Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

«Путінський план про Україну без України» на G20 не спрацював, — аналітик

05 вересня 2016 - 19:51 530
Facebook Twitter Google+
Сьогодні в китайському Ханчжоу завершився саміт Великої двадцятки. Які питання стояли на порядку денному лідерів 20-ти наймогутніших країн і в якому ключі вони говорили про Україну?

Підсумки саміту підводимо з заступником директора Інституту світової політики Катериною Зарембо.

Дмитро Тузов: Як ви оцінюєте те, що зараз відбувається в Китаї?

Катерина Зарембо: Для України цей саміт був більш ніж успішним, хоч Україна не брала в ньому участь. Цей саміт продемонстрував, що Україна знаходиться в топі міжнародного порядку денного.

Сергій Стуканов: В багатьох були побоювання щодо того, що на саміті говоритимуть про Україну без України.

Дмитро Тузов: Ми маємо негативні асоціації з минулим, коли по Чехословаччині приймалось рішення без її участі. Тоді для цієї країни все завершилось дуже сумно: вона, фактично, була окупована фашистською Німеччиною.

Катерина Зарембо: Олдос Гакслі сказав, що головний урок історії в тому, що люди з історії нічому не вчаться.

Говорячи про цей сегмент Великої двадцятки можна сказати, що західні країни продемонстрували зразкову єдність. Я б проілюструвала це тим, що Меркель і Олланд не підтримали тристоронню зустріч з Путіним, хоча зустрічались з Путіним один за одним. Разом з тим, вони зустрілися втрьох з Обамою і обговорили питання України. Це яскрава розстановка сил.

Дмитро Тузов: Тим, що вони не пішли на чотиристоронню зустріч з Путіним вони показали, що без України цей формат неможливий?

Катерина Зарембо: Так, мені здається, що ця теза звучала до саміту і під час саміту.

Сергій Стуканов: Сьогодні відбулась зустріч Обами з Путіним. Президент США, за його словами, дав недвозначно зрозуміти президенту Російської Федерації, що до виконання мінських угод санкцій не будуть ані скасовані, ані послаблені.

Катерина Зарембо: Америка, хоч і не бере участь у багатосторонньому переговорному треку, зараз пішла на рішучі кроки. США посилили санкцій напередодні саміту. В цьому вони подають приклад ЄС.

США чітко показують, який прогрес є у мінського формату і що з цим робити.

Дмитро Тузов: Днями Держдеп США заявив про те, що вони ніколи не визнають анексію Криму. Разом з тим, йдеться про те, що санкції можуть зняти в разі виконання мінських домовленостей. Згідно з мінськими домовленостями мова не йде про Крим. Чи не забувають наші партнери про анексію Криму?

Катерина Зарембо: Сама по собі анексія Криму згідно з усіма дипломатичними заявами не визнається з боку Заходу, але вона однозначно менш присутня в дипломатичному наративі. Це пов’язано з тим, що для цього досі не було створено жодного переговорного майданчику. Я думаю, що створення певного формату є необхідним, проте на це поки немає згоди Росії. Задача України зараз – постійно підіймати це питання.

Дмитро Тузов: Якщо буде успішне виконання мінських домовленостей, чи може це бути наступним кроком для Заходу для того, щоб зупинити війну на сході України, а потім активізувати питання Криму?

Катерина Зарембо: Є кілька видів санкцій ЄС. Зараз ми говоримо про економічні санкції, по яким рішення приймаються щопівроку. Є також санкції, пов’язані з окупацією Криму, які стосуються передусім ведення комерційної діяльності на території Криму. Цей інструмент вже є частково задіяним. Подальші кроки, звичайно, необхідні, але це дуже далека перспектива.

Сергій Стуканов: Чинні санкції діють до кінця січня 2017 року. Зараз наближаються вибори у низці європейських країн. На хвилі популізму багато хто у своїх передвиборчих перегонах може використовувати ідею скасування санкцій. На ваш погляд, санкції вдасться подовжити?

Катерина Зарембо: Постійне подовження санкцій є постійним предметом торгу. Зараз ставки є набагато вищими, передусім, через тиск бізнесу в країнах-членах ЄС. Будь-яке зниження товарообігу з Росією вони трактують як наслідок санкцій. Це є проблемою Франції, Італії, Німеччини й інших країн з великою часткою російського товарообігу.  

Скасування санкцій повністю підв’язане під повне виконання мінських домовленостей. До грудня вони однозначно не будуть виконані у повному обсязі. Зараз ЄС вкрай важливо зберегти єдність, навіть на позір для міжнародних партнерів. Британський референдум наніс великий удар по ЄС і, я думаю, що рішення про подовження санкцій переважить, інакше це ще більше дискредитує ЄС.  

Дмитро Тузов: Наскільки змінилась позиція Великобританія щодо анексії Криму і того, що відбувається на сході України?

Катерина Зарембо: Позиція Великобританії завжди була досить жорсткою. Я думаю, що українська ситуація не є в топі пріоритетів чинної прем’єрки. Чи буде ЗВТ, чи запровадить Великобританія свої санкції, чи братиме участь Великобританія в альтернативі нормандського формату – це дуже важливі речі, але я не думаю, що Британія їх зараз вирішує.

Дмитро Тузов: Міністр закордонних справ Німеччини Штайнмайєр заявив про можливість переформатування мінського процесу. В якому напрямку це може рухатись?

Катерина Зарембо: Мінський процес зараз є сенс зберігати в тому вигляді, в якому він є. Росія зараз зав’язана на дипломатичній мантрі «безпека передусім». Певним чином вона знаходиться у зовнішньополітичній пастці. Безпеку передусім вимагають запровадити 3 сторони нормандського формату, а Росія не готова до цього.

Дмитро Тузов: Тобто спочатку безпека – контроль над кордоном, а потім вибори на окупованих територіях?

Катерина Зарембо: Безпека – це сталий режим тиші, відведення озброєнь і відведення військ. Пункт про збереження контролю за кордоном наші західні партнери не вважають таким важливим. В мінських домовленостях немає відповідного алгоритму, а контроль над кордоном прив’язаний до виборів.

Зараз всі погоджуються з тим, що поки не буде створено умов безпеки і миру для виборів на окупованих територіях виборів не може бути.

Якщо ці вибори легітимізує ОБСЄ, це не обов’язково означатиме, що вони будуть сталими. Має пройти достатній час для того, аби туди прийшли ЗМІ і ми змогли випрацювати механізм залучення голосів переселенців. 

Сергій Стуканов: З 1 вересня зберігається режим тиші. Це пов’язано з самітом Великої двадцятки чи Путін справді змінив тактику задля скасування санкцій?

Катерина Зарембо: Ця ситуація є дуже підозрілою. В серпні 2016 року за даними ОБСЄ найбільше вибухів було під час підписання «Мінську-2». Зараз ми бачимо зворотну ситуацію. Це не випадково. З 1 вересня тримається режим тиші. Він був домовлений в рамках тристоронньої зустрічі в Мінську. Міністр закордонних справ Німеччини Штайнмайєр заявив про те, що зараз розробляється документ про умови збереження тиші. Це дуже цікавий документ, що деталізуватиме мінські домовленості.

Після саміту Великої двадцятки 15 вересня пройде саміт ЄС.

Можливо, це натяк на те, що Росія починає дотримуватися домовленостей і європейські лідери можуть задуматись про скасування санкцій.

Сергій Стуканов: Є ознаки того, що Путіна можна буде схиляти до виконання мінських угод?

Катерина Зарембо: Є кілька факторів, які варто врахувати. Я назву їх замість прогнозів.

По-перше, це катастрофічна економічна ситуація в РФ, яку санкцій поступово погіршують через обтяження діяльності енергетичних компаній. Крім того, війна потребує витрат. Це все працює не на користь путінського режиму.

Дмитро Тузов: Начальник Генштабу Віктор Муженко сьогодні сказав, що Росія демонструє всьому світу і народу України готовність до широкої агресії. Чи може Путін навпаки піти напролом?

Катерина Зарембо: Ми не можемо оцінювати дії Путіна з раціональної точки зору. Я думаю, навряд чи Росія змогла б підтримувати довготривалу агресію. Якщо ми говоримо про повномасштабну військову кампанію в Україні, це мав би бути такий собі бліцкриг. Україна зараз наростила м’язи для його відбиття.  Як аналітик, я не сприймаю серйозно аргументацію про широкомасштабну війну в Україні.

Сергій Стуканов: Які ключові проблеми були обговорені на зустрічі лідерів?

Катерина Зарембо: Окрім певних кліматичних проблем, ключові речі стосувалися двосторонніх домовленостей. В саміті брало участь понад 20 країн, а також - додаткові учасники, що не становлять двадцятку за обсягом економіки. Зокрема, це були країни євразійського сходу. Я думаю, що Китай формував порядок денний, запрошуючи своїх партнерів.  

Дмитро Тузов: Вибори, що насуваються в Німеччині, США і Франції можуть змінити прогнозований сценарій?

Катерина Зарембо: Можуть. Коли ми говоримо про вибори в Європі, ми думаємо про правоцентричні, радикальні, популістичні і націоналістичні політичні сили. Проте, не президентами єдиними. В нормандському форматі Німеччина і Франція залишаться. Але я думаю, що сам нормандській формат буде змінено.   

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.