Слухати

Майдан у Румунії. Чому громадяни протестують?

06 лютого 2017 - 20:33 170
Facebook Twitter Google+
Аналізуємо події в Румунії: чи справді там почався Майдан?

Румуни вийшли на вулиці, щоб висловитися проти ініціативи нового уряду — указу, що гарантує амністію всім тим, хто наніс збитки державній казні менше, ніж на 44 тисячі доларів. Громадяни Румунії негативно сприйняли як саму ініціативу уряду стосовно декриміналізації та амністії, так і те, як це було прийнято, —  коментує Артем Філіпенко, політичний експерт, очільник інформаційного агентства «Контекст Причорномор’я». 

Ірина Славінська: Якому рішенню намагаються суперечити громадяни Румунії?

Артем Філіпенко: Йдеться про урядовий указ, спрямований на декриміналізацію частини злочинів, які стосуються корупції. Укази були ухвалені ввечері 31 січня.

Там кілька ключових моментів. З одного боку, передбачається, що будь-який збиток менше 44 тисяч євро не вважається причиною для кримінального переслідування. По-друге, передбачалася амністія для тих, хто був засуджений на термін менше п’яти років.

В Румунії протягом останніх двох років відбувається сильна кампанія по боротьбі з корупцією, лідером якої є антикорупційний директорат. За гратами опинилася низка міністрів, мерів, депутатів. Певним чином цю операцію порівнюють з операцією «Чисті руки», яка була в 90-х в Італії.

Громадяни Румунії негативно сприйняли як саму ініціативу уряду стосовно декриміналізації та амністії, так і те, як це було прийнято. Це було ввечері, відразу ж указ був надрукований офіційно та вступив у силу.

Все почалося з попереджувальних акцій протесту, вже після того, як це було прийнято, масштаб протесту збільшився в кілька разів. Якщо напередодні прийняття указів було близько 50 000 людей в самому Бухаресті, згодом число виросло до 300 000 по всій Румунії.

Ірина Славінська: З чим пов’язане рішення уряду надання амністії?

Артем Філіпенко: Формально ініціатором цієї новації виступило Міністерство юстиції Румунії, насправді, причина трохи інша. Якраз представники Соціал-демократичної партії, яка сьогодні є правлячою в Румунії, частіше за все і ставали об’єктами кримінальних переслідувань з боку антикорупційного директорату.

Дехто пов’язує факт з тим, що керівник Соціал-демократичної партії Румунії Лівіу Драгня в даний момент знаходиться під слідством, його звинувачують в перевищенні службових повноважень. За словами прокурорів, він свого часу прийняв рішення найняти на роботу в рамках місцевої адміністрації двох колег по партії (збиток, нанесений державі, складає 24 тисячі євро).

Формальною підставою переглянути антикорупційне законодавство було те, що, нібито, в’язниці Румунії переповнені, потрібно якимось чином їх звільняти і знижувати межу кримінальної відповідальності.

Лариса Денисенко: Серед інших ініціатив фігурувало щось, окрім ініціативи зниження порогу для корупціонерів?

Артем Філіпенко: Питання в тому, що саме ця ініціатива викликала найбільший спротив. Акції протесту дістали підтримку з боку президента Румунії Клауса Йоганніса, негативне ставлення до ініціативи уряду висловила Вища рада юстиції.

Вже в четвер Клаус Йоганніс і Вища рада юстиції заявили, що йдуть до конституційного суду, щоб той дав належну оцінку новаціям уряду. При цьому це не єдина підстава для протистояння між урядом та президентом. З боку президента було чимало нарікань на деякі законодавчі ініціативи соціал-демократів.

Минулого року Румунія продемонструвала найкращі показники економічного зростання в Європі, парламент прийняв рішення про підвищення мінімальної заробітної плати. Це багато в чому забезпечило перемогу соціал-демократам на парламентських виборах.

Це викликало багато питань у Клауса Йоганніса: чи можливо зберегти бюджет на рівні 3% дефіциту ВВП і чи вдасться забезпечити виконання норми про витрати на оборону у розмірі 2% від ВВП. Це була одна з причин. Зараз якраз бюджет на стадії обговорення. Хоча це питання не згадувалося під час акцій протесту, але воно присутнє в політичному порядку денному Румунії.

Ірина Славінська: Чи дав цей майдан свої плоди?

Артем Філіпенко: Є кілька ключових наслідків. Уряд заявив про готовність скасувати указ, хоча буквально за день до цього Лівіу Драгня казав, що не буде скасовувати, мотивував це тим, що за Соціал-демократичну партію на парламентських виборах проголосувала значна кількість румунів — близько 40%. Але нараз вони змушені прийняти рішення про скасування ініціативи, мотивують це тим, що не хочуть розколювати Румунію.

Ще одним наслідком акцій протесту можна назвати втрату певної єдності в лавах Соціал-демократичної партії, у відставку подав один з новопризначених міністрів уряду, з боку мера міста Ясси пролунала критика на адресу Міністерства юстиції і вимога скасувати це рішення. Знаємо, що ЄС висловив занепокоєння з приводу цих урядових ініціатив. Усе це разом змусило уряд піти на скасування рішення.

Це не перший випадок, коли суспільні ініціативи впливають на політику Румунії. Можемо згадати, як у листопаді 2015 року після акцій протесту був змушений піти у відставку прем’єр-міністр Віктор Понта. Це було пов’язано з пожежею в нічному клубі, коли загинуло 32 особи. Тоді протестувало набагато менше, але глава уряду був змушений подати у відставку. Румуни мають певні прецеденти та досвід суспільної активності, зараз цей досвід тільки закріпився.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.