Слухати

Новий закон про трансплантацію органів не є революцією, — Корчинська

24 квітня 2016 - 20:29 441
Facebook Twitter Google+
На розгляд парламенту подали два законопроекти: один передбачав презумпцію згоди, а другий — незгоди. Депутати проголосували в першому читанні за останній

oksana_korchynska.jpg

Оксана Корчинська // «Громадське радіо»
Оксана Корчинська
«Громадське радіо»

Народна депутатка, одна з авторів законопроекту Оксана Корчинська розповідає про те, які зміни чекають на нас після набуття законом чинності.

Оксана Корчинська: Спочатку міністерством охорони здоров’я і декількома депутатами, в тому числі членами комітету Верховної Ради з охорони здоров’я, був ініційований новий закон про трансплантацію донорських органів. Цей законопроект був підтриманий депутатами. Передусім нашим колегою Олегом Мусієм. Він розроблявся за схемою з трансплантологами нашої країни. Дуже багато експертів брали участь. Він за презумпцію згоди, тобто тільки ті люди, котрі за життя підтвердили письмово те, що вони не згодні на трансплантацію своїх органів після смерті, тільки вони не є потенційними донорами.

Олексій Бурлаков: Раніше такий закон передбачав презумпцію незгоди?

Оксана Корчинська: Наш законопроект, автори — Ольга Богомолець і я, Оксана Корчинська, є альтернативним. Саме він був вчора підтриманий парламентом. Він підходить до питання трансплантації за механізмом, котрий називається презумпція незгоди. Це значить, що людина свідомо, добровільно, безоплатно дає згоду, що після її смерті, коли помер мозок людини, на трансплантацію органів свого тіла.

Виключеннями є тільки кістковий мозок, бо він трансплантується тільки від живих донорів. У світі є біля 20 мільйонів таких донорів. Дані про них зберігаються в багатьох державних і приватних реєстрах. Вони більшості платні. В нашій країні поки неродинна трансплантація заборонена. Щоб увійти в світовий реєстр, треба протипувати (в лабораторіях з європейськими акредитаціями) 1000 потенційних донорів. Коли в національному реєстрі вони будуть, то ми входимо в світову асоціацію реєстрів.

Олексій Бурлаков: Чи не провокує це процеси нелегального отримання органів?

Оксана Корчинська: За законопроектом, прийнятим в першому читанні, ні. Структура цього законопроекту і той механізм, котрий буде випрацюваний (у нас є рік для того, щоб там налагодити службу трансплантації в країні). Інформаційна система має бути абсолютно конфіденційною.

У наших з вами сусідів, Білорусі, діє система презумпції згоди. Вона дійсно дуже продуктивна з точки зору медика і реципієнта. Нам треба розуміти наші реалії. Ми знаходимося в стані війни, не контролюємо кордони, не контролюємо частину нашої території.

Ніхто з дружин, матерів, родин не повинен думати, що зниклих чи полонених людей можна використати для трансплантації.

Трансплантація — високотехнологічний процес. Його не можна зробити в районній лікарні. У нас в Україні зареєстровано 20 закладів, де теоретично може бути здійснена трансплантації, а реально працює 5.

Коли ми проголосуємо за закон в другому читанні, нам обов’язково треба буде збільшити в рази фінансування цієї галузі.

Будуть етичні комітети, які будуть підтверджувати, що людина, котра захотіла пожертвувати свої органи після смерті, зробила це добровільно. Так живе Америка.

Олексій Бурлаков: Цей законопроект тільки оптимізує старий?

Оксана Корчинська: Він не є революційний. Він повинен організувати модель подібну тій, яку використовує півсвіту. Для мене були важливі релігійні обставини і реалії нашої країни.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.