Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

Прокурори наполягають на активній ролі в обороні країни

29 квітня 2017 - 16:57
FacebookTwitterGoogle+
Прокуратура і оборона України — де зв’язок?

У студії Громадського радіо — професор Національної академії прокуратури України, начальник відділу дослідження проблем національної безпеки та оборони України Олександр Головкін і головний науковий співробітник відділу дослідження проблем національної безпеки та оборони України Ігор Сказко.

Андрій Куликов: Прокуратура і оборона України — парадоксальне якесь сполучення. Де тут зв’язок?

Олександр Головкін: Почну з того, що 26 квітня на Всеукраїнській конференції прокурорів у нас пройшли вибори. Ми обрали членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а також Ради прокурорів України. Це органи самоврядування, створені згідно з новим законом України про прокуратуру. Їхня кількість — 11 чоловік.

Тетяна Трощинська: Це ж не вперше? Вони були переобрані?

Олександр Головкін: Так, це вже були переобрані. Хочеться зупинитися на питанні штатної чисельності органів прокуратури. На сьогоднішній день це 15 000 чоловік. З урахуванням реформ, які проходять, у прокуратури залишилося 3 функції — підтримання державного обвинувачення, процесуальне керівництво і представницька діяльність прокурора.

Порівнюючи 2017 рік з 2004 роком, коли наша країна була повністю цілісною, в нас на той час було 8000 працівників органів прокуратури і 5 функцій.

Ігор Сказко: Національна безпека — це захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави від різних загроз. Попри те, що закон про основи національної безпеки існує близько 13 років, в ньому чітко не сформульовано, чим має займатися прокурор. Хоча він, як суб’єкт цієї діяльності, там передбачений. Тому, враховуючи події на сході України, анексію Криму і зростання злочинності, роль прокуратури, на нашу думку, повинна зміцнюватися.

В минулому році в нас відбулась судова реформа. Але чомусь було опущено питання про те, що прокурора було позбавлено права захищати в судах інтереси громадян. Це при тому, що згідно з Конституцією України, людина і її життя є найвищими цінностями. Автори цього законопроекту постійно пояснюють, що це вимога Європи, де нібито немає такої сфери діяльності, як діяльність прокурора за межами кримінальної юстиції. Поясню: діяльність прокуратури поділяється на 2 складові. По-перше, це діяльність в межах кримінальної юстиції, коли порушуються кримінальні провадження і прокурор реагує, наглядаючи за слідством у формі процесуального керівництва і підтримуючи публічне обвинувачення. Другий масив питань — це діяльність поза сферою кримінальної юстиції. До 30 вересня 2016 року це був захист інтересів громадянина. А тепер це тільки захист інтересів держави. І тут я хочу сказати, що в Європі все навпаки. В Європі є рекомендації щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінальної юстиції. У 2012 році їх прийняв Кабінет міністрів Ради Європи. У Польщі, наприклад, прокурори активно працюють у справах щодо захисту прав дітей, неповнолітніх та інших соціально незахищених верств населення.

Тетяна Трощинська: Як у нас це представлено? Я не пригадую гучних справ, пов’язаних з соціально незахищеними верствами населення або дітьми, де була б представлена сторона прокурорів.

Ігор Сказко: Цьому питанню чомусь у нас не приділялася значна увага. Є такі категорії справ, як усиновлення наших дітей іноземцями, поміщення дітей в інтернати, поміщення людей, які не вчинили злочин, у психіатричні заклади. Чи повинен тут бути прокурор? Я вважаю, що держава в особі прокурора має бути в цій категорії справ. В цьому випадку прокурор захищає не тільки інтереси людини, а й інтереси суспільства.

Андрій Куликов: Чому я лише нещодавно почув про існування вашого відділу? Ви працюєте таємно?

Олександр Головкін: Цей відділ було створено лише місяць тому. Питання, про які казав мій колега, зазначені у законі про основи національної безпеки. Там ще раніше було укладено спільний наказ між головою Служби безпеки і Генпрокурором, а на той час Міністром МВС. Цей наказ на сьогоднішній день нічим не врегульовано, і питання щодо контррозвідки і розвідки було покладено на одного з заступників Генпрокурора. Тобто тут потрібно вносити певні зміни до закону України про прокуратуру і закону про основи національної безпеки України, оскільки на сьогоднішній день є така нагальна потреба.

Наразі ми готуємо лекцію «Участь прокурора у питаннях національної безпеки». Рецензентами цієї лекції будуть екс-голова Служби безпеки Ігор Смешко і заступник Генпрокурора Анжела Стрижевська. А далі ми побачимо, чи прислухається керівництво Генпрокуратури до наших пропозицій. Але співпраця з органами розвідки та контррозвідки, а також СБУ повинна бути.

Раніше у нас був так званий загальний нагляд за додержанням законодавства про захист інтересів громадян і держави. Але його було ліквідовано. Ми просили залишити нагляд прокурора за екологічною сферою держави, що робиться в усіх країнах, сферою охорони здоров’я і питаннями щодо неповнолітніх. Але наші пропозиції не були враховані.

На сьогоднішній день в нас прибрали навіть поняття екологічної експертизи. Хоча ми тривалий час билися над тим, щоб внести його в закон. А що без екологічної експертизи? Питання.

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов’язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 
Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.