Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Покарання порушників прав журналістів залежить від реформи поліції, — юрист

29 лютого 2016 - 18:16 59
Facebook Twitter Google+
Рада захисту журналістів стане дорадчим органом та матиме моніторингові функції, розповідає медіаюрист Інституту Масової Інформації Максим Ратушний

Анастасія Багаліка: Декілька днів тому Президент України створив Раду з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова. Як вона допоможе нашій свободі слова? І які у цієї Ради будуть функції?

Максим Ратушний: Першочергово, це співпраця з правоохоронним органами при Президенті України. Є необхідним спілкування і донесення проблем з обох сторін. Тому і створено такий необхідний комунікаційний майданчик.

Перед прийняттям указу низка громадських організацій збирала «круглі столи» при Адміністрації Президента України, у яких приймали участь правоохоронні органи, Генпрокуратура та Національна поліція.

Станом на сьогодні Інститут Масової Інформації, у якого є представники в 15 регіонах, уже почав співпрацювати з Міністерством внутрішніх справ в Києві та на місцях з правоохоронними органами. Ця співпраця полягає з нашого боку в моніторингу порушень прав журналістів. Потім ця інформація разом з документами відправляється Головному слідчому управлінню. Те ж саме відбуватиметься і в регіонах.

Важливо зазначити, що за часів президентства Януковича існувала схожа відомча група, проте вона була фіктивною, тому важливо, щоб ця нова Рада не брала з неї приклад.

Анастасія Багаліка: Ви маєте на увазі, що Рада буде виконувати дорадчі функції?

Максим Ратушний: Так. Є проблеми, які потрібно зробити відомими для розслідування. І напевно журналістська спільнота буде отримувати зустрічні звернення від правоохоронних органів, оскільки, згідно з чинним Кримінальним процесуальним кодексом, можна відкривати кримінальне провадження, якщо в ЗМІ повідомляється про правопорушення. Проте ця система не налагоджена правильним чином.

Анастасія Багаліка: Які порушення прав журналістів відбуваються зараз найчастіше?

Максим Ратушний: ​Найчастіше це перешкоджання професійній діяльності. Наприклад, не дають допуск на засідання державних установ, міських рад, обладміністрацій.

Також на журналістів відбуваються напади, чи їм погрожують розправою, як у випадку журналістки «Нового Времені» Христини Бердинських. Ми писали щодо цього випадку свої коментарі, щоб справу перекваліфікували з простої погрози вбивством в погрозу вбивством в зв’язку з журналістською діяльністю. Це дало результат.

Татьяна Трощинска: По цій статті передбачена більша відповідальність?

Максим Ратушний: Так, більша.

Анастасія Багаліка: За останні роки в Україні щось змінилося в розгляді таких справ чи залишилося, як було до Майдану?

Максим Ратушний: Зараз рано щось констатувати, бо нещодавно були внесені нові зміни до Кодексу, треба час, щоб вони запрацювали.

Татьяна Трощинска: Хочу уточнити щодо кримінальної відповідальності. У випадку, коли не пускати на засідання журналіста каже керівник державного органу, який, наприклад, недосяжний для правосуддя, але ж є ще й безпосередній виконавець такої «заборони». Як вирішувати таку проблему правосуддя? Як притягнути до відповідальності того, хто віддає такий наказ?

Максим Ратушний: Ця проблема лягає на плечі правоохоронця. Все залежить від його сумлінності та бажання докопатися до правди.

Татьяна Трощинска: А в регіонах ситуація з порушенням прав журналістів гірша чи краща?

Максим Ратушний: Гірша в тому плані, що прямих погроз розправою більше саме в регіонах.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.