Надзвичайний стан в енергетиці: Політичні інтриги VS. Реальна необхідність

16 лютого 2017 - 15:54
FacebookTwitterGoogle+
Надзвичайний режим у енергетиці і все, що пов’язане з так званою блокадою вугілля зі східної України — надзвичайно політизовані питання, переконаний аналітик DiXi Group Денис Назаренко

nazarenko.jpg

Денис Назаренко // «Громадське радіо»
Денис Назаренко
«Громадське радіо»

Анастасія Багаліка: Згідно розпорядження уряду, надзвичайний стан у енергетиці починається завтра. Що буде відбуватися, які ваші версії?

Денис Назаренко: Нічого екстраординарного, чого ми раніше не бачили, не відбудеться. Схожий режим, який формально називався тимчасовими надзвичайними заходами (а не станом) вже кілька разів вводився раніше — вперше у 2015 році. В принципі, методика і підходи уряду зараз ті самі.

Ірина Сампан: Але буквально кілька днів тому прем’єр-міністр Гройсман запевняв, що ніякого надзвичайного стану не буде. Що змінилося за добу?

Денис Назаренко: Якщо прослідкувати заяви наших чиновників, політиків за останній час, то не важко знайти численні непорозуміння і спростування один одного. Це свідчить про те, що ситуація не має стратегічної візії вирішення, ми бачимо, що немає узгоджених дій.

Ірина Сампан: Включимо запис міністра енергетики і вугільної промисловості України Ігоря Насалика, де він пояснює, що в себе включає цей надзвичайний стан.

Ірина Сампан: Про те, що нам треба скоротити споживання вугілля антрацитової групи говорять дуже часто, але Насалик згадав, що ми на сьогодні маємо профіцит атомної енергетики — це Южноукраїнський блок, який ми можемо використати, щоб бути у плюсі?

Денис Назаренко: Тут важливо розуміти, що атомні блоки і, взагалі, атомна генерація відповідає за базове навантаження. Тобто вона дає значну частину електроенергії України, але такої, що споживається у будь-який момент — атомні блоки дуже інертні. Тому теплова генерація, яка більш гнучка, використовується для того, щоб узгоджувати споживання у пікові моменти, коли атомна генерація не може впоратись.

Ірина Сампан: Чи маємо ми зараз піковий момент?

Денис Назаренко: Кожного дня — вранці і ввечері споживання електроенергії збільшується. Вночі мінімум споживання, власне, тоді працюють виключно атомні станції. Тому важко сказати, чи можна повністю замістити теплову генерацію атомною. Звичайно, це треба максимально робити, але, на жаль, це не завжди можна робити.

Ірина Сампан: Встановлення вимог щодо складу обладнання теплових електростанцій — що мається на увазі?

Денис Назаренко: Тут йдеться про те, що «Укренерго» (оператор магістральних електричних мереж) у координації з «Енергоринком» (це оператор оптового ринку електроенергії) складатимуть графіки і порядок задіяння тих чи інших енергоблоків і теплових станцій.

Наприклад, ми знаємо, що Зміївська ТЕС і Трипільська ТЕС вже зараз мінімізують свою функціональність — на кожній з них працює лише один блок. Скоріш за все, щось таке ми і побачимо — там, де це можливо, з точки зору економії запасів вугілля електростанції будуть переводити на мінімальні режими функціональності.

Анастасія Багаліка: Вчора у нашому ефірі енергетичний експерт Михайло Гончар висловив припущення, що надзвичайний стан у енергетиці, який зараз вводиться рішенням уряду, є радше політичним рішенням, а не з огляду на якусь доцільність. Як ви вважаєте, є тут елемент політичної боротьби?

Денис Назаренко: Однозначно. Все, що відбувається за останні дні, все, що пов’язане з так званою блокадою вугілля зі східної України — надзвичайно політизовані питання. І це є великою проблемою, оскільки важко розібратися, де дійсно є посили, скажімо, економічного характеру, а де політичні інтриги і протистояння.

Але завжди треба підходити з точки зору фактів і якоїсь ретроспективи. Будь-яка людина, навіть далека від публічної політики чи енергетики, розуміє, що у зоні ведення активних бойових дій залежати від залізничного сполучення, яке у будь-який час може бути зруйноване або заблоковане, залишатися з запасами вугілля на 20-40 днів в опалювальний період — це надзвичайно ризиковано і небезпечно. Насправді, в українського уряду було дуже багато часу, щоб принаймні придумати якісь резервні, страхуючі можливості.

Ірина Сампан: Також Насалик заявив, що «Укренерго» переходить на ручне управління тепловими генераціями — що це означає? Теплові електростанції на газовому вугіллі більше навантажити, а на антрацитовому — розвантажити, наскільки швидко може відбуватись цей процес?

Денис Назаренко: Саме для цього це і вводиться — щоб «Укренерго» у координації з міністерством і «Енергоринком» могли оперативно вирішувати, які теплостанції навантажувати більше, а які менше. Саме з точки зору економії антрацитового вугілля.

Насправді, особливо у цій ситуації, не можна сказати, що газове вугілля не буде дефіцитним. Звичайно, його зараз будуть споживати більше, і казати, що у нас з газовим вугіллям повний порядок не варто. Його теж рано чи пізно доведеться економити.

Ірина Сампан: Вчора на засіданні кабміну Арсен Аваков у дуже агресивній формі запитав Ігоря Насалика про те, а що ж буде із Авдіївським коксохімом, на що Насалик сказав, що не знає, а Аваков: «так я вам скажу — він буде працювати дев’ять днів, потім зупиниться Маріуполь, а потім Кривий Ріг». Що ви скажете на це?

Денис Назаренко: Тут достатньо важко відділити політичну частину заяв від економічних, і я не впевнений, що у міністра внутрішніх справ є найбільш актуальна інформація щодо енергетики і запасів вугілля на металургійних комбінатах.

Знову ж таки, я би хотів, щоб було менше емоцій і більше фахової дискусії. Я впевнений, що якби відповідальні органи прийшли з конкретним планом вирішення проблеми, його можна було б обговорювати і узгоджувати між усіма стейкхолдерами і зацікавленими сторонами. Кидання образами чи якісь емоції — це щонайменше не допомагає.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.