на риторику і спустився до мови низинних російських організацій, щоб їм було зрозуміло, про що він говорить.

Пів року роботи на звільнених територіях, і ми виявимо людей, які були прихильниками «руського миру» і які воювали в окупаційних батальйонах.

Ірина Ромалійська: Але він говорить про це 40 хвилин, про соціал-націоналістичні ідеї.

Олександр Алфьоров: Так, але через півтора роки він опиниться в тюрмі при Януковичу, очевидно, за інші ідеї.

Ірина Ромалійська: Що він має на увазі, коли говорить про соціал-націоналістичні ідеї? Адже це більш відомо, як нацизм.

Михайло Кукін: Принаймні, Вікіпедія пише саме так.

Олександр Алфьоров: Вікіпедія пише, що «Азов» — каральний батальйон.

Ми говоримо про соціал-націоналізм якого ґатунку?

Михайло Кукін: А бувають ґатунки?

Олександр Алфьоров: Очевидно, що соціал-націоналізм 30-х років — це щось інше. Чи ми говоримо про те, що підґрунтям державної програми має бути нація і соціальне благо?

Ірина Ромалійська: Андрій Білецький в цьому інтерв’ю говорить про біле якісне населення України і про расову ідею. Сьогодні це теж актуально у ваших засадничих моментах програми?

Олександр Алфьоров: В наших засадничих моментах таких фраз немає. Як і кожна розумна людина, яка здатна переоцінювати певні моменти, Андрій Білецький як політик сильно еволюціонує.

Михайло Кукін: Тобто його погляд змінився?

Олександр Алфьоров: Змінився його світогляд, так само, як радикально змінилася і сьогоднішня політика. Колись Україна змагалася з Румунією за острів Зміїний, сьогодні Румунія — це один з геополітичних союзників в чорноморський зоні.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.