Слухати

Політолог про мотиви справи Станіслава Краснова

06 березня 2016 - 19:10 192
Facebook Twitter Google+
Конфлікти між державою та громадськими організаціями нікому не йдуть нікому на користь, — політолог Валентин Гладких

З політологом Валентином Гладких дискутуємо про мотиви справи Станіслава Краснова та напружену ситуацію в Україні, що складається у влади та громадянських організацій.

valentyn_gladkyh.jpg

Валентин Гладких / «Громадське радіо»
Валентин Гладких
«Громадське радіо»

Тетяна Курманова: Что вы можете сказать о ситуации Станислава Краснова, который сейчас в реанимации и утверждает, что его пытали силы СБУ?

Валентин Гладких: Іноді надмірна публічність заважає розслідуванні, в цьому випадку також. Проблеми тут спричиняє низький рівень довіри суспільства до правоохоронних органів. Так будь-який процес можна перетворити на фарс.

З Красновим ситуація погіршується, бо справа порушена проти людини, яка позиціонує себе як патріот, тому українське суспільство, яке перебуває в стані когнітивного дисонансу, йому співчуває. Але ж гіпотетично він може бути зрадником. Штірліц теж не ходив в будьоновці перед німцями, бо вливатися у суспільство — така робота агентів та шпигунів. Не можна виключати, що український свідомий патріотичний рух може бути просякнутий агентами РФ. Тому цей рух має бути більш зацікавленим в об’єктивному розслідуванні. Якщо ж думати, що ми всі праві, то це шлях до перетворення на якусь відверто кримінальну структуру.

zdc_0.png

Станіслав Краснов і Оксана Шелест / «Громадське радіо»
Станіслав Краснов і Оксана Шелест
«Громадське радіо»

Тетяна Курманова: Есть версия, что это месть Краснову за блокирование границы с Крымом.

Валентин Гладких: Щодо цієї ситуації з блокуванням, то в державі є єдина інституція, яка має монопольне право використовувати насилля в межах чинного законодавства — це сама держава. Тих людей, хто блокують щось самостійно, ніхто ж на це не уповноважував. І одночасно така практика є методом впливу на владу, тому з’явилася версія помсти. 

Люди, які дорвалися до влади після Євромайдану, роблять усе, щоб зберегти ті соціальні практики, проти яких ми боролися на Майдані. Теперішній владі подобається режим, в якому жив Янукович, а до нього Ющенко. Що зайвий раз підтверджує тиждень в Брюсселі, коли інтереси панівного класу знову переважили інтереси суспільства. Нинішній політичний клас просто не хоче жити за правилами ЄС, втілювати його вимоги та жити за цивілізованими принципами.

Тетяна Курманова: Дело Краснова — это способ переключить внимание от социально значимых проблем на другие вещи?

Валентин Гладких: Це не єдина мета цієї справи, але в тому числі її використовують, щоб відволікти увагу суспільства від реальних проблем. Влада готова говорити про Краснова, Савченко, вибори в США, безвізовий режим, але не готова говорити про те, звідки у її представників такі статки.

Олексій Бурлаков: Говорят, что бойцев добровольческих батальонов будут просто убирать как Краснова.

Валентин Гладких: Можна зробити такий умовивід, адже добровольці виконали свою функцію, і тепер мають легалізуватися.

Через кризу довіри симпатії суспільства зраз будуть на боці тих, кого переслідує влада. Але не треба впадати в крайність і думати, що патріоти не можуть бути ґвалтівниками, вбивцями, злочинцями. Варто згадати національну гвардію «Мхедріоні» в Грузії, яка дійсно воювала проти російської агресії, але з часом перетворилася на кримінальні угруповання, з якими держава воювала до кінця правління Шеварднадзе.

Щоб у нас не повторилася така ситуація добровольці мають увійти чи в структуру МВС чи до Збройних сил України, щоб діяти відповідно до чинного законодавства.

Активісти, громадські рухи повинні питати себе, чи вони підтримують державу, чи розхитують її інститути. Конфлікти між державою та громадськими організаціями нікому не йдуть нікому на користь. Адже гірше за погану владу — це повна відсутність влади. Якщо діяти таким чином, то ми станемо такими як «ЛНР» і «ДНР». Держава — це складний інститут, і не можна казати, що є лише чорне чи лише біле.

Олексій Бурлаков: Какая модель должна действовать, чтобы ситуация не ухудшилась?

Валентин Гладких: Треба пам’ятати, що проблеми, які не будуть вирішуватися легальним шляхом, будуть вирішуватися нелегальним. Причиною усього того, що відбувається в Україні, є недолуга політика правового класу, який не хоче змінюватися, очищуватися. Вони мають усвідомлювати, що ця система соціальних інститутів та взаємовідносин не може існувати далі.

Олексій Бурлаков: Как мы поймем, решила ли что-то власть в этом направлении или нет?

Валентин Гладких: Ми це побачимо, коли приймуть закон про електронне декларування, коли посадять діамантових прокурорів, коли побачимо статки Юрія Луценка, Мустафи Наєма, Світлани Заліщук, які кажуть, що вони чесні та непідкупні. Так давайте подивимося, скільки у них майна, на що вони живуть. А якщо є порушення, то мають бути наслідки, реакція правоохоронних органів, судової влади. Треба припинити говорити, що винен хтось інший, треба подивитися на себе, почати з себе. Треба змінювати систему, і для цього також потрібно частіше проводити вибори, щоб очистити політичну систему.

Олексій Бурлаков: Кто это будет делать?

Валентин Гладких: Парламент, на який ми маємо тиснути. Ми повинні не дозволяти себе обдурювати.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.