Слухати

Порошенко хоче повторити шлях Кучми. Все, окрім вбивства Гонгадзе, — політолог

15 травня 2017 - 16:40 422
Facebook Twitter Google+
14 травня відбулася довгоочікувана прес-конференція президента Петра Порошенка. Основні тези та питання обговорюємо з політологом Миколою Давидюком

Анастасія Багаліка: Що можна почерпнути з цієї прес-конференції мешканцям непідконтрольних і підконтрольних територій, кримчанам і взагалі тим, хто відчув на собі конфлікт в першу чергу?

Микола Давидюк: Піднімалась тема окупованих територій, людей, які на них проживають, окремо — тимчасово переміщені особи, зокрема, в розрізі того, що вони зможуть легко пересуватися Євросоюзом, Шенгенською зоною, оформивши відповідні біометричні паспорти. Є певна проблема з українцями, які проживають на окупованих територіях. Для них така мобільність може бути дещо ускладнена через наявність російських військ на кордоні і на українській території.

Доволі немедійна, але правильна позиція президента, що саме не Мінські угоди вбивають українців на окупованих територіях, а все-таки путінські війська. У той же час, конкретного рішення, коли саме ці території будуть звільнені, президент не сказав. Були натяки на зустрічі з Меркель в найближчому майбутньому, лейтмотивом звучала зустріч із Трампом.

Думаю, нормандський формат за участю США в найближчому майбутньому буде активізований, про це говорить і гарна електоральна картина в Німеччині, перемога партії Меркель на місцевих виборах в Вестфалії говорить про те, що канцлер збереже своє місце. Вибори у Франції, на які робила ставку Росія, не виправдали себе. Тому цей формат може бути посилений, думаю, в найближчому майбутньому президент зможе принести гарні новини для українців на окупованих територіях. Три роки війни, депресії і затяжного агресивного конфлікту зі сторони Росії можуть бути завершені, або послаблені в деяких моментах. Я думаю, цей формат допоможе Україні звільнити свою територію від окупантів.

Анастасія Багаліка: Президент згадував, що для українців із непідконтрольних територій або тих, хто має прописку на непідконтрольних територіях, буде дещо ускладнена процедура отримання біометричного паспорту і виїзду за безвізом на територію ЄС.

Микола Давидюк: Можливо, це навіть заходи безпеки. Щоб не виявилось так, що Гіркін та його поплічники в першу чергу отримають паспорти і поїдуть в Брюссель фотографуватися. Я, насправді, стою на позиції, що, в першу чергу, жителям з окупованих територій потрібно давати біометричні паспорти, всі бонуси, які за ці роки здобула Україні в першу чергу повинні бути відчутні для людей на окупованих територіях. Це надзвичайно важливе питання стратегічної інтеграції та повернення цих територій до складу держави. Саме ці люди стануть рушійною силою, що допоможе вигнати російські окупаційні війська з української території.

До технічних процедур, можливо, треба дещо м’якіше ставитися. З іншого боку, потрібно показувати це і змушувати владу спрощувати процедуру.

Анастасія Багаліка: Давайте послухаємо, що сказав на прес-конференції Петро Порошенко про безвізовий режим.

 

Микола Давидюк: Насправді, в нього є певна сакральність цього рішення — начебто, це така манна небесна впала на голову українцям чи він її приніс. Моя позиція, що цим безвізом треба користуватися, як зубною щіткою: не надавати надзвичайної ваги, але користуватись потрібно постійно. Це буде чистити голови багатьом українцям від російської пропаганди, від затхлості багатьох наших великих ЗМІ, які дуже часто маніпулюють свідомістю, коли набивають нам якісь містечкові цінності. Українцям треба відкриватися світові і відкривати для себе світ, подорожувати, вчитися.

Друге питання, що президент сказав про певну цінність українського паспорта. Дійсно, це ще один аргумент людям, які, окрім патріотизму, отримають яскравий аспект — те, що паспорт дійсно в’їзний. Я думаю, ми будемо мати сотню країн, а це, насправді, аргумент всьому світові. Я знаю, що в Росії в Інтернеті можна знайти оголошення: «Помогу сделать украинский паспорт».

В багатьох країнах купівля паспорта, але без можливості голосувати і балотуватися, може надаватися за певну грошову винагороду. Тому Україні треба продувати цю стратегію, а це виклик на мільярди доларів. Треба це правильно спланувати і деяким російськи громадянам дійсно можна було б допомогти. Найголовніше — остерігатися військових загроз, але грамотна ліберальна політика може принести в наш бюджет серйозні гроші, які можуть стати альтернативою, наприклад, фінансуванню МВФ.

Анастасія Багаліка: Окрім цих меседжів, політологи за вчора і за сьогоднішній ранок відзначали, що було замало гострих питань.

Микола Давидюк: Насправді, гострих питань було достатньо. Єдине, вони були трошки таблоїдні, фейсбучні. Мені не вистачало жорсткого економічного питання. Президент вчора не звертався до цифр, статистики стосовно того, як росте економіка і як буде рости.

Друге питання — політичні інсайди: про що говорили з Трампом, з Путіним, з Меркель, що буде завтра зі звільненням Донбасу. Цього не вистачало.

Мені здається, найгостріше і найважливіше питання — розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Є надзвичайно багато питань, і якщо журналісти в коротші терміни знаходять більшу доказову базу, свідків, причетних людей, чому це не робили силовики? І тут я би відзначив, що з’явилася певна журналістська колективна солідарність. Мені здається, її нам давно не вистачало, але вона показала свою силу.

Впадало в очі те, що не вистачало часу. З одного боку, двогодинний формат дещо втомлює і стає не так цікаво, з іншого боку, питань було дуже багато. Ми бачимо, що дуже багато журналістів не змогли поставити питання, а президенту варто частіше зустрічатись в широкому колі.

Анастасія Багаліка: Давайте послухаємо реакцію президента на футболки із написом «Хто вбив Павла?»

 

Анастасія Багаліка: Резонансні теми, призначення та звільнення були обговорені на прес-конференції, був згаданий рік роботи Генпрокурора Юрія Луценка, звільнення Валерії Гонтарєвої. Як ви прокоментуєте блок запитань з кадрових призначень?

Микола Давидюк: Тут у президента кілька разів була, начебто, обмовка: «Я роблю реформу в Генпрокуратурі», а потім: «Ми робимо». Він окреслив своє коло найближчого політичного оточення: Гонтарєва, Луценко, якому він рекомендував піти в парламент і зробити звіт, було одне згадування про Гройсмана стосовно того, що він підтримує те, що вони намагаються відстояти державний інтерес в Одеському припортову заводі. По кожній зі своїх найближчих креатур він продемонстрував підтримку. Продемонстрував лояльність і те, що він підтримує їх курс, поставив маркер, що це його люди, що все-таки він над ними. Це певна риса характеру президента, він завжди намагається розставляти маркери, хто старший в цій компанії, тим не менше, продемонстрував їм свою підтримку, лояльність і те, що по суті ними задоволений.

Тим більше, про Гонтарєву він кілька разів так і відгукувався. Найбільше цікавило журналістів, особливо, міжнародну пресу: хто буде наступним. Дуже важливо розуміти, як будуть рухатися фінанси країни. В даному випадку дивна ситуація: чи президент грається із суспільством, з міжнародними інвесторами, але це питання вирішується на рівні якогось голови районної ради. Але так не звик світ, ми — носій надзвичайно великого міжнародного боргу, який вимірюється десятками мільярдів. Ми повинні бути зрозумілі, прогнозовані, прозорі, чесні і відкриті. Тут президенту потрібно було б хоча б внести більше чіткості або натякнути, хто це буде. І ще тут питання: що значить реформа Нацбанку? Це зміна прізвища чи все-таки його деполітизація. Нацбанк політично залежний від Банкової, від самого президента. Це та кучмівська вертикаль, яка насправді дуже подобається Порошенку, яку він хоче повторити. Він хоче повторити шлях Кучми. Все, окрім вбивства Гонгадзе. Той скандал, з яким ввійшов Кучма в історію, він повторювати не хоче. Тому, я думаю, він зацікавлений в розслідуванні вбивства Шеремета.

Але тут є проблема. Його слова розходяться з діями. Він не сприяє цьому так, як говорить. Потрібно максимально сприяти, створювати умови, щоб ця справа була розслідувана. Нам потрібно створити безпечну зону, яка сприятиме створенню певного політичного міжнародного середовища. Тому що в Європі багато хто на Україну і Росію сьогодні дивиться як на Північну і Південну Корею. Потрібно задавати нову сучасну парадигму, політику, розслідувати ці справи блискавично, тоді буде політичний результат.

Анастасія Багаліка: Я читаю в своїй стрічці багато закидів з приводу тих запитань, які не прозвучали. Зокрема, йдеться про те, що не було жодного питання про зміну складу ЦВК, багато говорилося про корупцію, але конкретних запитань про подальші кроки в боротьбі з корупцією не прозвучало. Яке ще важливе питання не було поставлене, на вашу думку?

Микола Давидюк: Дуже багато важливих питань. Раз на рік дві години — це дуже мало. Потрібно хоча б раз на квартал, а краще — виходити щомісяця. Українські політики дуже люблять пресу на старті виборчої кампанії і ховаються від неї (або йдуть назустріч тільки до лояльної), коли приходять до влади. Але все ж таки питань було дуже багато, і дуже багато правильних.

У той же час, президенту, можливо, треба дещо розвантажувати себе медійно і не намагатися грати в лідера всіх, а казати, наприклад: «це питання до НАБУ». Дуже часто ставлять питання йому, але це питання вузькопрофільне, до окремого керівника.

Анастасія Багаліка: Ця прес-конференція президента вже третя. Які зрушення і тенденції можемо відслідкувати: яким він став до середини свого терміну?

Микола Давидюк: Він змінюється, видно певний ріст, але йому заважає те, що він ще і бізнесмен. Він все ще не відмовився від Порошенка-бізнесмена, в нього є всі суперможливості стати президентом-політиком, на жаль, він ще залишається олігархом, бізнесменом, йому це сильно заважає. Населення хоче таку людину, яка повністю і кожною клітинкою віддаватиметься державі. Але, на жаль, він значну, а може і левову, частку свого часу витрачає на бізнесові питання.

Повний варіант розмови слухайте в аудіоверсії. Тисніть блакитний трикутник праворуч вгорі. Щоби скачати файл і послухати пізніше, натисніть на хмарку.

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов’язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 
Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.