Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Права бойцов нарушает даже Госслужба по делам участников АТО, — волонтер

23 січня 2016 - 16:14 1456
Facebook Twitter Google+
В стране до сих пор нет четкой ответственности за судьбы демобилизованных бойцов, раненых, и членов семей погибших, — рассказала волонтер Таисия Гайда

Таїса Гайда: Коли хлопці повертаються, вони не розуміють, чому мають проходити психологічну реабілітацію. Бо є стереотип: якщо тобі потрібен психолог — у тебе щось не те з головою. І важко переконати в тому, що їм необхідна така підтримка.

Крім того, вони довіряють лише тим, хто з ними був поряд. Нерідко психологами працюють молоді дівчата, які може й досвідчені психологи, але хлопцям здається, що ті їх ніколи не зрозуміють, бо дівчата не були в зоні АТО.

Ми збираємо бійців разом, і вони починають спілкуватися між собою. Запрошуємо до них психолога, називаємо його модератором чи тренером і намагаємося, щоб це був чоловік. І коли вони спілкуються між собою, розповідають про свої проблеми, стають більш відкритими, тоді вже можна переходити до якихось дій.

Стосовно психологічної реабілітації, яку здійснює держава. У мене є тільки негативні приклади й особливо знаковий — ситуація з санаторієм «Жєнєва». Я спілкувалася з багатьма хлопцями, які проходили там реабілітацію. Ми збирали фотографії, вони записували відео, ми робили своє розслідування. І, на жаль, те відношення, яке вони там на собі відчули, було жахливе. І те, що зараз ніяк не прореагувала державна служба з питань учасників АТО, не зробила ніяких коментарів, це теж погано. Тому що хлопці пишуть, що після такої реабілітації, потрібно в іншому місці ще реабілітуватися.

Татьяна Курманова: Мы написали им запрос. Мы готовы предоставить эфирное время для второй стороны. Расскажите нашим слушателям, что произошло в «Женеве»?

Таїса Гайда: У місті Трускавець є такий санаторій «Женева», який за описом є дуже якісним – зі SPA, з басейном, тобто взагалі з усім. Туди запрошували перед Новим роком демобілізованих учасників АТО. Їм не потрібно було, на відміну від санаторно-курортного лікування, ніяких довідок від лікарів. Можна було поїхати з дружиною, але тоді не на 14 днів, а на 7. І коли хлопці туди поїхали, то виявилося, що їх поселили не в високоякісний санаторій, а в ті будинки, які поруч, і де не ремонтувалася будівля ще з радянських часів.

І в одному з санаторіїв хлопцям відключили ліфт. Хлопці, які поранені, з контузіями, на 6-7 поверх ходили пішки. Потім їм 2-3 дні відключали воду. Вони харчувалися в спортзалі, щоб не травмувати інших відпочивальників.

Анастасія Багаліка: Це було рішення хлопців харчуватися в спортивній залі?

Таїса Гайда: Ні. Це рішення адміністрації. Розумієте, коли сплачуєте путівку на психологічну реабілітацію, то держава не може платити за харчування та проживання, є така постанова. Держава сплачує лише за психологічну реабілітацію.

Якщо взяти, що за один місяць вони мали реабілітувати більше тисячі чоловік. Там мали бути і індивідуальні заняття, і заняття в групах. У нас навіть немає такої кількості психологів кваліфікованих, щоб усе це виконати в цьому санаторії. Хлопці казали, що там були психологи-волонтери. І також були заплановані екскурсії для хлопців, але так само їх проводили волонтери. На сьогодні у нас є питання — чим взагалі займався цей санаторій і за що йому мали платити?

Татьяна Курманова: Как должна проходить реабилитация, чтобы не травмировать бойца и помочь ему?

Таїса Гайда: По-перше, це мають бути групи бійців, які тільки-но приїхали. Вони повертаються додому, стикаються з сімейним нерозумінням, бо і дружина, і діти не мають служити тими психологами та реабілітувати бійця. Є випадки, коли проходить 2-3 місяці, родини розлучаються. Він повертається іншим, і сім’я не знає, що з цим робити.

Тому після повернення бійцю потрібен реабілітаційний центр із висококваліфікованим персоналом. Крім того, мають навчати ще і бійця, і його сім’ю, як починати жити заново.

Мають бути якісь висновки, тести та рекомендації, а не просто — демобілізувалися, стали на облік у військкоматі і про них усі забули. І вже боєць сам думає: піти до психолога чи ні. Насправді за ними ніхто не слідкує. Коли вони приходять, то нікому не потрібні. Це взагалі вибиває їх.

Анастасія Багаліка: Тобто реабілітаційної програми для демобілізованих бійців немає від Міністерства оборони?

Таїса Гайда: Міністерство оборони складає з себе обов’язки після того, як боєць демобілізувався. Тим зараз займається державна служба з питань АТО, якою керує пан Артур Дерев’янко. Але на сьогодні я лише бачу, що вони передали путівки, але ніхто не поцікавився, як відбулася реабілітація бійців. Вони нікому не потрібні. Волонтери складають з себе повноваження, бо у них немає достатньої кваліфікації, а, крім того, вони займаються більше фінансовою допомогою. Хоча можна скласти свою державну програму. Узяти будь-яку європейську програму та модифікувати для України. Було б бажання.

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.