Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Межигір’я досі належить Януковичу, — комендант резиденції

06 жовтня 2016 - 20:01
FacebookTwitterGoogle+
Що зараз відбувається з символом боротьби з корупцією — резиденцією екс-президента Януковича?

Говоримо з комендантом Межигір’я Денисом Тарахкотеликом і міністром аграрної політики в 2014 році Ігорем Швайкою.

Ірина Ромалійська: Що зараз відбувається з цією резиденцією?

Денис Тарахкотелик: Вона зберігається у первозданному вигляді і в деякій мірі примножується.

Ірина Ромалійська: Хто там живе?

Денис Тарахкотелик: Переселенці, військові і частково члени громади Межигір’я. На початках АТО на території Межигір’я були сформовані перші добровольчі батальйони. Зараз там розміщена рота полка «Київ».

Михайло Кукін: На яких юридичних засадах все це відбувається?  

Денис Тарахкотелик: Юридичний статус досі не визначений. Тільки на третій рік, коли департамент з особливо важливих справ при ГПУ очолив Сергій Горбатюк, слідчі почали займатися тими справами, якими мали почати займатись ще 2 роки назад.

Ірина Ромалійська: Слідчі взагалі приходили в резиденцію?

Денис Тарахкотелик: Перший рік слідчі спільно з державними органами приходили тільки для того, щоб вивезти певні речі в лабораторію, наприклад. Ми говорили їм про те, що це незаконно. На якій підставі слідчий може розпоряджатися не своїм майном?

Ірина Ромалійська: Я так розумію, вони користувалися власними постановами.

Денис Тарахкотелик: Держава не дозволяла слідчим розпоряджатися майном.  

Михайло Кукін: Ви заробляєте на цьому? Вхід на територію резиденції коштує грошей. Також на території Межигір’я проводять екскурсії. Куди йдуть ці гроші?

Денис Тарахкотелик: При вході на територію Межигір’я ми видаємо «квиток». Насправді, це є благодійним внеском. Квиток – це юридичне поняття, що передбачає сплату податків. Коли пишеться просто «благодійний внесок», люди розуміють, для чого це робиться – для контролю коштів.

Ірина Ромалійська: Благодійний внесок передбачає добровільне внесення коштів, але на територію Межигір’я не можна зайти, не заплативши грошей.

Денис Тарахкотелик: Якщо ми хоче змінити державу, треба починати з себе. Що ви зробили для того, аби зберегти майно Межигір’я?

Ірина Ромалійська: Кому належить майно Межигір’я?

Денис Тарахкотелик: Юридично це майно належить фірмі «Танталіт» і Януковичу.

Михайло Кукін: Тобто наразі майно не повернуто у державну власність?

Денис Тарахкотелик: Абсолютно. Воно ще навіть не до кінця описано. Майно почали описувати тільки на третій рік. Сьогодні вже описано близько 40% майна.

Ірина Ромалійська: Йдеться про майно, яке залишилось?

Михайло Кукін: Я неодноразово читав про те, що дещо вивіз Янукович, а дещо зникло вже після нього. Взяти той самий золотий батон – його ж досі не знайшли.

Денис Тарахкотелик: Золотий батон – це міф.

Всі говорять про золотий батон, але ніхто не говорить про те, що на території Межигір’я залишилось майна на сотні мільйонів доларів.

Я не знаю жодної людини, яка б бачила цей золотий батон. У нас є прибиральниця, що працювала ще при Януковичі. Вона також стверджує, що ніколи його не бачила. Максимум, цей золотий батон – звичайне пап’є-маше.

Михайло Кукін: Хто контролює витрати і прибутки Межигір’я? Що таке громада Межигір’я?

Денис Тарахкотелик: Ми не прагнули встановити свій статус. 22 лютого в Межигір’я зайшло приблизно 100 000 людей. Силові органи тоді взагалі не працювали. Ми, як активісти, проявили ініціативу з тим, щоб не допустити розкрадання. Ми почали набирати звичайних людей, які виявили бажання стояти біля дверей будинків і нікого не впускати.

Михайло Кукін: Скільки людей налічує громада Межигір’я?

Денис Тарахкотелик: Громада Межигір’я – це приблизно 30 людей. Є ще й ті, хто знаходився на території Межигір’я місяць-два, а потім поїхав, наприклад, на фронт.

Михайло Кукін: Ці 30 людей якось оформлені юридично?

Денис Тарахкотелик: Ніхто не оформлений. Ми створили безприбуткову громадську організацію. В нас не було і немає мети знаходитись там юридично.

З 22 лютого 2014 року ми чекали, що держава прийде у формі конкретних органів і візьме ситуацію під свій контроль. Що зробили державні органи? Нічого, окрім того, що хотіли незаконно щось звідти вивезти.

Якби прийшли слідчі з Генпрокуратури, описали майно і заявили про те, що передають його на баланс певного державного органа, що, хтось би заперечував?

Єдине що, у громадян досі є недовіра до державних органів. Назначать Василя Пупкіна, через півроку прийдуть і спитають: «Де майно?» А нема.

В нас є законна відповідальність, але вона не впроваджується по відношенню до чиновників.

Михайло Кукін: Дивна ситуація – ви зацікавлені в тому, щоб держава взяла майно під свій контроль, а держава в цьому незацікавлена. За ці 2 роки ви зверталися з відповідними зверненнями до органів влади?

Денис Тарахкотелик: Ми звертались до президента, писали у Верховну Раду, Кабмін, в область до губернатора, а також в МВД і СБУ. Це було давно – ще на самому початку.

Фактично, в нас немає ні юридичного статусу, ні прав, але обов’язки в нас є. Люди питають про кошти, але за ці 2 роки ніхто не спитав, скільки взагалі майна і що з ним відбувається на сьогоднішній день.

Михайло Кукін: Представники Януковича кажуть: «Люди, занявшие территорию Межигорья, зарабатывают не меньше 2 млн. гривен в день». Не знаю, наскільки це відповідає дійсності, але щось ви все-таки заробляєте. На що витрачаються ці гроші і хто це контролює?  

Денис Тарахкотелик: Основна стаття прибутку – благодійні внески. В нас залишаються «квитки» і ми знаємо, скільки коштів нам вдалось зібрати.

Ірина Ромалійська: Це контролюють члени громади Межигір’я?

Денис Тарахкотелик: Ви також можете прийти і це проконтролювати.

Ірина Ромалійська: Куди йдуть ці гроші?

Денис Тарахкотелик: На утримання Межигір’я.

Ірина Ромалійська: У скільки обходиться утримання резиденції?

Денис Тарахкотелик: На утримання Межигір’я потрібно мінімум 1,5 млн. гривень на місяць. Основна стаття витрат – відшкодування витраченого часу працівникам Межигір’я. Ми не можемо сказати, що це зарплата, адже зарплата передбачає сплату податків.

Правовий статус ми отримали тільки в Сухолуччі. Нам передали все, що залишилось від мисливських угідь Януковича.

Ірина Ромалійська: На території Межигір’я з’явилось багато кафе та інших подібних закладів.

Денис Тарахкотелик: Не багато. Тільки 6. Ці об’єкти були погоджені з громадянами України, які приходили і казали, що хочуть випити тут чай чи каву.

Ірина Ромалійська: А з санстанціями ви це не погоджували? Ці підприємці платять податки?

Денис Тарахкотелик:  Комерція має бути в рамках закону. Всі вони є підприємцями, що платять податки за свою діяльність. За те, що вони знаходяться на території Межигір’я, вони платять благодійні внески.  

Михайло Кукін: Неодноразово в Інтернеті я зустрічав інформацію про те, що у Межигір’я величезні борги за електрику. Наскільки це відповідає дійсності?

Денис Тарахкотелик: Це відповідає дійсності. Ми створили громадську організацію з надією на те, що нам вдасться підписати договір з Київенерго і платити за електрику.  На це в Київенерго сказали, що ми не маємо там жодного юридичного статусу і укласти договір з нами не можуть. «Платіть за фірму «Танталіт», – сказали нам.

Ми говоримо вже 30 хвилин. Ви ще жодного разу не спитали, як ми там взагалі. Наприклад, Петро 2,5 роки закритий в тій Хонці. Він водить екскурсії і слідкує за порядком. 99% людей взагалі все одно, що відбувається з Межигір’ям. Ніхто не питає, як нам вдалось зберегти майно.

До розмови долучається міністр аграрної політики в 2014 році Ігор Швайка.

Ірина Ромалійська: Чому тоді Межигір’я не передали на баланс МінАПК? Чому резиденція досі не передана в державну власність?

Ігор Швайка: За це несуть відповідальність керівник Генпрокуратури і керівник уряду. Питання про законність управління Межигір’ям постало в кінці 2014 року

Першим це питання озвучив Арсеній Яценюк. Через день підготовчої роботи я виступив з ініціативою це майно описати, арештувати і передати на зберігання з можливістю ведення там виробничої діяльності будь-якому підприємству. Про передачу цього майна на баланс МінАПК тоді не йшлося.

Я, як міністр, запропонував тоді передати цю територію на баланс підприємства «Пуща-водиця». Прокуратура і Міністерство внутрішніх справ тоді не передало цю резиденцію. Це питання було заблоковане. Для чого, чому і як я не став з’ясовувати. Для того, щоб цей процес був прозорим, його треба вивести з закритої площини в публічну. Треба чітко говорити людям, скільки грошей було зібрано на цих квитках.

Враховуючи, що продати це майно не можна було, його можна було захопити, як в перші дні революції це зробила так звана громада Межигір’я. 

Повертаємось до розмови з комендантом Межигір’я Денисом Тарахкотеликом.

Денис Тарахкотелик: Я хочу нагадати про те, що батальйон «Січ» від якої партії був сформований? Де він знаходиться протягом двох років? Хай він спитає у своїх бійців. 

Він сказав, що щось пропонував. Ми поставили чіткі умови – опишіть майно, накладіть арешт і передайте. Якщо б зайшло міністерство, а слідчі щось передали, як би ми пояснювали, що і кому передали. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.