Слухати

Окупація Криму: пам’ять про першу кров

14 березня 2016 - 16:45 104
Facebook Twitter Google+
Рівно 2 роки тому на території окупованого Криму було скоєно перше вбивство проукраїнського активіста, члена кримськотатарської громади Решата Аметова

16 березня в Києві відбудеться мовчазна акція протесту в пам’ять про Решата Аметова, закатованого та знайденого мертвим 15 березня. Його було викрадено в день, коли він вирушив у військкомат з наміром записатися добровольцем. Це сталося 3 березня 2014. Аметов став першою жертвою окупації Кримського півострова Російською Федерацією. Про акцію пам’яті розповідає Таміла Ташева з правозахисної організації «Крим-SOS», а про Решата Аметова та його діяльність до викрадення та загибелі розказує його сусідка Лєране Хайбуллаєва.

tamyla_tasheva_ta_lerane_haybullaeva_0.jpg

Таміла Ташева та Лєране Хайбуллаєва «Громадське радіо»
Таміла Ташева та Лєране Хайбуллаєва
«Громадське радіо»

Ірина Славінська: Розкажіть детальніше про цей мовчазний протест.

Таміла Ташева: Після того, як Решат Аметов вийшов на мовчазний протест проти окупації Криму, його викрали, а через деякий час знайшли закатованим і мертвим. На той час Решату було 39 років, у нього залишилися дружина та троє дітей.

Тому коли російська влада каже, що Крим перейшов до них без єдиної краплі крові, то це неправда. Кров була, і першою була кров Решата. Він для нас є символом боротьби за права та справедливість.

reshat-ametov_0.jpg

Решат Аметов
Решат Аметов

Лєране Хайбуллаєва: Я сусідка Решата, його сім’я живе через дві домівки від нас. Він вийшов з дому вранці 3 березня 2014 року, останнім його бачила моя мама. Своїй дружині він сказав, що поїде у військкомат.

Дмитро Тузов: Він збирався йти в українську армію? Це була українська мобілізація?

Лєране Хайбуллаєва: Це не була мобілізація, це був його особистий вибір.

Останні його слова у Фейсбуці були про те, що він не згоден з тим, що відбувається у Криму, і виходить на протест.

Дмитро Тузов: Чи розслідують цю справу ті, хто хоче з’ясувати, хто є вбивцею? Українці, активісти проводять своє паралельне розслідування?

Лєране Хайбуллаєва: Розслідування почалося з російської сторони після звернення родини. За час справи змінилося 4 слідчих, але її закрили, бо не було доказової бази. Потім з’явилося відео, де показана машина та люди, що його забирали. Зараз справа поновлена, розслідуванням займається брат Решата.

Ірина Славінська: Чи Решат Аметов міг бути ідентифікований як проукраїнський активіст? Яку роботу він вів до свого проходу у військкомат?

Лєране Хайбуллаєва: Він був людиною, яка хотіла жити в демократичній країні. І до окупації він намагався чогось досягти в цьому напрямі. Наприклад, він домігся того, щоб табличка на Перовській сільській раді, що знаходиться в Сімферопольському районі, була написана російською, українською та кримськотатарською.

Він також добивався того, щоб у паспорті його національність була кримський татарин, хоча й не досяг цього. Але він намагався зробити такий прецедент.

Дмитро Тузов: Як зараз живе його родина? Як їй можна допомогти?

Лєране Хайбуллаєва: За російським законодавством ця родина не отримує ніякої допомоги.

Таміла Ташева: Перерахувати допомогу можна через «Крим-SOS». На початку ми збирали для його родини різні речі, зокрема одяг, іграшки, передавали кошти від імені премії Мустафи Джемілєва. Якщо у вас є можливість зараз допомогти цій родині, то це можна робити через нас або через Лєране, її можна знайти в Фейсбуці.

Ірина Славінська: Родина Решата залишається в Криму?

Лєране Хайбуллаєва: Його мати та дружина отримували запрошення отримати прихисток з усього світу. Але вони принципово залишаються в Криму.

Ірина Славінська: Їм хтось погрожує?

Лєране Хайбуллаєва: Є багато речей, через які людина з дітьми могла б образу поїхати, як, наприклад, дружину Решата викликали слідчі, розмовляли в нею годинами, казали їй, що то певно твої люди й вбили твого чоловіка, бо це ж вам потрібен герой. За домом слідкували, бо у нас такий район, що чужинців одразу видно. Також прослуховують телефон родини.

Але його дружина Заріна проста і дуже сильна жінка, тому залишається в Криму.

Дмитро Тузов: Скільки людей після Решата загинуло і скільки зникло безвісти за час окупації?

Таміла Ташева: Ми боїмося, що більше 20 людей зниклих безвісти, які зникли в травні 2014 році, вже не повернуться. Семеро людей, які спочатку зникли, потім були знайдені мертвими. Це не лише кримські татари, проте більшість з них — татари.

Це може здаватися невеликими цифрами за два роки, але це людські життя, і це дуже багато для кримських татар.

Лєране Хайбуллаєва: У домі кожного кримського татарина можуть в будь-який момент провести обшук. Це робиться за національною ознакою, бо ти просто кримський татарин, або за релігійною, бо ти мусульманин, і тебе звинувачують в екстремізмі, або ти є проукраїнським активістом.

Інколи не знаєш, дійдеш ти додому чи ні. У Криму кожен кримський татарин під загрозою, як і всі люди, що є проукраїнсько налаштованими.

Дмитро Тузов: Стосовно затриманих людей. Чи є у вас зв’язок з Ахтемом Чийгозом?

Таміла Ташева: Справа Ахтема Чийгоза є дійсно резонансною, йому допомагають серйозні адвокати, зокрема й адвокат Надії Савченко. Проте доступ до нього є обмеженим. Це не суд, а судилище. Туди можуть не допускати родичів, журналістів. Тому добре, коли про цю справу говорять медіа та громадські активісти.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.