Слухати

Реформа інституту «прописки» може зайняти два роки, — правозахисниця

10 липня 2017 - 15:05 203
Facebook Twitter Google+
Чи виконує свої функції система реєстрації місця проживання? Чи готове МВС спростити процедуру прописки і якою має бути ця процедура? Коментує правозахисниця Людмила Янкіна

Тетяна Курманова: Ми вже одного разу говорили в студії про те, що ще з 2003 року були зміни в законодавстві, коли прописку змінили на місце проживання, але суть процедури не змінилася. Ми зараз прив’язані до місця реєстрації, але фактично жити, працювати і платити податки ти можеш зовсім в іншому місці. І стараннями нашої гості справа зрушила з мертвої точки.

Людмила Янкіна: Все правильно, але не лише моїми стараннями — за цим стоїть команда людей різних правозахисних організацій, щоб об’єднати зусилля і впровадити цю реформу.

В 2003 році вступив в силу закон про свободу пересування і вільний вибір місця проживання. Однак, як ми дослідили, спостерігали за реакцією різних держустанов, закон був прийнятий під натиском міжнародних зобов’язань. І те, що там змінилось, це формулювання — «прописка» на «реєстрація місця проживання», було відв’язано майнові права, прямий зв’язок між реєстрацією і майновим правом був розірваний.

Однак, як ми дивимось, що стосується реалізації прав людини, фактично нічого не змінилось. Всі соціальні, адміністративні сервіси людині майже не доступні. В тому числі, голосування на місцевих виборах. Є ціла низка системних масових порушень, тому ми хочемо ситуацію виправити, щоб прописка не мала ніякої ролі.

Людина має реалізувати свої права там, де є центр її життєвих інтересів

Тетяна Курманова: Влада розуміє, що існуюча система реєстрації неефективна?

Людмила Янкіна: МВС розуміє. Після того, як ми півтора роки вже глибоко досліджували цю тему спільно з різними організаціями, МВС дійсно підтвердило, що реформа потрібна, проблема є і вони готові спільно вирішувати це. Майже два тижні тому відбулася міжвідомчий круглий стіл, де були всі релевантні міністерства, відомства, громадські міжнародні організації — ми зібрали всіх, хто мав би бути зацікавлений і від кого залежатиме впровадження реформи, дуже відверто поговорили про існуючі проблеми та їх вирішення.

Тетяна Курманова: Є бачення, як це повинно бути реформовано?

Людмила Янкіна: Якщо говорити про закон і реальне життя, в нас є поняття подвійна інституціоналізація. Коли закон говорить: отак, а реальне життя реалізувати набагато складніше, ніж є у законі, тому є питання, що люди не дотримуються закону.

Читайте також: Третина українців проживає не за місцем реєстрації, — Людмила Янкіна

Якщо впродовж 13 років людина не дотримується закону і його складно дотримуватись, значить із законом щось не так, його потрібно спростити і наблизити до того, як би людина могла його дотримуватись.

Зараз говоримо про те, що в нас залишилась дозвільна система. Як би би там не говорили, що вона повідомна, вона дозвільна. Коли людина не може реалізувати право за місцем свого фактичного проживання — це дозвільна система. Відповідно, ми хочемо поміняти систему на таку, яка є повідомна. І людина реалізує своє право там, де вона проживає, де ходять до школи її діти, де вона платить податки.

 

 

Ми хочемо, щоб в принципі завдяки новій системі людина могла сплачувати податки там, де вона проживає за фактом. Зараз така можливість є лише у ВПО, а у решти мобільних груп населення такої можливості нема. Говоримо про мешканців непідконтрольних територій України, трудових економічних мігрантів, які є громадянами України, але мешкають не там де вони пописані, це також іноземні громадяни, які в офіційний спосіб здійснюють свою діяльність в Україні, але зіштовхуються з проблемами, пов’язаним з чинною системою реєстрації, особи без громадянства, шукачі притулку, біженці. Наприклад, ромські національні меншини мають великі проблеми, пов’язані з цим. Є цілий ряд представників різних вразливих або невразливих груп, які не можуть реалізувати своє право через чинну систему. Таких людей зараз в Україні за певними підрахунками, які ми проводили, від 15 до 36% населення.

Правозахисниця зазначила, що за оптимістичними пронозами реформування має зайняти два роки:

«Однак ми розуміємо, що є непередбачувані обставини, а також розуміємо, що маємо впровадити інформаційну та адвокаційну кампанію, щоб людям було зрозуміло, навіщо це потрібно і що за цим стоїть».

Повну версію розмови з правозахисницею слухайте в доданому звуковому файлі.

19 970 773_1 356 442 767 737 593_1 155 446 629_n.jpg

Для чого потрібна "прописка" //
Для чого потрібна «прописка»

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.