Слухати

Мій кабінет на Банковій, але з АП можу лише перестукуватись, — Олександр Мороз

18 січня 2017 - 17:05 306
Facebook Twitter Google+
Олександр Мороз був спікером Верховної Ради у 90-х і 2000-х, багато років очолював Соціалістичну партію. Зараз у нього досі є кабінет на Банковій і тепер нова партія — «Правда і справедливість»

Михайло Кукін: У 2012 ви відійшли від великої політики, чим ви займаєтеся зараз?

Олександр Мороз: Я не відходив від великої політики — мене відвели від інформаційного простору, починаючи з 2007 року. Всі режими намагалися заткнути мені рота, щоб я нічого не говорив. Тому що я кажу правду.

Наприклад, всі роки, починаючи з 90-го, коли став депутатом, я добивався, щоб і у Конституції, і на практиці була запроваджена європейська модель управління — з ліквідацією адміністрації, з підвищенням ролі місцевих органів самоврядування і так далі. Я розумію, що це єдиний вихід для України.

Олена Терещенко: Тобто реформа децентралізації, яка зараз відбувається в Україні, не співпадає з вашою точкою зору?

Михайло Кукін: Роки півтора тому в одному з інтерв’ю ви назвали це «доцентралізацією»?

Олександр Мороз: Безперечно. Коли президент з трибуни парламенту розливався про децентралізацію, я тут же писав звернення до нього, що це доцентралізація.

Михайло Кукін: У чому це полягає?

Олександр Мороз: От візьмемо сьогодні будь-який населений пункт: є громадянин, який вирішує свої проблеми через органи місцевого самоврядування. Але не зовсім ефективно, бо у цих органів немає достатньої спроможності — вони неправильно фінансуються, податками не займаються, власністю не розпоряджаються, кадри не вирішують. Тобто громадянин не може вирішити своїх проблем за допомогою цього органу.

А завтра вони нібито добровільно об’єднуються, і цей орган вже за 40 кілометрів від цього громадянина. І він тепер взагалі не буде до нього звертатись. Створюються умови, за яких під час виборів модна буде написати взагалі будь-який протокол. Влада сьогодні, турбуючись про перспективу, намагається повністю віддалити людину від публічної влади.

Усі прекрасно розуміють, що це колосальна афера

Ми віддалили владу від людини, і наступне питання — МВФ вимагає перетворити землю у товар. Ще у середині 90-х років я запрошував представників аграрної науки, міністерства сільського господарства, — давайте сядемо і на телебаченні проведемо дискусію: треба продавати землю чи не треба. Ніхто не погодився. Усі прекрасно розуміють, що це колосальна афера. У світі сього йде концентрація землі і повернення її у власність держави.

Олена Терещенко: Тобто ви побоюєтесь, що землю куплять латифундисти, кому вона де-факто і належить?

Олександр Мороз: Не належить, а користуються — це різні питання.

Михайло Кукін: А чи це краще, коли користуються і знають, що це не моє, можна виснажити і покинути?

Олександр Мороз: А хто сказав, що вони потім будуть її збагачувати — чим? У нас зараз у 16 разів менше поголів’я великої худоби. А родючість уже втрачена, на її відновлення треба майже 30 років. Без корів не буде цього, чуда не буває — хімія не дає відновлення родючості.

Михайло Кукін: Під час Революції Гідності ви уже були не у великій політиці — не мали посад, не очолювали партію. А якби були, то на чиєму боці?

Олександр Мороз: Як і тоді, на боці народу. Високим словом Революцію Гідності часто називають представники влади, щоб виправдати свою бездіяльність і зраду ідеалів цієї Революції. Соціальні мережі забезпечили першу хвилю Майдану. Але потім ті, хто були на Європейській площі почали просочуватись, виходити на трибуну, дбаючи про свої інтереси. Тобто пройдисвіти приходять до влади на хвилі народного протесту.

Пройдисвіти приходять до влади на хвилі народного протесту

Михайло Кукін: Тобто ви вважаєте, що і у 2004 теж так трапилось?

Олександр Мороз: Подібним чином так було. Я підписав угоду з Ющенком про те, що він стане президентом, якщо його фракція проголосує зміни до Конституції такі, як ми пропонували, а далі завершить реформу самоврядування і системи влади так, як це потрібно для України. Ставши президентом він на другий день від цього усього відмовився.

Олена Терещенко: Говорячи про сучасність і ситуацію на сході України — є ваші заяви, які викликають досить різку критику, що особливий статус треба надати не лише Донбасу, а й усій Україні? Розшифруйте цю позицію.

Олександр Мороз: Безперечно, треба. Мінські угоди: підписується договір, я на другий же день звертаюсь до президента з офіційним листом. Давайте скористаємось тим, що там написано «особливий статус для регіонів Донбасу — вносимо зміни до Конституції, через три місяці шляхом референдуму вносимо ці зміни таким чином, що особливий статус мають всі регіони України. Не можна в одній державі робити різні форми управління.

Ссобливий статус мають отримати всі регіони України

Олена Терещенко: Що тоді особливого?

Олександр Мороз: Особливе те, що місцеве самоврядування стає органом публічної влади насправді, а не фікцією, яка є сьогодні. Через реформу бюджетного і податкового законодавства є можливості йти назустріч потребам людей — займатися дорогами, школами, благоустроєм, створювати для людей нормальну якість життя, при чому під контролем цих людей.

Олена Терещенко: Також ви говорите про особливий статус для України ще й у іншому розрізі — що треба бути нейтральною, позаблоковою країною? Тут виникає ще більше критики.

Олександр Мороз: Давайте послухаємо настанови від президента: для нас вступ до НАТО буде Полярною зіркою. Це не перший президент, який так каже, але всі вони, очевидно, не читали статут НАТО. Там нам не світить ніяка перспектива. У нас ще десятки років це питання не вирішиться.

Михайло Кукін: Бідна країна, у якій є купка дуже багатих, заможних, навіть по світовим критеріям людей. Здається, що дуже популярними мають бути ліві ідеї, але після заборони Компартії, після декомунізації у нас майже нема лівого флангу у політичному спектрі? Знову повертаюсь до питання, чим ви зараз займаєтесь — чи буде якийсь, скажімо, соціал-демократичний проект?

Олександр Мороз: Почнемо з події трирічної давності — я не міг виступати на Майдані, бо тільки приїхав після операції — мені зшивали зв’язки на руці, ходив у такій конструкції, що не можна було бути між людьми. Але, вже дев’ять років будучи на пенсії, я кожен день буваю на своєму робочому місці раніше, ніж приходять депутати та інші працівники, і пізніше йду назад.

Михайло Кукін: Де це робоче місце зараз?

Через стіну вже адміністрація президента, ми з ними вчимося перестукуватися

Олександр Мороз: На вулиці Банковій. Я жартую, коли до мене хтось заходить — ось через стіну вже адміністрація президента, ми з ними вчимося перестукуватися, щоб спілкуватися. Бо інакше ж добитися не можна, щоб з кимось зустрітися.

Михайло Кукін: Яка табличка на вашому кабінеті?

Олександр Мороз: Мороз О.О.

Михайло Кукін: І все?

Олександр Мороз: Так. Якщо про те, чим я займаюсь зараз — відповідні сили влади, адміністрації президента дуже ретельно працювали над тим, щоб розвалити лівий політичний рух. У даному випадку я не беру комуністів до уваги — то інша тема.

Михайло Кукін: Тобто ви маєте на увазі, що вони й не зовсім комуністами були? Давайте погодимось, що і соціалісти не дуже були соціалісти — я волею долі був сусідом вашого колишнього заступника Йосипа Вінського. Тобто як сусідом — я жив у багатоквартирному будинку, а у нього поруч було два маєтки на Татарці?

Олександр Мороз: Один був його маєток. Але я не про нього зараз кажу.

Михайло Кукін: Я маю на увазі, що коли носії лівих ідей живуть не так як люди, то їм не вірять.

Олександр Мороз: Він був першим заступником і у Юлії Тимошенко. Може це тому так було. Нехай подивляться, де я жив і живу сьогодні.

Михайло Кукін: А де, до речі?

Олександр Мороз: Там де і жив завжди — у мене на Печерську трьохкімнатна квартира.

Михайло Кукін: І не маєте дачі?

Мене ж виселяли звідти, Кучма відключав і газ, і каналізацію, і опалення

Олександр Мороз: У мене дача державна, яка виділена за рішенням Верховної Ради у 1992 році. Але треба подивитися — це будиночок, який будували полонені німці після війни. Ясна річ, я зробив там ремонт, поміняв те, що можна було. Мене ж виселяли звідти, Кучма відключав і газ, і каналізацію, і опалення, мені довелося все це зробити іншим способом.

Я сьогодні з Василем Цушком створили партію «Правда і справедливість», вона — спадкоємець соціалістичної ідеї. Сьогодні партію зареєстровано у 500 адміністративних одиницях України. Одна із цілей — об’єднати всіх тих, хто сповідує принципи соціальної справедливості. Сьогодні ми маємо газету, мій сайт, як керівника партії, окремо ще сайт створюється, я майже щодня у youtube роблю коментарі з приводу тих ситуацій, що є у світі. Тобто я від політики нікуди не відходжу.

Думаю, що ми скористаємось нинішньої інформаційною мережею, щоб нейтралізувати той спротив і заборону, яка іде від адміністрації президента перш за все. Інколи мене запрошують на певні телеканали — NewsOne, 112, бо вони певною мірою демонструють свою опозиційність до влади. Може це умовно чи формально, але я користуюся і цією нагодою.

Михайло Кукін: Для нашої розмови ви обрали українську мову, але колись ви виступали за надання російській мові офіційного статусу (не державного, але офіційного) — яка у вас позиція зараз?

Олександр Мороз: Я дуже толерантно ставлюся до всіх мов в Україні. Людина говорить російською мовою, яка для неї рідна, то нехай. Ми ж знаємо, як під час Другої світової війни багато людей говорили, скажімо, німецькою мовою і воювали один проти одного. Це ж зовсім різні речі. Тому я з дуже великою повагою ставлюся до тих, хто користується російською, чи гагаузькою, чи молдавською, це їхнє право.

Михайло Кукін: Ви зараз підтримуєте надання якогось офіційного статусу російській мові чи вже ні?

Олександр Мороз: Можна надавати і у тому нема проблеми. Давайте винесемо це питання на референдум, абощо.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.