Слухати

Грошей на субсидії в 59 разів більше, ніж на енергоефективність, — Ткачук

24 листопада 2016 - 16:19 156
Facebook Twitter Google+
Система субсидій в Україні не стимулює громадян до енергоефективної поведінки. Потрібно обрати модель монетизації, яка б вирішувала це питання, кажуть експерти DiXi Group

Про субсидії говоримо з аналітиком центру DiXi Group Тарасом Ткачуком і спеціалістом програм по європейській інтеграції Денисом Назаренком.

Аналітичний центр DiXi Group став повноправним членом коаліції громадських організацій та експертів України «Реанімаційний пакет реформ».

Дмитро Тузов: Якщо говорити про субсидії, надходить інформація, що не всі бажаючі можуть їх отримати?

Тарас Ткачук: В принципі, отримати субсидію можуть всі бажаючі, якщо мають на це право. Наш уряд навіть закликає, щоб люди звертались за субсидією. Тому що це врівноважує ситуацію і знімає напруженість, яка може виникнути, якщо люди просто перестануть платити.

Дмитро Тузов: Чи правда, що половина громадян вже звернулась за субсидією?

Тарас Ткачук: Так, це правда. Так і є.

Валентина Троян: За яких умов переселенці можуть отримати субсидію?

Тарас Ткачук: Якщо дохід сім’ї відповідає вимогам надання субсидії, то фактично вони можуть звертатись по субсидію і мають безвідмовно її отримати. Це стосується всіх громадян.

Денис Назаренко: Звертатись, власне, потрібно до місцевих органів соціального захисту. Процедура зараз надзвичайно спрощена саме для того, щоб максимально роздати виділених коштів.

Дмитро Тузов: Але ж кошти не роздаються, субсидія не монетизована. Списуються борги, а кошти з бюджету вже отримують компанії, які надають послуги.

Субсидія — це дуже неефективний метод для енергоефективних заходів

Тарас Ткачук: Так, саме так. Зараз якраз відбувається дуже плідне обговорення про вибір оптимальної концепції монетизації. Спочатку тут треба підходити до того, що субсидія — це дуже неефективний метод для енергоефективних заходів. Тому що людина, яка отримує субсидію, думає, навіщо утеплювати вікна, якщо держава покриває вісімдесят чи дев’яносто відсотків її видатків.

Дмитро Тузов: Так можна збанкрутувати державу, коли люди просто не зацікавлені займатись енергозбереженням, вмикають всі комфорки, випалюють всі ці квоти, розуміючи, що ті люди, які не подалися на субсидію, заплатять за них?

Тарас Ткачук: Ці люди не задумуються, звідки беруться гроші, для них є установка «держава багата, держава за все заплатить». Але у порівнянні з державними видатками на програми енергоефективності, цифри просто вражають. Державний бюджет на соціальні пільги в 59 разів перевищує бюджет програм енергоефективності.

На субсидії закладено в 59 разів більше коштів, ніж на енергоефективність

Денис Назаренко: Так, тобто на субсидії закладено в 59 разів більше коштів, ніж на енергоефективність.

Валентина Троян: Днями у фейсбуці виникла така акція, коли люди почали викладати свої платіжки — комусь прийшли величезні суми, комусь навпаки. Чому така різниця?

Тарас Ткачук: По-перше, є два варіанти нарахування — коли є прибудинковий лічильник і коли лічильника нема. У другому випадку формула розрахунку дуже невигідна для громадян, адже туди закладаються максимальні витрати. Тому і приходять максимальні рахунки.

Валентина Троян: Але нещодавно був випадок, коли на будинок хотіли встановити лічильник, але люди виступили проти. Днювали і ночували біля цією труби, були бійки, нікого не підпускали. Чому люди бояться встановлювати ці лічильники?

Варіант з лічильником більш вигідний, ніж без нього

Денис Назаренко: Я думаю, що це недостатня проінформованість. Бо варіант з лічильником більш вигідний, ніж без нього.

Валентина Троян: У вас скоро відбудеться круглий стіл, на якому будете говорити про різні моделі субсидій?

Тарас Ткачук: Так, 29 листопада у нас плануються дебати щодо обрання оптимальної моделі монетизації субсидій. Там ми будемо дивитися і на закордонний досвід, ефективні моделі, які існують і дійсно працюють, який досвід найближчий до наших умов. Найбільше питання — це максимально стимулювати людей до енергозберігаючих заходів. Монетизовані кошти субсидій мають йти саме на енергоефективні заходи. І друге — уряд має чітко розуміти як він буде це контролювати, щоб не було якихось фіктивних кроків, енергоефективності на папері і відмивання коштів.

Дмитро Тузов: Люди, які отримали субсидію, зовсім не змушені випалювати абсолютно всі ресурси. Гріти квартири так, щоб там було гаряче у білизні, відкривати вікна, боячись, що у них відберуть цей шматок субсидій. Поясніть як експерти, що цього робити непотрібно, що ніхто не буде нічого відбирати. І, в принципі, в інтересах держави заощаджувати ресурси.

Це неправда, що треба випалювати ресурси

Тарас Ткачук: Так, тут, насправді, багато міфів і хочеться донести кілька простих повідомлень. По-перше, субсидії, в принципі, не є злом. Це держава вирішила, що ці гроші підуть на підтримку населення. Саме тому я раджу всім, хто має на це право по закону, подаватися, отримувати і використовувати субсидію, щоб зберегти сімейний бюджет. По-друге, через певні недоліки в системі там дійсно немає стимулювання енергоефективності. Але це ваша громадська позиція, ви маєте допомагати державі в цей важкий час отримувати якийсь шанс на розвиток.

І це неправда, що треба випалювати, що будуть забирати квартири, якщо не доскористатися субсидією. Є чудовий урядовий сайт, де розписані всі популярні міфи і позиція уряду щодо цих проблем.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.