Слухати

Підконтрольна Донеччина перетворилась на ханство Аброськіна — адвокат / Програми на Громадському радіо
«Громадське радіо» / Скачати зображення

Підконтрольна Донеччина перетворилась на ханство Аброськіна — адвокат

17 серпня 2016 - 20:51
Facebook Twitter Google+
Адвокат Дмитро Коробко розповідає, що поліція на українських блок-постах апелює до зброї, а не до законів

Сергій Стуканов: Розкажіть про ситуацію, що з вами сталась нещодавно.

Дмитро Коробко: Це було на одному з блок-постів на в’їзді до Маріуполя. Там на ньому чергують поліцейські з Івано-Франківська, які є підлеглили Донецької поліції під керівництвом Аброськіна. Там вони собі «заробляють» статус учасника бойових дій.

Я їхав до суду з адвокатськими документами. Там постійно чергують ці поліцейські, з ними — ДАІшник, типовий такий. Найнахабніше поводяться якраз останні, вони спокійно беруть гроші з таксистів, наприклад.

Поліцейські вимагають, щоб я дав їм телефон та інші гаджети, подивитись мої фото, контакти, які вони заносять в базу. Але не можуть сформулювати, до якої. Наказ вони теж показати не можуть. Вони це аргументують зв’язками з сепаратистами.

Я відмовився, вони — починають «бикувати», погрожують нарядом, затриманням. Коли я пропоную викликати наряд, вони не знають, що робити. Вони нервують, погрожують. Спочатку коректно, згодом один із найагресивніших віддає паспорт, але відводить в сторону і погрожує відбити печінку. Я запропонував зустрітись на спарингу в спортзалі. Він знову нервує, наставляє на мене автомат, але його колега віддав документи і сказав мені їхати.

При цьому я неодноразово звертав увагу поліцейських на те, що я адвокат і інформація з мого телефону, документів — адвокатська таємниця. Я в суд через них запізнився.

Лариса Денисенко: А це вибіркові перевірки?

Дмитро Коробко: Вони не кожного зупиняють, це неможливо, інакше стане рух. А коли бачать, що донецька прописка — одразу викликають до себе.

Сергій Стуканов: Але ж у нас війна, це виправдано.

Дмитро Коробко: Це ви правильно зауважили, але ж у нас не війна, а АТО. Якби військовий стан — я б показав документи. А так у нас незрозумілий статус, і це дозволяє полійцейських вести себе нахабно. Такий незручний статус дозволяє порушувати закони і права громадян. Завжди можна послатись на АТО.

Проводити обшук речей вони не мають права. А я ще й їхав зі своїм підзахисним. Йому погрожували порізати колеса, подивитись, що в них сховано. Вони мають право, коли є реальні підозри. А коли людина поводиться адекватно і захищає свої права, то в них підстав немає.

Сергій Стуканов: Яке враження вони справдяють з точки зору обізнаності в законодавстві?

Дмитро Коробко: Вони апелюють лише до зброї та фізичної сили. За ними стоїть машина пригнічення, узаконене беззаконня на території Донецької області. Там існує особисте приватне ханство пана Аброськіна — керівника місцевої поліції. Він діє за своїми особистими законами та переконаннями, але дає можливість певного маневру у беззаконні для підлеглих.

Сергій Стуканов: Які проблеми тут вимальовуються?

Дмитро Коробко: Проблеми для всієї України — тиранія силових структур. Мені здається, що керівництво МВС створило під себе таку структуру, яка може захопити владу. Може, до цього не дійде, але вони до цього готові. В Донецькій області на підконтрольній території є правила, які встановлює Аброськін. Щоб він міг звітувати перед керівництвом держави, що у нього там порядок. А як він це робить — його справа. Це як давати цю територію «на кормление».

Лариса Денисенко: Ми готові надати слово представникам структур, про які згадував Дмитро.

Дмитре, що робити людям у таких випадках?

Дмитро Коробко: Я б радив витратити свій час, від’їхати від блок-посту і викликати туди звичайний наряд поліції. Нехай приїжджають і розбираються. Цей виклик автоматично записується, вони повинні щось робити. Це не погіршить ситуацію, ніхто не захоче зайвих конфліктів. На майбутнє — мене на таких блок-постах знають і не чіпають вже.

Нещодавно в Маріуполі у справі військових, яких судять за розбій, сталась ситуація, коли Аброськін з спецпідрозділом прямо в залі суду загнали вже звільнених обвинувачених назад до тієї клітки. Він дозволяє собі брати на себе функцію суду. Для чого нам тоді суд?

В цьому випадку суд не відреагував. Це був якраз один із тих судів, які залежать від поліцейських та військової прокуратури. Судді часто також на гачку, бо раніше були переведені із Донецька.

Сергій Стуканов: Наскільки в Донецьку до війни були незалежними суди?

Дмитро Коробко: Київський — абсолютно залежний, Ворошиловський — на ¾ залежний, але були судді, що опирались. Калінінський — «лежав» під регіоналами. Ахметов, регіонали розставляли по 2-3 своїх судіів в кожному суді. Через них можна було вирішити будь-які питання: забрати квартиру, посадити, випустити. І вони не ховались від людей і ЗМІ. Бо їм дозволяли жити так, як вони хочуть. Тепер ці люди розбіглись по всій Україні, бо в «ДНР» немає на чому заробити.

«Громадське радіо» готове надати можливість висловити свою позицію усім згаданим під час ефіру особам.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.