Слухати

Недофінансування не просто обмежує можливості Суспільного мовлення, а дискредитує саму ідею, — Лебедєва

16 вересня 2017 - 18:04 132
Facebook Twitter Google+
«Сьогодні на виробництво власного контенту йдуть мізерні 3%, а це те, що є суттю реформи – інший контент. І якщо на це витрачається 3% від бюджету, то суспільство не побачить змін»

Так говорить Тетяна Лебедєва, голова Наглядової ради Суспільного мовлення, яка є гостею нашої студії.

Кирило Лукеренко: Приблизно тиждень-два тому Суспільне мовлення подолало 100 днів від призначення нового керівництва. Тоді Наглядова рада обрала голову правління і правління. Які питання за цей час виникли у голови Наглядової ради НСТУ до команди, яка реалізує наміри?

Тетяна Лебедєва: Вже зроблено достатньо багато, я можу розказати, як йде процес, але є ризики — це те, на чому варто зосередитися після цих трьох перших місяців роботи.

Ірина Славінська: Ці 100 днів були позначені двома прикрими новинами: бюджет не додав ті прошені 300 мільйонів на те, щоб виготовляти новий контент на Суспільному мовленні, і рішення суду про те, що Суспільне мовлення боргує перед Euro News дуже велику суму. Як це можна відкоментувати — що сталося і як це позначається на роботі Суспільного мовлення?

Тетяна Лебедєва: Я можу сказати, що на Суспільному мовленні команда реформаторів. І те, як вони завзято взялися за процес оптимізації, за процес базових змін, мене дуже тішить.

Але є ризики, і дуже важливим як раз є цей фінансовий ризик. По-перше, є закон, в якому сказано, яким має бути обсяг фінансування — певний процент від бюджету минулого року. І за всіма розрахунками це має бути 1 мільярд 200 з чимось тисяч гривень. Але в бюджеті на цей рік було закладено десь 970 мільйонів. І 300 тисяч дуже бракує. Ми ще будемо боротися, і коли будуть восени вноситися зміни до бюджету, то і правління НСТУ, і Наглядова рада будуть докладати всіх зусиль, щоб довести народним обранцям, що недофінансування — не лише прикро, а й вбивче.

З досвіду інших країн можу сказати: якщо влада хоче заважати незалежному Суспільному мовленню, частіше за все використовують фінансовий важіль впливу. І дуже б не хотілось, щоб і міжнародна спільнота, і громадяни України сприйняли оці фінансові проблеми, як спробу тиску на реформу. Не так багато в нас успішних реформ, а ця медіа реформа надважлива, адже це успішний елемент демократії в країні.

Якщо влада хоче заважати незалежному Суспільному мовленню, частіше за все використовують фінансовий важіль впливу

Ірина Славінська: Хто буде платити по боргам Euro News — 10 мільйонів 591 тисячі 224 євро?

Тетяна Лебедєва: Суд вирішив, що ці гроші заборгувало НСТУ, але, насправді, це борги ще уряду пана Азарова. А оскільки НСТУ базується на минулому Національному телебаченні і радіомовленні, то воно є спадкоємцем боргів. І тепер нова структура з новою місією і підходами має розраховуватися за борги, які зробили ті, хто керував державним телебаченням в період правління пана Януковича і пана Азарова. Я думаю, що це несправедливо. Ми і не лише ми виступаємо за те, що уряд має якось або реструктурувати цей борг, або знайти якісь інші джерела погашення цього боргу. Міжнародне співтовариство також висловилося за те, що Суспільне має бути профінансоване в повному обсязі. Я сподіваюсь, що це буде враховано. Бо, дійсно, недофінансування не просто обмежить можливості, це дискредитує ідею Суспільного. Адже сьогодні на виробництво власного контенту йдуть мізерні 3%, а це те, що є суттю реформи — інший контент, інша парадигма ставлення до аудиторії. І якщо сьогодні на це витрачається 3% від обмеженого бюджету, то суспільство не побачить змін. А другого шансу в України не буде. І довести що Суспільне телебачення і радіомовлення має якось відрізнятися від того жахливого контенту, який був раніше, не буде просто можливості.

Повну розмови можна прослухати в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.