Слухати

Радійники змовилися, щоб не виконувати закон про квоти, — Оснач

24 жовтня 2016 - 21:38 398
Facebook Twitter Google+
Представники радіостанцій в стінах Національної ради з питань телебачення і радіомовлення підписали меморандум про виконання закону про квоти на українську музику

8 листопада вступає в дію закон, який встановлює 25% квоту для української пісні на радіо. Представники радіостанцій підписали Меморандум про виконання закону. Однак активісти стверджують, що при цьому були застосовані різноманітні маніпуляції, аби знівелювати закон про квоти, каже активіст громадянського руху «Відсіч» Сергій Оснач.

Сергій Стуканов: Підписання Меморандуму відбулось в стінах Національної ради з питань телебачення і радіомовлення — за схваленням цього органу?

Сергій Оснач: Безперечно, так. І це дуже дивно, тому що з одного боку, ніхто з нацрадівців не поставив свій підпис під цим Меморандумом, але на словах схвалили, голова Нацради сказав, що він вітає такий крок і що буцімто цей крок сприятиме виконанню закону. Хоча взагалі дивно, навіщо потрібен меморандум, щоб виконувати закон.

Сергій Стуканов: Тобто Нацрада нібито схвалила меморандум, але при цьому уникнула юридичної відповідальності, не поставивши свої підписи?

Сергій Оснач: Очевидно, вони розуміють, що цей меморандум повністю суперечить закону і тому не стали ризикувати, ставити свої підписи. Але сам факт появи такого меморандуму в стінах Нацради, схвалення його головою Нацради — це неприйнятно і обурює всіх, хто виборював квоти.

Сергій Стуканов: У меморандумі написано, що його склали «для того, щоб встановити єдині підходи», бо хтось може трактувати закон по-одному, а хтось по-іншому?

Сергій Оснач: От ми вчиталися в ці «єдині підходи» і виявилося, що фактично цей меморандум повністю призначений, щоб знівелювати закон.

Наталія Соколенко: Розкажіть, про що конкретно йдеться?

Сергій Оснач: По-перше, в меморандумі написано, що українськими піснями вважаються пісні, де українських слів більше 50%. Хоча в законі написано, що квота поширюється на пісні державною мовою, а не на напівукраїнські пісні чи суржик. Якщо взяти в ліміті, це наполовину зменшує квоту, тобто нівелює норму закону. Але це ще далеко не все.

Також в меморандумі написано, що вони рахуватимуть квоту за кількістю пісень, хоча в законі сказано про обсяг і цей обсяг, зрозуміло кожному, це саме тривалість пісень. Окрім того, в меморандумі вони написали, що пісня враховується, якщо довша за 90 секунд. Але є дуже багато пісень, які тривають менше. Фактично за рахунок цієї норми вони можуть обходити закон, крутити коротенькі пісні, які взагалі не враховуватимуться, а інші рахуватимуть за кількістю, а не за тривалістю. Тобто українські пісні можуть тривати по дві хвилини, а російські по шість.

Сергій Стуканов: А в законі як написано — має рахуватись тривалість чи кількість?

Сергій Оснач: В законі написано про частку від загального обсягу пісень. І обсяг це, насамперед, тривалість.

В меморандумі є ще така норма, де написано, що мовлення ведучих вони готові обраховувати за тривалістю, але, знову ж таки, вказано, що репліка ведучого, яка починається українською, а потім йде цитата російською, це репліка державною мовою. Такого в законі немає.

І ще одна цікавинка цього меморандуму в тому, що радійники під оплески Нацради прописали, що буцімто в законі не прописано як рахувати квоту на європейський контент. А вони будуть рахувати протягом доби. Це означає, що вони зможуть крутити європейський контент вночі, а вдень більше пускати того, що вони люблять, тобто оцього російськомовного «блатняку» і попси.

Але в законі чітко прописано, що ця квота обраховується впродовж всієї доби, а також за періоди часу з 7 до 14 і з 15 до 22 години.

Наталія Соколенко: У нас є цілі радіостанції, які спеціалізуються на цьому «блатняку». Наскільки я пам’ятаю, вони мають високий рейтинг, наприклад радіо «Шансон». Що сказати слухачам цих радіостанцій, що Верховна Рада, громадські активісти, такі як ви, позбавляють їх задоволення слухати те, що їм подобається?

Сергій Оснач: Ні, насправді ніхто нікого не позбавляє ніякого права, тому що передбачається квота на україномовний контент, але решта часу цілком на розсуд радіостанцій. Якщо для україномовного контенту через два роки буде 35%, то решта залишаться для шансону, умовно кажучи. Хоча я сподіваюсь, що наші радіостанції будуть еволюціонувати в бік якогось більш якісного продукту.

Наталія Соколенко: Чи мають подібну практику запровадження квот інші країни?

Сергій Оснач: Квотний принцип застосовується на радіостанціях багатьох європейських країн. Ми знаємо приклад Франції, Польщі, Португалії. У Франції квота практично така сама як у нас — 35%, у нас буде спершу 25%. У Франції проблема англізації. Це загальна світова проблема, бо радіостанціям вигідніше крутити щось популярне, що точно матиме попит у слухача, аніж експериментувати з національним продуктом державними мовами. На жаль, оце «барижництво» присутнє і там також.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.