Слухати

Полиция новая, а методы старые

28 липня 2017 - 19:59 156
Facebook Twitter Google+
О массовой практике применения пыток правоохранителями с тревогой сообщают мониторы Национального превентивного механизма

О конкретных примерах и возможных методах противодействия расспросили Сергея Перникозу (эксперт Ассоциации украинских мониторов соблюдения прав человека и монитор Национального превентивного механизма) и Татьяну Курманову (журналист Громадського радио и Центра информации о правах человека, монитор НПМ). Также слушаем материал Татьяны Курмановой о выявленных в Тернопольской области случаях издевательств полицейских над задержанными.

 

Михаил Кукин: Что такое НПМ? Каким образом он позволяет раскрывать нелицеприятные для правоохранителей вещи?

Сергей Перникоза: НПМ — це один із засобів попередження катувань і нелюдського поводження у місцях несвободи, звідки людина не може вийти добровільно. Це не лише тюрми, СІЗО, а й дитячі будинки, психоневрологічні інтернати, навіть відділки поліції, чергові частини, кімнати затриманих та доставлених, ізолятори тимчасового тримання. Це ті місця, куди ми ходимо та моніторимо.

Михаил Кукин: І сучасний закон нарешті дозволяє їх моніторити.

Сергей Перникоза: Вони і раніше моніторилися, але представниками прокуратури, прокуратура і зараз відповідає за те, щоб там дотримувались права людини. Окрім цього, представники громадськості зараз теж мають можливість потрапити туди, побачити, що там відбувається, в яких умовах тримають людей і чи ці умови відповідають міжнародним стандартам, які зобов’язана виконувати Україна.

tetyana_kurmanova.jpg

Тетяна Курманова // «Громадське радіо»
Тетяна Курманова
«Громадське радіо»

Михаил Кукин: Вчора ви проводили велику прес-конференцію, яку давно готували. Проте, на жаль, небагато журналістів нею зацікавилися, наскільки я розумію.

Татьяна Курманова: Главное, что целевая аудитория, для которой все проводилось (правозащитники и представители полиции) была заинтересована. Приехал целый десант из Тернопольской полиции, у нас получилась живая дискуссия, поскольку они считали, что мы несколько предвзяты, даже спрашивали, не заказной ли у меня вышел материал.

Михаил Кукин: Материал вышел на сайте Цензор?

Татьяна Курманова: Все началось с того, что я попала в мониторинговую поездку в Тернополь в группе НПМ. До этого я писала о местах несвободы в Тернополе, писала о том, как там содержатся люди в судах, мне было интересно, поэтому  я поехала.

Я была там три дня в начале июня, в рамках мониторингового визита мы случайно зафиксировали 11 жалоб на превышение, как минимум, полномочий при задержании.

Один из случаев был наиболее вопиющим. Говорилось о пытках, изнасиловании, по словам человека. Игоря Козореза задержали 1мая, он заявил, что его избили, изнасиловали сотрудники уголовного розыска.

Михаил Кукин: Мы говорили о публикации твоего материала на эту тему, но ты подготовила и радийный материал, который мы сейчас послушаем.

Ты рассказывала, что на пресс-конференцию приезжали сами полицейские,  говорили: «Почему вы рассказываете именно о нас, ведь такая ситуация повсюду». Скорее всего, они недалеки от истины.

pernykoza.jpg

Сергій Перникоза // «Громадське радіо»
Сергій Перникоза
«Громадське радіо»

Татьяна Курманова: Я увидела то, что происходит в Тернополе. Действительно, по моему мнению, это верхушка айсберга.

Михаил Кукин: Возможно, что-то неправдивое в словах Игоря Козореза и есть, но ведь 11 случаев за несколько дней!

Татьяна Курманова: Я подчеркивала в статье, что не ставила под сомнение его виновность или невиновность, не это было главным в этом материал, а то, что это показательный пример.

Я была там не только как монитор НПМ, а сразу представлялась, что я и журналист, всех фиксировала под запись открыто, с соглашения. Например, зашли в зал заседаний, а человек с адвокатом как раз пишет жалобу, видно следы на лице; ребят на улице встретили, они тоже рассказали истории. Возможно, человек может привирать.

Но в их рассказах было много схожего. Например, что их чаще всего задерживали без постановления следственного судьи, не на месте преступления, а через несколько дней, как в ситуации с Козорезом — в соседней области, постановлений не было. Мне сложно представить ситуацию, что перекрывают две дороги, приезжают в соседнюю область, а человек говорит: «Да, я с вами съезжу в область».

Потом человека привозят, чаще всего в рассказах фигурировало так называемое неофициальное место несвободы — кабинеты следователя, например, где не должны проводиться допросы. И до того, как приходит адвокат, к человеку применяют пытки или превышение силы, выбивают показания, по словам этих ребят.

 

 

Сергей Перникоза: Важливий момент тут: а як розслідуються злочини, пов’язані з катуваннями. Виходить так: якщо вас катує поліція, ви через адвоката або ж самі пишете заяву в прокуратуру, що піддалися тортурам, в прокуратури є певний час вносити справу в ЄРДР чи ні. Перед тим вони проводять перевірку, звертаються до тієї ж поліції і питають: катували чи не катували?

І зараз ситуація виходить повністю алогічна: людина, яка піддалася катуванню, має з’ясовувати в поліції, катували її чи ні. В ідеалі справа має вноситися в ЄРДР, мають одразу проводитися слідчі дії: виїмка відеозаписів з відділків, куди доставлялась людина; перевірка мобільних телефонів, де були представники поліції в цей час, щоб зрозуміти, чи є факти підтвердження; негласні слідчі розшукові дії. Цього точно нема, є в одиничних випадках, коли дуже досвідчений адвокат, резонансна справа чи пряма вказівка.

Михаил Кукин: Як можна протидіяти існуючій практиці за сучасного законодавства?

Сергей Перникоза: Минулого року до нас приїжджав підкомітет ООН з протидії катувань. Він випустив досить ґрунтовний документ стосовно конкретних випадків, того, як протидіяти. У будь-якому випадку має бути структура, яка буде незалежною.

Треба вдосконалювати законодавство і процедури. Одна справа, що прописано, а інша – як це працює. Тут також важлива роль громадянського суспільства: чи є люди, які готові дивитися, як працюють ті ж прокурори та поліція.

Татьяна Курманова: Проблема в том, что большинство людей считает, что если человек был судим, то какая разница, что с ним делают: подумаешь, немножечко побили. Здесь тоже очень важно восприятие людей.

Михаил Кукин: Чим завершилася вчорашня прес-конференція?

Сергей Перникоза:  Мені здається, поліція Тернополя дуже вмотивована, щоб спробувати об’єктивно розслідувати ці речі, наше завдання – допомогти виявити, а потім і просигналізувати, як це розслідували.

Полную версию разговора слушайте в прикрепленном звуковом файле.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.