Слухати

Народні обранці влітку замало роблять для енергоефективності, — аналітик

27 липня 2016 - 21:23
FacebookTwitterGoogle+
Організація «DiXi Group» оприлюднила моніторинговий звіт про просування України у виконанні Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у сферах енергетики та довкілля за червень 2016 року

denys_nazarenko.jpg

Денис Назаренко // «Громадське радіо»
Денис Назаренко
«Громадське радіо»

Що зробила Україна в сфері енергетики за перший літній місяць? Про це говоримо з представником «DiXi Group» Денисом Назаренком.

Денис Назаренко: Цей проект розрахований більше, ніж 2 роки. Ми будемо моніторити успіхи України в питаннях імплементації своїх зобов’язань за Угодою про асоціацію. Червень — це перший період. Ми співпрацюємо з низкою партнерських організацій, які моніторять певні питання. Я як представник «DiXi» займаюся питаннями енергоефективності.

Дмитро Тузов: Наскільки ми стали менш залежними енергетично впродовж цього періоду?

Денис Назаренко: Перший місячний звіт розрахований на червень і кінець травня. З підсумків я мало чим можу порадувати. Літній період достатньо пасивний. Мало рішень було прийнято.

З важливих питань у червні можна назвати презентацію концепції державного фонду енергоефективності.

Міські жителі набагато більш відповідально ставляться до цих питань. Їм певною мірою легше це зробити, оскільки процес розроблений. Це, наприклад, механіка створення ОСББ. Що стосується сонячних колекторів та електростанцій, то такі випадки поодинокі через відсутність урегульованої нормативної бази.

Сонячні колектори — це альтернативне джерело енергії. Актуальні для України заходи з енергоефективності впираються в будівельну галузь. Тут ми бачимо найбільші проблеми з прийняттям рішень.

Передусім треба утеплювати житло. Коли утеплюється окрема квартира, це більше зашкоджує, ніж допомагає. Найкращий шлях для жителів багатоквартирних будинків — це створення ОСББ. Діє цілий ряд державних програм, які допомагають підвищити енергоефективність будівель.

Ольга Веснянка: Якісь рішення в сфері енергетики були за цей місяць?

Денис Назаренко: Велика кількість значущих рішень і актів рухались по процедурі прийняття, але не були розглянуті.

Ольга Веснянка: Про що ці законопроекти?

Денис Назаренко: Є один критичний законопроект. Це національний регулятор в сфері енергетики. Була проведена величезна робота в парламентському комітеті. Ми з нетерпінням очікуємо початок нової сесії Верховної Ради і прийняття цього закону.

Дмитро Тузов: Чи будуть додаткові пільги для мешканців Донбасу?

Денис Назаренко: На жаль, зараз ми ще не бачимо стратегічної роботи в цьому напрямку. Нам необхідно прийняти повноцінну енергетичну стратегію, яка буде значною мірою враховувати окремі потреби Донбасу.

Робота над енергетичною стратегію уже велася раніше різними командами і в різний час. Зараз також проводиться певна робота, але точної інформації немає.

Ольга Веснянка: Ми часто говоримо про вугільну галузь. Яким ви бачите її майбутнє?

Денис Назаренко: Коли ми говоримо про вугільну галузь України,  мова йде передусім про вугілля антрацитової групи. Це найбільш енергетично цінне та найбільш дефіцитне вугілля зараз в Україні. Енергоспоживання, яке прямо впливає на споживання цього вугілля, зростає.

Дмитро Тузов: Що є визначним для енергетичної стратегії? Чому ми досі купуємо російський газ?

Денис Назаренко: Ми купуємо російський газ не напряму, а через Європу.

Що стосується американського і близькосхідного газу, то це достатньо комплексне питання, оскільки транспортування через газопроводи достатньо складне і, очевидно, не достатньо економічно ефективне. Щоб використовувати зріджений природний газ, не через газопровід, потрібне спеціальне обладнання.

Ольга Веснянка: Польща подала до Єврокомісії заявку, що «Північний потік – 2» може бути монополією. Як ви думаєте, чи відмовить вона «Газпрому»?

Це надзвичайно важливе питання. За умови успішного завершення проекту, що станом на зараз дуже сумнівно, транзитні можливості України і величезна кількість валютної виручки, які отримує Україна, стануть сумнівними. Але є дуже сильний спротив груп впливу, які пов’язані з російськими бенефіціарами, які зацікавлені у реалізації проекту, не зважаючи на грубі економічні недоліки проекту.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.