Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Рівень істерики в Інтернеті вищий, ніж на вулиці, — психолог Андрій Гірник

18 січня 2016 - 23:19
FacebookTwitterGoogle+
Андрій Гірник, голова Товариства конфліктологів України, професор кафедри психології і педагогіки НАУКМА розповідає про те, як захистись від стресу

Вже 13 років влаштовуються освітні семінари для людей із вищою освітою. Це просвітницький семінар із підвищення психологічної культури в побуті. Є думка, що чимало хвороб мають психосоматичне коріння. Психосоматика — це наука про те, як психічні процеси відбиваються на здоров’ї людини. Наприклад, психосоматичними є хвороби кишково-шлункового тракту є психосоматичними. «Є теорія стресу, згідно з якої стрес корисний, але надлишковий стрес веде до хвороб. Тож є концепція про підтримання оптимального рівня стресу. Наша кафедра наймається проектами з дослідження сприйняття стресу в сім’ях на сході, а тепер ми будуємо систему допомоги школярам — систему навчання шкільних психологів.

Ірина Славінська: Зараз, коли йде чергова хвиля захворювання на грип, йде дискусія між тими, хто вірить в чарівну таблетку, яку можна випити, і все пройде, або в тих, хто вірить, що не треба нічого робити, а просто лежати під ковдрою, пити чай, і все само пройде. Якщо ми говоримо про психосоматику і хвороби від голови, то що можна сказати на підтвердження цієї теорії?

Андрій Гірник: Зараз популярний термін — доказова медицина. Очевидно, що виразка шлунку, серцеві хвороби мають дуже тісний зв’язок з нашою психікою, з психічними проблемами. Крім того, є теорія стресу, яка вказує, що насправді стрес корисний, але надлишковий, коли не просто напружується, а виснажується організм, веде до хвороб.

Є концепції про те, як підтримувати оптимальний рівень стресу. Тобто медицина зафіксувала, що на 100 осіб трапляються одна-дві, які практично не хворіють. Якраз це пов’язано з тим, що в них оптимальний рівень стресу, високий імунітет. Але кому не повезло, можна і фармацевтичними засобами, і певною організацією свого робочого дня якось підтягуватись.

Тетяна Трощинська: Якщо вийти на масштабніший рівень українського суспільства, якщо можна так говорити, яке останні два роки щонайменше отримало іншого характеру стрес…

Андрій Гірник: Звичайно, є такий термін — посттравматичний стресовий розлад, військовий стрес. Ми цим теж серйозно займаємось. Наша кафедра колектив. Два центри у нас при кафедрі є: Центр психосоціальної реабілітації і Центр дослідження конфліктів і психоаналізу. Ми досліджували сприйняття стресу в сім’ях на Сході. І зараз ми будуємо систему психосоціальної допомоги дітям, школярам.

Ірина Славінська: Ця система — це методика роботи з ними? Курс уроків?

Андрій Гірник: Почалося навчання шкільних психологів. Це ті психологи організовані, вони є в більшості шкіл, контактують з дітьми. У нас хороші стосунки з центром міністерства, який керує роботу шкільних психологів, і зі шкільними психологами на місцях. Тільки вчора була нарада, приїжджали з Луганської, Донецької області, Запоріжжя, Дніпропетровську. Якраз обговорювали, як покращити цю роботу.

Тетяна Трощинська: Ви помічаєте більший рівень стресу в суспільстві?

Андрій Гірник: Звичайно, він більший. Але коли з’являється стрес, запускаються якісь адаптивні механізми. Мені здається, рівень істерики в Інтернеті вищий, ніж на вулиці. Можливо, люди, яким найбільш болить і пече, вони таким чином себе виявляють. Але коли після Майдану нас збирали в міському Управлінні освіти, ставилося питання, що робити в школах терміново, як реагувати?

Ірина Славінська: А є проблеми? Якісь помітні загострення агресії, конфліктів, бійок? Чи це превентивно?

Андрій Гірник: люди по-різному реагують. У небезпеці там, де колектив згуртований, він стає ще більш згуртований. Де є проблеми, ці проблеми загострюються. Шкільні психологи суперечливі висловлювали думки. Одні казали: ми стали більш згуртованими, інші: з’явилося більше претензій, конфліктів. Тобто раніше теж не задовольняв рівень викладання чи стиль виховання, але терпіли. А тут — загальна демократизація.

Тетяна Трощинська: Зараз більш затребувана професія конфліктолога?

Андрій Гірник: І так, і ні. Я вважаю, що в Україні якось історично сталося, що низький попит на експертне знання і послуги. Я маю на увазі, зі сторони державної влади. Всі 20 років незалежності я проводжу соціологічні дослідження, соціально-психологічні. І можу згадати лише 20 чи 25 років тому, коли головою РНБО був Горбулін, було замовлення від держави стосовно конфлікту на Донбасі із шахтарями. Але коли пішов Горбулін, замовлення припинилося. Всі інші замовлення — це гранти.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.