Слухати

Парадокс: переселенці мають право бути обраними, але не обирати, — ініціаторка законопроекту

12 квітня 2017 - 20:21 350
Facebook Twitter Google+
Проект закону щодо захисту політичних прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян зареєстрували у Верховній Раді

tetyana_durnyeva.jpg

 Тетяна Дурнєва // Громадське радіо
Тетяна Дурнєва
Громадське радіо

27 березня, народні депутати України зареєстрували законопроект № 6240 «Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян». Законодавчі зміни були розроблені та запропоновані народним депутатам експертами громадських організацій, які займаються питаннями реформування виборчого законодавства, а також тими, що опікуються правами ВПО

Суть законопроекту, який покликаний усунути дискримінацію українських виборців, нам пояснить виконавчий директор Громадської холдингу «Група впливу» Тетяна Дурнєва.

«Це питання піднялося на хвилі неможливості голосувати внутрішньо переміщеним особам, але воно підняло глибшу проблему — те, що в нас є декілька мільйонів людей, які так само не голосують на місцевих виборах.

Сьогодні і народні депутати, і громадські активісти говорять про те, що потрібно відходити від дозвільної системи реєстрації місця проживання до повідомленої, щоб громадянин переїхав, наприклад, в іншу область і лише повідомив про це, і відповідно, мав змогу голосувати. Декомунізація має бути не лише в перейменуванні вулиць, але й в свідомості. Наразі це складана зміна в свідомості», — говорить Тетяна Дурнєва.

Тетяна Дурнєва говорить, що в законопроекті № 6240 прописано, що людина має звернутися із мотивованою заявою до виборчої комісії, і з документом, який може довести фактичне проживання.

«Переселенець може обирати, який документ він подає: чи то довідка переселенця, чи до договір оренди житла, чи то документ про право власності, чи документ, який підтверджує догляд за людиною, чи свідоцтво про шлюб, чи документ про ведення підприємницької діяльності», — пояснює експертка.

Також Тетяна Дурнєва зазначає, що парадокс полягає в тому, що внутрішньо переміщені особи не можуть обирати, але можуть бути обраними, наприклад, на місцевих виборах.

«І на виборах в 2015-му році деякі переміщені особи балотувалися. Є активне і пасивне виборче право. Пасивне — це коли тебе обирають, і таке право забезпечене для внутрішньо переміщених осіб і для трудових мігрантів. Але активне виборче право, коли ми обираємо, нереалізоване, немає механізму реалізації.

Я хочу звернути увагу, що є маніпуляції, що з прийняттям цього законопроекту почнуться виборчі зловживання за рахунок внутрішньо переміщених осіб чи інших людей. Та в законопроекті є купа запобіжних заходів, прописані норми, що людина, наприклад, не може на 5-ий день оголошення виборчого процесу змінювати собі виборчу адресу на підставі цих додаткових документів. Це не означає, що є лише 5 днів на зміну адреси. Зміна може відбуватися з моменту прийняття законопроекту до 5-го дня виборчого процесу. Уявімо, що закон прийнятий 1-го червня, а наступні вибори в 2019-му році. Ви весь цей період можете займатися зміною адреси, але на 5-ий день, коли відбувається оголошення виборчого процесу, цього робити не можна. Це запобіжник, щоб на окремий округ не переїхали потрібні виборці», — наголошує Тетяна Дурнєва.

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов’язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 
Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.