Слухати

На чому позначиться позабюджетне збільшення мінімальної зарплати?

28 жовтня 2016 - 20:02
Facebook Twitter Google+
Підвищення мінімальної заробітної плати ставить Міністерство фінансів у дуже незручне становище,оскільки вимагає від нього додаткового фінансування на виплати соціальних видатків держави, — Мазярчук
На чому позначиться позабюджетне збільшення мінімальної зарплати? / Програми на Громадському радіо

Володимир Гройсман анонсував ріст мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, що вдвічі перевищує сьогоднішній прожитковий мінімум. Кілька місяців тому Міністр соціальної політики Андрій Рева уже заявляв про підвищення мінімальної зарплати, але тоді мова йшла про те, щоб підняти її в 1,5 раза, тобто до 2300 гривень.

Віктор Мазярчук, керівник Офісу фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України, розповідає про те, наскільки реальним є підвищення мінімальної заробітної плати та на що воно вплине.

Лариса Денисенко: Що може означати загалом заява Прем’єр-міністра України про підвищення ставки мінімальної заробітної платні в Україні? І як це можна узгодити з проектом бюджету?

Віктор Мазярчук: Соціальні стандарти людям, які отримують заробітну плату як в державному, так і в бізнес-секторі треба піднімати, тому що за останній період часу інфляція дуже сильно знівелювала досягнення умовно попередніх років.

З іншої сторони, це не таке просте питання, як здається на перший погляд Тому що підвищення мінімальної заробітної плати, зазвичай, тягне за собою декілька складних речей, зокрема підвищення заробітних плат у сфері бізнесу та в усіх установах і організаціях, які функціонують у Україні.

Якщо це рішення буде підтримане народними депутатами, то починаючи з 1 січня, меншої місячної ставки заробітної плати в Україні не може бути.

Лариса Денисенко: Чи готовий загалом до цього бізнес? І, наскільки я розумію, цей захід спрямований на детінізацію економіки?

Віктор Мазярчук: Власне, це один з ключових заходів, про які говорять прем’єр-міністр і вся команда, яка працювала над цим законопроектом не один місяць. Але виникає питання, чому 15 вересня проект бюджету, який прийняв Кабінет Міністрів і представив у Верховній Раді, має зовсім інші цифри?

Лариса Денисенко: Мені здається, Міністерство фінансів як тоді наполягало на тому, що це неможливо, так і зараз, в принципі, відмовчується.

Віктор Мазярчук: Міністерство фінансів опинилось зараз у дуже незручному становищі, тому що їх поставили перед фактом. У них немає іншого вибору, як знайти додаткове фінансування на виплати соціальних видатків держави, пов’язаних з даними функціями, зокрема підвищення рівня заробітної плати держслужбовцям, якщо не буде зроблена відв’язка єдиної тарифної сітки від мінімальної заробітної плати.

Зараз 80% людей в держаних службах отримують менше, ніж 3200 гривень, тобто їм автоматично треба буде піднімати заробітну платню.

Друга частина, пов’язана з тим, що треба буде додатково піднімати пенсії. А як?

Ірина Сампан: Але ж підвищення мінімальної заробітної плати і субсидії не залежать один від одного?

Віктор Мазярчук: Вони пов’язані, тому що там іде розрахунок. Питання в тому, що вдвічі хочуть підняти мінімальні заробітні плати, а пенсії — лише на 10%. Чи це є коректно? Знову почнуться тиражування популістичних заяв і вимог стосовно підняття соціальних зобов’язань та видатків. Чи зможе Україна собі це дозволити — питання риторичне.

Одна з ключових тез, про яку треба говорити і нагадувати прем’єру, Міністру фінансів, іншим міністерствам, щоб нам показали розрахунки цих рішень. Виключно після цього можна буде говорити, чи є вони доцільними і чи це взагалі можливо реалізувати. Можливо, десь на якомусь теоретичному етапі вони є, але, щоб сказати, чи є вони правильними, треба спочатку їх побачити.

Ірина Сампан: Пан Гройсман сказав, що у 2017 році споживчий кошик буде коштувати 3200 гривень і саме, згідно з цією сумою, вони розраховували мінімальну заробітну плату.

Віктор Мазярчук: Це означає, що хтось колись когось обманув протягом останніх двох місяців: або пан Гройсман 15 вересня цього року, коли вносив проект бюджету на 2017 рік, або той же пан Гройсман тільки кілька днів тому. Мені важко коментувати, не бачачи цифр. Такі рішення не приймаються раптово.

Питання до пана Гройсмана в тому, чому 15 вересня його уряд із захватом говорив про збільшення стандартів та підвищення мінімальної заробітної плати та пенсій, а протягом буквально 40 днів кардинально змінив свою позицію, і тепер говорить про підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі.

Я, до речі, дивився статистику і аналітику колег, і є регіони та області, де понад 50% населення має заробітну плату менше ніж 3200 гривень. Це означає, що в цих регіонах, а саме в Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях, бізнес-середовище має вдвічі підвищити мінімальну заробітну плату. І велике питання, чи буде це можливим для здійснення. 

У такому випадку може бути два варіанти. Перший варіант: бізнес може сказати працівнику, що той працюватиме лише на півставки і далі отримуватиме 1600 гривень умовно. Другий варіант: бізнес підніме мінімальну ставку, але зменшиться рівень його прибутку, деякі взагалі зможуть збанкрутувати.

Бізнес, який, наприклад, платив мінімальну заробітну плату, а решту доплачував у конверті, може взагалі передумати і платити лише в конверті. Тобто такі речі треба продумувати дуже детально і аналізувати можливі ризики, і як з ними боротися.

Тільки 5-7% законопроектів у Верховній Раді мають фінансово-економічне обґрунтування. Про яку якість рішень ми можемо говорити?

Лариса Денисенко: Які ще наслідки підвищення мінімальної заробітної плати ми можемо відчути?

Віктор Мазярчук: Під мінімальну заробітну плату підпадають категорії державних службовців, тобто автоматично мають зрости їх зарплати, якщо не буде передбачено спеціального розриву. До цих категорій належать: народні депутати, судді, поліція і загалом всі правоохоронні органи.

Також слід згадати, що в грудні минулого року був прийнятий новий закон про держслужбу, у якому змінилася система нарахування заробітної плати. В жовтні на початку цього місяця Міністерство фінансів додатково виділило фінансування для державної служби сумою у 1,8 мільярда гривень, оскільки не вистачало коштів на виплати заробітної плати. Таким чином, виходить, що на цей рік на державну службу було виділено в районі 20 мільярдів гривень, тому що закон діяв не повний рік. На наступний рік на державну службу передбачаються кошти у розмірі 32,6 мільярда гривень на фінансування 265 тисяч державних службовців.

Ірина Сампан: Як це буде відбуватися в рамках децентралізації, на місцях?

Віктор Мазярчук: Коли ми говоримо про органи місцевого самоврядування, треба розуміти, що вони фінансуються з місцевого бюджету. То на них це, в принципі, не вплине, якщо не буде розв’язки. Це може вплинути лише у тому випадку, якщо їм скажуть, що всі вони мають отримувати не менше 3200 гривень. Але це фантастичні суми. Зараз дуже велика кількість державних службовців в регіонах працюють на низьких посадах. Вони працюють там дуже довгий час і, відповідно до нового закону, мають певні надбавки, але все одно, середній рівень заробітної плати у них нижчий, ніж 3200. Тобто їм мають платити заробітну платню ми з вами, платники податків.

Я прихильник того, щоб державні службовці отримували високу заробітну плату і якісно виконували свої функції, але, на превеликий жаль, ми не маємо ні першого, ні другого.

Лариса Денисенко: Все ж таки, що буде у випадку підвищення мінімальної заробітної плати з субсидіями?

Віктор Мазярчук: Субсидія розраховується таким чином, що сума до сплати має бути не більша, ніж 15% від сукупного доходу. Відповідно, змінюється соціальна пільга, яку коригує розмір субсидії. 

Також підвищення мінімальної заробітної плати вплине на збільшення єдиного соціального внеску для ФОПів 1-2 групи; збільшення податку на нерухомість; збільшення розміру заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок; збільшення заробітних плат вздовж тарифних сіток; збільшення заробітної плати, яке дає право на податкову пільгу; на мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства; окремі штрафи, прив’язані до мінімальних заробітних плат; оплату при порушенні авторського права; окремі судові збори; видатки, які треба декларувати по деклараціях; податки на дорогі автомобілі та штрафи за порушення.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.