Слухати

«Політика Ватикана щодо України залишається незрозумілою», — Олесь Доній

14 лютого 2016 - 17:12
Facebook Twitter Google+
Зустріч Папи Римського та московського патріарха Кирила є помилкою Ватикана і певною перемогою Путіна у просуванні ідей «русского мира», — Олесь Доній
«Політика Ватикана щодо України залишається незрозумілою», — Олесь Доній / Програми на Громадському радіо

Громадський і культурний діяч Олесь Доній в ефірі «Громадського радіо» розповідає про наслідки, які може мати для України підписання декларації між Папою Римським Франциском та очільником РПЦ на Кубі.

index_14_0.jpg

Олесь Доній / «Громадське радіо»
Олесь Доній
«Громадське радіо»

Дмитро Тузов: Що, на вашу думку, означає зустріч Папи Римського з очільником РПЦ на Кубі?

Олесь Доній: Я дивлюся англомовні канали. Для Заходу це безперечно подано як подія і подана в нейтрально-позитивних тонах. Навіть без підписання декларації, сам факт зустрічі і розмови означає певну легітимізацію «русского мира» і прорив санкцій в гуманітарній сфері. Вага Ватикану дуже велика і вплив громадської думки є безпосереднім на політиків. Через це політикам Заходу буде важче і важче пояснювати платникам податків, чому на Росію треба накладати санкції.

Священнослужителі, які належать до церкви, використовують її в значній мірі, як політичну організацію. Це боротьба за впливи та особисте матеріальне збагачення церковних еліт. Певні релігійні структури можуть діяти на благо або на шкоду країні. Я вважаю, що кожна свічка, куплена в стінах Московського патріархату, вона працює проти України. Я не переступаю поріг Московських церков. Конформізм значної частини населення України і призводить до значного ідеологічного панування РПЦ чи УПЦ МП в Україні.

Дмитро Тузов: Що саме було підписано між Папою Римським і очільником РПЦ в тій частині, що стосується України?

Олесь Доній: На мою думку, вся декларація стосується України, а не лише окремі пункти. Стосовно України у спільній декларації, оприлюдненій після зустрічі Папи Римського Франциска та Патріарха московського Кирила (Володимира Гундяєва) закладено неприйнятні для України речі. Фактично, ієрархи повторили тезу Путіна про те, що в Україні відбувається громадянський конфлікт.

При цьому проігноровано участь Росії у конфлікті — прямим військовим втручанням, військовою технікою та живою силою, яку вона й зараз продовжує перекидати на окуповані території Донецької та Луганської областей України.

Дмитро Тузов: Тобто це та схема, яку Путін нав’язує всьому світові. Як можна пояснити позицію Ватикану в цьому питання, адже це величезна аналітична структура?

Олесь Доній: Кремль цю схему нав’язав в певній мірі навіть Україні. У Мінському процесі завжди йде мова про те, що це внутрішній конфлікт. Не лише Ватикан, а і Українське керівництво теж підпадають під цей вплив. В обох випадках — це перемога Кремля. Дивно, що Папа Римський заплющив на це очі, але пояснення цьому існує. Деякі російські публіцисти стверджують, що у Ватикані замішані російські гроші і безпосередньо гроші Путіна, але доказів поки немає.

Ватикан завжди діє, виходячи зі своїх геополітичних інтересів, і може інтереси деяких держав здавати в угоду своїм інтересам.

У Ватикану є інтерес просуватися на Схід. І тут вони можуть пожертвувати інтересами Україні з 46 мільйонами населення заради 150 мільйонів у Росії. При цьому дивує, що Ватикан навіть не запросив на зустріч нунція з України, хоча патріарх Кирил (Гундяєв) приїхав на зустріч із представником Московського патріархату в Україні.

Дмитро Тузов: Тобто тут йдеться про розподіл сфер впливу?

Олесь Доній: У Ватикану щодо України не було однозначної політики. Я нагадаю, що Ватикан не визнає всю територію України українською. У нього є окрема греко-католицька церква, яка базувалася у Львові, а тепер у Києві. І тут варто згадати, що Ватикан досі не об`єднав дві структури католицької церкви в Україні: Мукачівська філія УГКЦ залишається окремою єпархією. Це може призвести до релігійного сепаратизму.

На мою думку, це питання треба ставити, в першу чергу, в середині самої греко-католицької церкви. Ватикан підпадає під вплив різних структур. Те, що зараз відбулося на Кубі, може бути спричинене діями агентури ФСБ і це не обов’язково на рівні Папи Римського.

Дмитро Тузов: Чи можемо ми назвати переговори між Папою Римським Франциском і Кірілом сепаратистськими, адже невраховані інтереси мільйонів українців?

Олесь Доній: Я скажу гірше. Це удар в спину. Навіть ті, хто належить до УГКЦ сприйняли цю подію дуже гостро. Багато хто вже кваліфікував цю декларацію, як антиукраїнську. Це перемога Кремля і ФСБ.

Наталя Соколенко: Яка, на вашу думку, мотивація Папи Римського в цій справі?

Олесь Доній: Керівник Української греко-католицької церкви Святослав припускає, що Папа Римський діяв з духовних інтересів. На відміну від Кіріла, який діє з інтересів політичних. Духовні інтереси — це нести мир і слово боже, а ці поняття не обов’язково передбачають ієрархічність.

Найбільший ієрарх у православному світі не Кіріл, а вселенський патріарх Константинопольський. У нього з Папою Римським існують постійні контакти. У них навіть є спільні молитви. З Кірілом була всього на всього зустріч в аеропорту, під час зупинки, коли Папа Римський летів до Мексики.

В даному випадку не можна говорити про всеправославне об’єднання. Кіріл це всього лише РПЦ і найбільш агресивний шматок православного світу. Наприклад, Росія влаштувала бомбардування цивільного населення в Сирії і змусили США піти з нею на переговори. США не могли на них не погодитися, адже хочуть зупинити вбивства. Саме така антигуманна політика Росії і дає наслідки, яких домагається Путін.

Дмитро Тузов: Я хотів би повернутися до декларації і зокрема до 27-го її пункту. Чи не є це теж перемогою Путіна і ФСБ?

Олесь Доній: Так. Тактичною перемогою Путіна виглядає пункт 27 декларації: про подолання схизми (розколу) між православними на основі канонічності церкви. Справа в тому, що тут маємо справу з подвійним трактуванням історії. Московський патріархат буде трактувати цей пункт по-своєму. Адже московська церква не визнає Київський патріархат і тепер кожен священик Московського патріархату вважатиме, що його конфесія отримала підтримку Папи Римського. В цьому питанні, на жаль, Папа Римський підіграв РПЦ в антиукраїнській діяльності.

Мені здається, що у нас дуже ліберальне і не справедливе законодавство по відношенню до церков.

Держава в цьому питанні вже давно мала б сказати своє слово. Адже ми всі платимо церквам: вони мають безкоштовну землю і пільги щодо комунальних платежів. Тому до тих структур, які мають керівні органи не в Україні, а назовні, змінити законодавство. Адже структури, які керуються з Москви або з Риму цілком можуть мати інші глобальні інтереси. Чому громадяни України мають ще й підтримувати такі структури так само, як, наприклад, УПЦ КП, яка керується з України.

Але, якими б не були історичні маніпуляції та зустрічі і переговори за нашою спиною, нам потрібно робити свою справу — зміцнювати свою державу та українську церкву.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.