Слухати

Міністерство молоді та спорту: оголошено конкурс на отримання грантів від Ради Європи

12 січня 2017 - 22:59
FacebookTwitterGoogle+
Які напрямки є найбільш затребуваними серед молоді?

У студії «Громадського радіо» — директор департаменту молодіжної політики Міністерства молоді та спорту Ірина Бєляєва.

Олена Бадюк: Ви запрошуєте молодь долучатися до формування пропозицій до плану заходів у рамках співпраці з Радою Європи. Хто може брати участь і за якими напрямками можна подавати ідеї?

Ірина Бєляєва: Ми оголосили відбір найкращих пропозицій з боку молоді щодо тих заходів, які будуть реалізовані протягом цього року спільно з Радою Європи. В рамках цього плану заходів ми, крім всього іншого, організовуємо навчальні візити молоді до Ради Європи.

Олена Бадюк: Які напрямки найбільш затребувані серед молоді?

Ірина Бєляєва: Це залежить від проблем і викликів, з якими зіштовхується молода людина. Обов’язково йдеться про правозахисний напрямок, питання розбудови миру і налагодження діалогу. У Ради Європи є проект » Молодіжні посли миру». Вони проводять тренінги, на яких збирають молодь з постконфліктних країн і допомагають молодим людям зрозуміти одне одного. У нас є програма «Рух проти мови ворожнечі. В рамках цієї програми за підтримки Міністерства молоді і спорту проводяться різноманітні тренінги і семінари. Досвід та інструменти втілення таких програм надає нам Рада Європи.

Тетяна Курманова: Польські колеги розповідали, що для впровадження політики міждержавних обмінів з держбюджету Польщі було виділено 1 мільйон євро. Чи відбулись обміни по цій програмі?

Ірина Бєляєва: Так. Один з таких проектів — Українсько-польська рада обмінів молоддю. Це окремий напрямок роботи Міністерства молоді та спорту. У минулому році було підписано 2 угоди — з Литвою і Польщею. Про які проекти йдеться? Такими проектами можуть стати будь-які неприбуткові громадські організації. Головне, щоб проект був спрямований на молодь. Проект може відбуватися в Україні, в Польщі — будь-де. У проекту має бути партнер або з Польщі, або з України. Учасниками проекту може бути молодь як з України так і з Польщі — 50/50. В рамках цього проекту відбулись досить успішні обміни.

Цього року на початок лютого у нас запланована зустріч комітету, що складається з 4 представників України і 4 представників Польщі. На зустрічі буде погоджено деталі конкурсу на цей рік.

Олена Бадюк: Наскільки ефективним був минулий рік в плані втілення запланованих програм?

Ірина Бєляєва: Минулого разу ми говорили про «Пакт заради молоді» — ініціативу, де бізнес бере на себе добровільне зобов’язання створювати додаткові робочі місця для молоді. Ми підписали пакт на національному рівні з багатьма відомими компаніями. Але ми зрозуміли, що цього замало. Є ще регіони. І ми пішли на регіональний рівень, підписавши пакт у Львові, Сумах, Вінниці.

Олена Бадюк: Чи охоплює ця ініціатива Донецьку і Луганську області?

Ірина Бєляєва: На тимчасово окупованих територіях ми заходи не проводимо. Але при цьому всі наші заходи відкриті для усіх громадян України.

Олена Бадюк: А на підконтрольних територіях?

Ірина Бєляєва: На підконтрольних територіях ми проводимо заходи. Наприклад, в Сєвєродонецьку ми провели захід «Молодіжний працівник».

Олена Бадюк: Наскільки активно молодь відгукується на такі ініціативи?

Ірина Бєляєва: Дуже активно. На спільну з Японією програму «Корабель молодих лідерів світу» було подано 154 заявки.

Тетяна Курманова: Розкажіть детальніше про цю програму.

Ірина Бєляєва: У проекті візьмуть участь 12 українців. Протягом 45 днів вони перебуватимуть на кораблі. У проекті беруть учать представники з 12 країн-учасниць. Ця програма спрямована на те, щоб допомогти молоді з різним бекграундом зрозуміти одне одного.

Олена Бадюк: Лідер української команди Ярослав Кучер нещодавно був у студії «Громадського радіо» В інтерв’ю з ним можна дізнатися більше.

Які грантові програми є наразі актуальними для молоді?

Ірина Бєляєва: Детальну інформацію про це можна знайти на сайті Міністерства молоді і спорту.

Європейська молодіжна фундація постійно роздає гранти. Єдине що, для подачі заявки потрібно дуже добре знати англійську мову. Також існує програма «Еразмус+», в рамках цієї програми є не тільки освітній, а й молодіжний компонент. Є Європейська волонтерська служба — громадські організації можуть запросити європейця до себе в організацію попрацювати волонтером за кошт Європейської комісії. Цього року ми плануємо провести форум, на якому хочемо навчити молодь працювати з «Еразмус+», подавати заявки, здобувати гранти і запрошувати волонтерів у свої організації.

Олена Бадюк: З якими складнощами ви зіштовхуєтесь?

Ірина Бєляєва: Все нове потребує процесу комунікації і переконання. Є поняття інституційного розвитку громадських організації. Гранти, про які я розповіла, даються на проведення заходів. З іншого боку, існує дуже обмежена кількість можливостей отримати грант на розвиток організації. Мабуть, варто дбати про те, чи спроможні громадські організації якісно виконувати ті проекти і завдання, які перед ними ставить держава. Ми зіштовхнулися з юридичними питаннями, з тим, що немає законодавчого визначення інституційного розвитку. Вже наступним кроком має бути конкурс під інституційний розвиток громадських організацій.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.